Справа № 2-а-31
2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.2010 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ВДАІ з обслуговування адміністративної території Веселівського району в Запорізькій області, лейтенанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ВДАІ з обслуговування адміністративної території Веселівського району в Запорізькій області, лейтенанта міліції ОСОБА_3, у якому просить суд скасувати постанову, серії АР № 135344 від 13.01.2010 р., у якій відповідач визнав винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, та наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 700,00 грн., так як позивач 13.01.2010 р., о 10 год. на 5 км автомобільної дороги Веселе–Новобогданівка керував транспортним засобом ГАРЗ 3309СС, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, не маючи при собі документів, що підтверджують право розпоряджатися та керувати транспортним засобом, що є порушенням пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав і просить суд адміністративний позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з’явився, але надіслав на адресу суду листа, у якому зазначив, що надав суду усі докази, тому просить суд розглянути без його участі, а у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши представника позивача ОСОБА_1, вивчивши та дослідивши матеріали справи, а також, відповідно до ст. 280 КпАП України, з’ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 16 Закону України ,,Про дорожній рух“ та п. 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом;
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;
г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документацію на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;
ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Законодавець визначив вичерпний перелік документів, які водій повинен був мати при собі.
Вичерпність даного переліку підтверджується також у листі Департаменту Державної автомобільної інспекції від 23.08.2006 р. № Н-1234.
Як вбачається з наданих відповідачем запереченнях, а також з витребуваної для вивчення у судовому засіданні справи про адміністративне правопорушення, позивач надав відповідачеві подорожній лист за № 4 від 13.01.2009 р., ксерокопія якого міститься у матеріалах справи.
Під час судового розгляду справи позивач надав суду довідку про те, що фактично в подорожньому листі допущена описка з приводу зазначення 2009 року, так як фактично даний подорожній лист, згідно нумерації та показань спідометра автомобілю, виданий 13.01.2010 р. і саме цю дату просив суд вважати як вірну і таку, що відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі ст. ст. 288-293 КпАП України, ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову інспектора ВДАІ з обслуговування адміністративної території Веселівського району в Запорізькій області, лейтенанта міліції ОСОБА_3, серії АР № 135344 від 13.01.2010 р. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 700,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України – скасувати, а провадження у справі закрити.
Копію постанови направити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
В разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в двадцятиденний трок, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.О. Нагорний