Справа № 2-821/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2009р.

Малиновський районний суд м. Одеси в складі: головуючого - судді Вербицької Н.В., за участю секретаря судового засідання - Солтис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду зверну вся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги неможливістю збереження цього шлюбу та подальшого спільного проживання, оскільки у сторін різний світогляд, різні погляди на життя, вони не мають спільних інтересів та не переймаються проблемами один одного.

В судовому засіданні позивач пояснив, що 27 вересня 1997р. зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_2 Згодом між подружжям було втрачено почуття взаємного порозуміння та поваги, намагання зберегти сім'ю ні до чого не привели, сторони припинили спільне сумісне життя в вересні 2008р. Від шлюбу у сторін є син - ОСОБА_3, 29.11.2001р.н. Майновий спір відсутній. У теперішній час шлюб носить формальний характер, примирення між сторонами неможливе, у зв'язку з чим позивач прийняв рішення розірвати шлюб та звернувся з позовом до суду.

Відповідачка позов визнала та вважала можливим розірвати шлюб, оскільки позивач виявив таке бажання. Вона підтвердила, що з чоловіком проживає окремо з вересня 2008р., на її утриманні знаходиться їхня дитина. Спільного господарства сторони не ведуть, ОСОБА_1 виплачує аліменти на утримання сина за рішенням суду.

Сторони в судовому засіданні визнали спільну вину в такій ситуації.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідачки, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений шлюб 27 вересня 1997 року, про що був зроблений відділом реєстрації актів цивільного стану Балтського районного управління юстиції Одеської області відповідний актовий запис про шлюб № 136.

З вересня 2008р. сторони спільного господарства не ведуть, проживають окремо, шлюбні стосунки не підтримують.

Від шлюбу у сторін є син - ОСОБА_3, 29.11.2001р.н. Про його народження був зроблений актовий запис № 1570 від 18.12.2001р.

Відповідачка проживає окремо разом із сином. Позивач згодний на залишення сина на вихованні у матері. Майновий спір у сторін відсутній.

Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб може бути розірваний за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду. Судом, відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України були з'ясовані фактичні взаємовідносини подружжя, причини розірвання шлюбу, якими є відсутність порозуміння та взаємної поваги, неможливість подальшого збереження шлюбу, різні погляди на життя, відсутність спільних інтересів, а спільне життя у майбутньому суперечило б інтересам подружжя та їх дитині.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде протирічити інтересам чоловіка та дружини, їх дитини. Відповідно до ст. 112 СК України, суд задовольняє позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу.

Керуючись ст.3, 5, 55, 105, 112 Сімейного кодексу України, ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 27 вересня 1997р. відділом реєстрації актів цивільного стану Нантського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 136, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17 гривень, відповідачку від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий                                                                                                      Н.В.Вербицька