Справа  № 953/22862/19

н/п 2-з/953/238/19

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"04" грудня 2019 р.  

Суддя Київського районного суду м. Харкова Золотарьова Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

18.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить здійснити поділ майна житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на 2/3 частки житлового будинку «177-а, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Як на підставу позову посилається на те, що вона з відповідачем проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з листопада 1996 року. З 05.04.2005 року вони зареєстрували шлюб. Під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відповідач уклав договір довічного утримання з гр. ОСОБА_3 . Факт належності вказаного будинку відповідачу на теперешній час підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав за №188253476 від 11.11.2019 року. При укладенні договору довічного утримання відповідач не повідомив нотаріуса, який укладав договір довічного утримання, про наявність у нього позашлюбних сімейних відносин. В зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , а також її чоловік, ОСОБА_4 потребували постійного догляду та допомоги, вони одразу оселилися у них. Відповідач постійно перебував у відрядженнях, тому всі обов`язки за договором довічного утримання, які взяв на себе Відповідач, стосовно догляду та необхідної допомоги, виконувала вона. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До смерті вона не висловлювала претензій, щодо виконання умов довічного утримання. Навпаки, в зв`язку з вкрай похилим віком забула, що уклала договір довічного утримання з відповідачем та зробила заповіт на її ім`я, посвідчений ПН ХМНО Погрібним Д.І. 27.07.2009 року за реєстровим №742. Таким чином договір довічного утримання, а отже обов`язки, пов`язані з набуттям у власність вказаного будинку №177-А виконувався ними: З 11.09.2014 року по 05.04.2005 року - під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу; З 05.04.2005 року по 03.11.2013 року - під час зареєстрованого шлюбу. 06.11.2019 року шлюб розірвано за взаємною згодою, також вони дійшли згоди, щодо розділу спільного майна подружжя. Враховуючи те, що матеріальна допомога на виконання договору довічного утримання надавалася ними на спільні кошти, а необхідну допомогу та догляд вона забезпечувала особистою працею, вона з відповідачем досягли згоди, що у порядку розділу спільного майна подружжя, яке складається з вищевказаного житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідач повинен отримати 1/3(одну третю) частку будинку, а вона - 2/3(дві третіх) частки вказаного будинку. Але при зверненні до нотаріуса за посвідченням відповідного договору, з`ясувалося, що в Єдиному реєстрі боржників є чотири записи про відкриті виконавчі провадження, Боржником в яких зазначений Відповідач. Таким чином укладення та нотаріальне посвідчення договору про поділ майна подружжя є неможливим.

04.12.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі.

02.12.2019 надійшла заява ОСОБА_1 , у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що відповідач є титульним власником житлового будинку  АДРЕСА_1 . Відносно відповідача відкрито виконавче провадження №59392404 від 20.06.2019 року про стягнення коштів у цілому в сумі 84774,91 (вісімдесят чотири тисячі сімсот сімдесят чотири) грн 91 коп.Приватний виконавець Богатиренко А.І, який відкрив вищевказане виконавче провадження, має право звернути стягнення на будинок, який є предметом позову, що унеможливить виконання рішення суду за вказаним позовом. Продаж будинку з прилюдних торгів, який є предметом розгляду за вищевказаним позовом,унеможливить розгляд поданого мною позову. Таким чином невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Предметом спору є розподіл майна подружжя.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 N9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перевіряючи доводи заяви, суд враховує, що посилання заявника на можливість приватним виконавцем звернути стягнення на будинок є припущенням, відкриття виконавчого провадження відносно відповідача не може бути єдиною підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки приватним виконавцем можуть бути вчинені і інші дії, передбачені законом, відносно відповідача , направлені на виконання рішення суду.

Ураховуючи, що заявником не надано переконливих доводів на користь того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, відсутність спору, відсутність дій відповідача спрямованих на відсудження позову, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 81, 151-153 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

       У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 04.12.2019 року.

       Суддя –