Справа № 761/12132/13-ц

Провадження № 4-с/761/53/2024

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Леся Євгенівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

14.11.2023 року до суду надійшла зазначена скарга.

У вимогах скарги скаржник просить:

-зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесю Євгенівну зняти арешт з автомобіля Nіssan Pathfinder, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , виключити (зняти) інформацію про розшук транспортного засобу єдиної інформаційної системи МВС (підсистемою якого є Єдиний державний реєстр транспортних засобів).

Вимоги скарги обгрунтовані тим, що на підставі виконавчого листа №761/8499/13-ц виданого 16.01.2024 року Шевченківським районним судом м.Києва старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Леся Євгенівна відкрила виконавче провадження НОМЕР_4. Пізніше зазначений виконавчий лист був переданий приватному виконавцю Чижику А.П. та розпочато виконавче провадження НОМЕР_5.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 07.11.2019 року (справа №761/8499/13-ц) замінено стягувача з ПАТ «Креді Агріколь Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 10.12.2021 року зобов`язано приватного виконавця Чижик А.П. скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю заборгованості за зазначеним вище виконавчим листом, винести постанову про закриття виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», та виключити відомості про заявника як про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Як зазначає заявник, 02.11.2023 року він звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту із зазначеного автомобіля. Однак державний виконавець не зняла арешт з автомобіля та не виключила відомості про розшук автомобіля.

А тому оскільки у заявника відсутні не виконані зобов`язання перед стягувачем, відсутні підстави для арешту автомобіля, тому для захисту порушеного права заявник звернувся до суду із цією скаргою.

В судовому засіданні, яке відбулось 17 січня 2024 року заявник скаргу підтримав та просив її задовольнити. В судове засідання, яке відбулось 21.02.2024 року заявник не з`явився, звернувся із заявою про слухання скарги в його відсутність та просив її задовольнити.

Представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання не з`явився. Направив до суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні скарги так як при зверненні до суду із заявою про скасування арешту боржник не надав жодного доказу відсутності заборгованості, не надано доказів сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт»в судове засідання представника не направило, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, відзив на заяву до суду не направили.

У відповідності до положень ч.2 ст.450 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, вислухавши заявника, врахувавши заперечення державного виконавця, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, з 03.12.2014 року у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на виконанні перебувало виконавче провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання виконавчого листа №761/12132/13-ц від 16.01.2014 року виданий Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» боргу в сумі 218 586,76 грн.

В межах зазначеного виконавчого провадження постановою державного виконавця від 05.12.2014 року було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 та оголошена заборона на його відчуження.

Постановою від 23.03.2015 року було оголошено розшук майна боржника - транспортного засобу та зупинено провадження у зв`язку з розшуком майна.

Виконавче провадження закінчене 17.03.2016 року на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» - боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Крім того, вказаний виконавчий лист перебував на виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика Андрія Павловича,ВП НОМЕР_5.

ОСОБА_1 оскаржував дії та постанови приватного виконавця та ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 10.12.2021 року зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика Андрія Павловича скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 13 січня 2020 року, винесену ним в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5; зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика Андрія Павловича винести постанову про закриття виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5; зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика Андрія Павловича виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Ухвала набрала законної сили.

Зазначеною ухвалою встановлено, що у скаржника відсутні не виконані майнові зобов`язання перед стягувачем.

Відсутність будь-яких зобов`язань у зв`язку з погашенням заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» без дати та номера.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 вбачається, що транспортний засіб Nіssan Pathfinder , номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 з 27.10.2011 року зареєстрований за ОСОБА_1 .

Згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 09.02.2024 року зазначений транспортний засіб зареєстровано за заявником, що підтверджується інформацією ТСЦ МВС №8043 Головного сервісного центру МВС від 09.01.2024 року №31/26-18-32.

02.11.2023 року заявник звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту з автомобіля Nіssan Pathfinder , номер кузова НОМЕР_1 накладеного в рамках виконавчого провадження НОМЕР_4.

До заяви заявник не надав будь-яких документів.

