Справа №2-а-1693/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Мотивована
20 липня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., при секретарі Шеіній Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка справу адміністративного судочинства за позовом
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись 22.05.2009 р. до суду з адміністративним позовом (09.06.2009 р. - з заявою про уточнення позовних вимог), ОСОБА_1 просить:
• - визнати дії Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки щодо відмови в перерахунку його пенсії у відповідності до діючого законодавства України з 01.12.2007 р. неправомірними;
• - зобов'язати відповідача у відповідності до вимог ст. ст. 49, 54, 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити перерахунок його державної пенсії із розрахунку не менше восьми мінімальних пенсій за віком -прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2007 p.,
посилаючись на те, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 2 групи та перебуває на обліку в УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки.
Відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. У всіх випадках розміри пенсій інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильської катастрофою не можуть біти нижчими: по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
У зв'язку з тим, що розмір фактично виплачуваної основної пенсії був значно нижчим, він звернувся до відповідача з заявою про її перерахунок, але отримав відмову, яку вважає неправомірною.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та з посиланням на підтримання позову.
Відповідач - Управління Пенсійного Фонду України у Микитівському районі м. Горлівки, який належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, явку представника у судове засідання не забезпечив, надавши письмові заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1, в який просив розглядати справу без участі представника управління, а також виклав підстави незгоди з позовом, зазначивши наступне:
Розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, законом України „Про Державний бюджет", а також нормативно-правовими актами КМУ.
Відповідно до підпунктів 12, 13, 14, 15, 17 пункту 29 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" з 01.01.2008 р. внесені зміни до статей 50, 51, 52, 54, 67 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Стаття 54 передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідом, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно - правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зміни до законодавчих актів, які були внесені Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік", а саме: до статей Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційним і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22.05.2008 р.
З метою реалізації права на соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова КМУ від 28.05.2008 р. №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності з 22.05.2008 p., якою також передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено
зв'язок з Чорнобильською катастрофою, із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 -1990 роках не можуть бути нижче 725 грн.
Постановою КМУ від 16.07.2008 р. №654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" передбачено, що розмір пенсії інвалідам 2 групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1988 році, яким встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, з 01.07.2008 р. не може бути нижче 820 грн.
Враховуючи конституційну норму щодо обов'язкового виконання постанов КМУ, Управлінням ПФУ у Микитівському районі м. Горлівки при визначені розміру основної і додаткової пенсії позивача було правомірно застосовано вказані вище постанови КМУ.
На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1В належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом II групи, що підтверджується посвідченням серії А №407967 від 20.02.2003 р. та довідкою МСЕК від 17.02.2003 р.
На звернення позивача від 20.11.2007 p., листом відповідача від 27.11.2007 р. було відмовлено позивачу у перерахунку основної та додаткової пенсії з огляду на відсутність законних підстав.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі спеціальний закон), оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлює пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 у вигляді державної пенсії.
Нормами ст.54 даного Закону визначені підстави та умови призначення державних пенсії особам, віднесеним до категорії І та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії І.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 28.12.2007 p. №107-VI (надалі - Закон №107) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Частина 3 статті 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції Закону №107) встановлює нижчі розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у процентному співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 року визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України", якими з 01.01.2008 р. були внесені зміни до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, і до статті 54.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює у протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У пункті 6 рішення Конституційний Суд України, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Враховуючи викладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, які були чинними до внесення змін Законом №107.
Частина третя статті 54 Закону України „Про статус на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (із змінами, внесеними згідно із Законом №3108-ІV від 17.11.2005 р.) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відносно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (загальний закон), у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35).
Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину 3 статті 54 Спеціального закону (17.11.2005 p.), обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону,
внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.
Пунктом 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частина ч.4 ст.54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 67 цього Закону встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, особам, віднесеним до І категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум", а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", згідно ст.1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Обгрунтування відповідачем заперечень проти позову, спростовується також приписами пункту першого та шостого ст.92 Конституції України, статті 71 Спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом другим преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини першої статті 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального Закону якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із Законом ("Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), закони України на інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, для позивача, як інваліда II групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, І категорії, нижній розмір державної пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Відповідач фактично зменшив розмір пенсії позивачу встановлений Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", порушивши ч.3 ст. 113 Конституції України.
Відповідно до ст.9 КАСу України у разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції або Закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме ч.4 ст.54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як встановлено судом позивач звернувся із заявою про перерахунок основної пенсії до відповідача 20.11.2007 р.
Відповідно до вимог ч.4 ст.45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 та ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, перерахунок пенсії позивачу за його заявою відповідач повинен здійснити з 01.12.2007 р.
Тому суд вважає необхідним визнати неправомірними дії УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу відповідно до норм ст.ст. 49, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХП від 28.02.1991 р., та зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати з 01.12.2007 р. позивачу як інваліду другої групи пенсію в розмірі відповідно до норм ст.ст. 49, 54, 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХП від 28.02.1991р.
Керуючись ст.ст. 160-161 КАСу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм ст.ст. 49, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХП від 28.02.1991 р. неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Микитівському районі м. Горлівки Донецької області перерахувати та виплачувати з 01.12.2007 р. ОСОБА_1 як інваліду другої фупи пенсію в розмірі відповідно до норм ст.ст. 49, 54, 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХП від 28.02.1991 р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів, після подання протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі (24.07.2009 р.) заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.