Справа № 206/348/24

Провадження № 3/206/266/24

ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

       26 березня 2024 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 689085 від 16.12.2023 року, 16.12.2023 року о 16 год. 50 хв., в м. Дніпро, Самарський р-н, вул. Семафорна, 13, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував ТЗ ВАЗ 2108 д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей які не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці. Громадянину ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, на що гр. ОСОБА_1 відмовився. Вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №689084 від 16.12.2023 року, 16.12.2023 року о 16 год. 50 хв., в м. Дніпро, біля буд. 13 по вул. Семафорна гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, керуючи вищевказаним транспортним засобом. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Самарського районного суду від 25 січня 2024 року об`єднано справи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 : провадження №3/206/266/24 та №3/206/267/24. Присвоєно номер справи № 206/348/24, а номер провадження 3/206/266/24.

ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 22.02.2024 року та 26.03.2024 року не з`явився, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Повідомлявся про дату судового засідання, шляхом направлення судової повістки поштою. Не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Тому, враховуючи викладене, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14(із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 689085 від 16.12.2023 року вбачається, що дії ОСОБА_1 , щодо відмови останнього 16.12.2023 року від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, повторно протягом року, Управлінням патрульної поліції кваліфіковані за ознаками ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч. 2 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 689085 від 16.12.2023 року, рапортом інспектора від 16.12.2023 року, карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 130 КУпАП (12.04.2023 року), диском.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним за ч. 2 ст.130 КУпАП, оскільки він порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, повтороно протягом року.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

З урахуванням викладеного, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суддя проходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Відповідно до п. 2.1а водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що адміністративний матеріал за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 689084 від 16.12.2023 року у графі «суть адміністративного правопорушенння, опис установлених обставин» зазначено: «16.12.2023 року о 16 год. 50 хв., в м. Дніпро, біля буд. 13 по вул. Семафорна гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, керуючи вищевказаним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП». Зазначене формулювання не дозволяє суду у відповідності із законом дослідити та надати виважену оцінку кожній істотній обставині інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що об`єктивним чином ускладнює повний та всебічний розгляд даної справи.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред`явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.

Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 126, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Провадження у справі, щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                            А.О. Сухоруков