Пізніше, 08.11.2023 року ОСОБА_1 надав до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копію ухвали Шевченківського районного суду м.Києва справа №761/12132/13-ц, провадження №4-с/761/351/2021.

Суду не надано доказів розгляду вказаного звернення. В той же час у поясненнях на скаргу старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Леся Євгенівна зазначила, що відсутні підстави для скасування арешту з автомобіля.

Крім того, з наданої інформації ТСЦ МВС №8043 (лист №31/26-18-32 від 09.01.2024 року) вбачається, що транспортний засіб Nіssan Pathfinder, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 значиться в арешті на підставі постанови державного виконавця від 05.12.2014 року, за виконавчим листом №761/12132/13-ц від 16.01.2024 року, виданого Шевченківським районним судом м.Києва, НОМЕР_4 та на підставі постанови від 04.06.2015 року в межах зазначеного виконавчого провадження, вказаний транспортний засіб значиться в розшуку.

Частина 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час вирішення скарги) передбачає вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається, заявник звернувся до суду із вимогою про зобов`язання старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесю Євгенівнувчинити дії щодо зняття арешту з транспортного засобу у ВП НОМЕР_4.

Однак заявник при зверненні до державної виконавчої служби не надав належних та допустимих доказів, що настала одна з обставин, які передбачені ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» з яким закон пов`язує можливість скасування арешту з майна саме державним виконавцем.

В той же час, враховуючи що з матеріалів справи вбачається відсутність претензій стягувача щодо виконання рішення суду, суд вважає за необхідне з метою захисту прав заявника, застосувати належний спосіб захисту порушеного права та зняти арешт з автомобіля накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, постанова №3062/19 від 05.12.2014, вихідний №3-3190АР від 20.12.2014, ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві, виконавчий лист №761/12132/13-ц від 16.01.2014, Шевченківський районний суд м.Києва, ВП НОМЕР_6.

Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що судом не встановлено порушень державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», відсутні підстави для задоволення вимог скарги в частині визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов`язання вчинити дії. В той же час, оскільки під час слухання справи судом встановлено що стягувач не має претензій до заявника за рішенням суду, заявником заявлені вимоги щодо відновлення його порушеного права у спосіб, який не є ефективним, тому суд вважає, що є підстави для застосування належного способу захисту порушеного права заявника шляхом зняття арешту з транспортного засобу.

Щодо вимог заявника про зобов`язання старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесю Євгенівну виключити (зняти) інформацію про розшук транспортного засобу єдиної інформаційної системи МВС (підсистемою якого є Єдиний державний реєстр транспортних засобів) суд зазначає наступне.

Згідно з порядком ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2020 року № 779, передбачено, що ведення ЄДРТЗ здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС (далі - уповноважені посадові особи адміністратора ЄДРТЗ) під час виконання покладених на них функцій та завдань відповідно до законодавства шляхом обробки (унесення, накопичення, використання, узагальнення) інформації в ЄДРТЗ про зареєстровані транспортні засоби, їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби.

Діюче законодавство не покладає на державного виконавця обов`язок внесення змін до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

В той же час, Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає механізму припинення розшуку майна, крім випадку, якщо вказане майно розшукане (стаття 36 Закону України «Про виконавче провадження»).

А тому враховуючи неврегульованість вказаного питання та відсутність підстав для розшуку автомобіля Nіssan Pathfinder, номер кузова НОМЕР_1 державний номер НОМЕР_2 , суд вважає за можливе припинити розшук вказаного автомобіля, який був оголошений на підставі постанови державного виконавця від 04.06.2015 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Леся Євгенівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зняти арешт з транспортного засобу Nіssan Pathfinder, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власностіОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, постанова №3062/19 від 05.12.2014, вихідний №3-3190АР від 20.12.2014, ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві, виконавчий лист №761/12132/13-ц від 16.01.2014, Шевченківський районний суд м.Києва, ВП НОМЕР_6.

Припинити розшук транспортного засобу Nіssan Pathfinder, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власностіОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошений постановою №1107/19 від 23.03.2015, вхідний №575Р від 04.06.2015, ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві, виконавчий лист №761/12132/13-ц від 16.01.2014, ВП НОМЕР_6.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: Н.Г.Притула