Ухвала

08 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 161/7784/19

провадження № 61-17892ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2019 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову головного державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук Ірини Олегівни про стягнення витрат виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2019 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у вказаній справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову головного державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук І. О. про стягнення витрат виконавчого провадження.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2019 року визнано неподаною та повернуто особам, які її подали.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2019 року в апеляційному порядку не переглядалась, тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 в частині оскарження ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2019 року слід відмовити на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Касаційна скарга в частині оскарження ухвали Волинського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Скарга подана ізпропуском строку на касаційне оскарження.

Так, відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Встановлено, що ухвалу Волинського апеляційного суду постановлено 28 серпня 2019 року, а касаційну скаргу подано заявником через поштове відділення 30 вересня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

Проте, в касаційній скарзі заявник не порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення, а лише зазначає, що копію оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції було отримано заявниками 05 вересня 2019 року.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин до касаційної скарги заявниками не долучено.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Отже, заявникам слід подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій зазначити обґрунтовані підстави його пропуску, а також надати відповідні докази.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Несвоєчасне отримання копії судового рішення не змінює визначений законом строк і порядок касаційного оскарження, а може бути підставою для його поновлення у разі подання відповідної заяви з наданням доказів.

Крім того, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 921 грн.

Таким чином, заявникам необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 384,20 грн (1921 грн*0,2) та надати оригінал квитанції про сплату судового збору.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача:

Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA67899998000031219207026007.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

У касаційній скарзі заявниками не зазначено в чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Крім того, касаційна скарга містить висловлювання некоректного змісту.

Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Згідно частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Касаційна скарга подана ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представником - ОСОБА_3 .

На підтвердження повноважень бути представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 надано довіреність, однак жодних доказів, що вказана особа є адвокатом до касаційної скарги не долучено.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 в частині оскарження ухвали Волинського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року підлягає залишенню без руху з наданням заявникам строку для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 в частині оскарження ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2019 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 в частині оскарження ухвали Волинського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року залишити без руху.

Надати скаржнику для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та ненадання доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко