Номер провадження: 22-ц/813/4241/19

Номер справи місцевого суду: 520/4080/16-ц

Головуючий у першій інстанції Калашнікова О. І.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

03.12.2019 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі судді   Сєвєрової Є.С., перевіривши в порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суд м. Одеси від 09 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди,

встановив:

Рішенням Київського районного суд м. Одеси від 09 січня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 300 000 грн. та понесені судові витрати в сумі 10449 грн. 02 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, 25.02.2019 адвокат Адабаш С.А., як представник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , звернулась до суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.05.2019 була залишена без руху, а ухвалою від 15.10.2019 повернута апелянтам у зв`язку з неусуненням недоліків.

22.11.2019 ОСОБА_5 повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду в апеляційній інстанції, оскільки не відповідає вимогам ст.354 ЦПК України, а саме, апеляційна скарга подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, оскільки оскаржуване рішення суду ухвалено 09.01.2019, а апеляційна скарга подана до суду 22.11.2019.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що між ним та адвокатом Адабаш С.А. був укладений договір про надання правничої допомоги строком дії по 28 лютого 2019 року, про існування ухвали про залишення його апеляційної скарги йому стало відомо тільки 26.10.2019 при отриманні копії ухвали Одеського апеляційного суду від 15.10. 2019 про повернення апеляційної скарги. Також посилається на те, що судом не було йому надіслано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак надіслано адвокату, яка в апеляційній скарзі не зазначила свою поштову адресу.

Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2019 адвокат Адабаш С.А., як представник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , звернулась до суду з апеляційною скаргою, приєднавши до апеляційної скарги ордера, зазначивши на зворотній стороні про відсутність обмеження повноважень, засвідчивши це своїм підписом (т.2 а.с.5, 6).

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (частина 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Частиною 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пунктів 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Таким чином, адвокатом, в ордері, який приєднано до апеляційної скарги, не зазначено про його повноваження на ведення справи тільки на строк протягом лютого місяця 2019 року, фактично, тільки на подачу апеляційної скарги до суду.

У зв`язку з тим, що на звороті зазначеного ордера про обмеження правомочності адвоката не вказано, то він має всі ті ж права, що і його клієнт.

Зокрема, таке правило прописане в п. 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012 р. в редакції рішення № 151 від 27.05.2017.

Якщо адвокат у виданому ордері не вкаже обмеження своїх повноважень, а вони фактично існують, то зазначене дає підстави для притягнення до кримінальної відповідальності.

Окрім цього, ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , окрім адвоката Адабаш С.А., отримала також особисто ОСОБА_3 , яка є дружиною ОСОБА_1 та, у відповідності до ст. 130 ЦПК України, останній є таким, що повідомлений про наявність ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта, що судом не було йому надіслано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак надіслано адвокату, яка в апеляційній скарзі не зазначила свою поштову адресу.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана 25.02.2019 адвокатом Адабаш С.А., як представника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .. Адреса, зазначена адвокатом в апеляційній скарзі значиться: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.199), на яку і було надіслано ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. Також судом було надіслано таку ухвалу на адресу апелянтів (т.2 а.с 218).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження   виправдовують   втручання у принцип res judicata.

Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Будучи апелянтом, ОСОБА_5 протягом 8 місяців не цікавився рухом своєї апеляційної скарги, не вживав заходів для отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, є безпідставними посилання апелянта на причини поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки апелянт, при наявності представника, будучи чоловіком ОСОБА_3 , з якою проживає за однією адресою та яка отримала копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, мав можливість своєчасно у строки встановлені законодавством усунути недоліки.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно зі ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.        

Згідно зі ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.

       За таких обставин, суддя, встановивши, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Закону, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє скаржника та надає йому строк, у відповідності до ч.2ст.185 ЦПК України для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виправивши зазначені недоліки, скаржнику необхідно надати апеляційному суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з зазначенням належних підстав пропуску строку оскарження.

У разі невиконання даної ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 354, 356, 357 ЦПК України,

                                               ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суд м. Одеси від 09 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 , у відповідності до ч.2ст.185 ЦПК України, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання даної ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

       Суддя                                                                        Є.С. Сєвєрова