Судове рішення #8326051

№ 2-а-185/2010

П О С Т А Н О В А

Іменем України

   м. Селидове                                                                     15 лютого 2010 року

    Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді     - Владимирської І.М., при секретарі – Карабут Ю.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій  неправомірними та стягнення недоплачених сум щорічної грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, про перерахунок та виплату недоотриманої соціальної допомоги - одноразової щорічної грошової допомоги до “5 травня”, яка сплачується згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за   2008, 2009 р.р. Позивач зазначив, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи, з 05.05.2008 року став інвалідом 2 групи, має статус ветерана війни та знаходиться на обліку в УПСЗН Селидівської міської ради. Відповідно до ст. ст.12, 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, він має право щорічно отримувати до п’ятого травня щорічну одноразову грошову допомогу як інвалід 3 групи у розмірі сім мінімальних пенсій за віком, як інвалід 2 групи у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком. Однак, в порушення вказаних норм, відповідач виплату вказаної соціальної допомоги здійснював не у повному обсязі. Просить відновити його право, так як відповідачем порушені його право на отримання вказаної соціальної допомоги у повному обсязі. Заявник вважає, що йому недоплачена у  2008,2009 р.р. сума 6571грн., він просить зобов»язати відповідача здійснити перерахунок  і виплату щорічної грошової допомоги   у розмірі 6571грн. за 2008,2009 р.р.

У судовому  засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на доводи викладені в позові, просив визнати  дії відповідача по відмові в перерахунку та сплаті сум щорічної грошової допомоги за  2008 та 2009 роки протиправними та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум щорічної грошової допомоги за 2008,2009 роки у розмірі 6571грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, не погоджуючись з позовними вимогами, стверджував, що соціальні виплати у вигляді щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_3 проводились ОСОБА_1    щорічно у порядку і розмірах, передбачених для вказаної категорії осіб положеннями Законів „Про Державний бюджет України" за відповідні роки та постановами Кабінету Міністрів від 12 березня 2008 р. № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», від 18.03.2009 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та «Про жертви нацистських переслідувань» . Сплати разової грошової допомоги  в 2008 р. позивачу були зроблені, ще до рішення Конституційного Суду, якими вищезазначені норми було визнано такими, що не відповідають Конституції України ; за 2009 рік норми, якими було передбачено виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня , неконституційними взагалі визнані не були. Вважає, що службові особи відповідача діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були, тому просить у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, дійшов висновку, що позовне підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інвалідом II групи , захворювання якого пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, користується пільгами, передбаченими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. №3551-Х1І (надалі - Закон № 3551-XII).

 Згідно ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа: 1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено щорічно до 5 травня виплачувати разову грошову допомогу в розмірах:  інвалідам війни IІI групи - 7 мінімальних пенсій за віком, інвалідам війни ІI групи - 8 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення надбавок та розмірів допомоги, встановлених іншими законами, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено.

Відповідно до ст. 13 Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. №3551-ХІІ, щорічна разова допомога інвалідам війни до 5 травня в 2008 році виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. А саме відповідно до постанови Кабінету  Міністрів Україні: від 12.03.2008 р. № 183 «Про розмірі разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році   відповідно   до   Закону   У країни «Про статус  ветеранів   війни, гарантії їх соціального захисту "   та   „Про   жертви   нацистських переслідувань", виплата, разової грошової допомоги інвалідам війни ІІІ групи, здійснювалась у розмірі — 350 грн.; відповідно до  постанови Кабінету  Міністрів Україні від 18.03.2009 р.- в 2009 році інвалідам війни ІІ групи — у розмірі 430 грн.

Одночасно слід зазначити, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від від 22.05.2008 № 10-рп/2008 положення п. 20 розділу II ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнано такими, що не відповідають Конституції У країни (є не конституційними).

Ці положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного рішення.

Судом встановлено, що відповідачем сплачено позивачу:  за 2008 р. – 350 грн. в 08 травня 2008 року, тобто ще до дня ухвалення Конституційним Судом вищевказаних рішень. Виходячи із викладеного, щорічна разова грошова допомога до 5 травня була надана ОСОБА_1 (  за 2008 р. – 350 грн.) в повному обсязі відповідно до чинного законодавства України, службові особи відповідача діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були і тому немає підстав для здійснення перерахунку та проведення доплат до виплачених розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги позивача щодо здійснення перерахунку та проведення доплат до виплачених розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік, суд встановив наступне.

Позивачу, щорічну разову грошову допомогу відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було сплачено в 2009 році у розмірі 430 грн., згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік» та  постанови Кабінету  Міністрів Україні від 18.03.2009 р. «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та «Про жертви нацистських переслідувань».

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язани діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. П.1 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно Законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов»язки громадянина.

Згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно виплата грошової допомоги до 5 травня інвалідам 2 групи має виплачуватись у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком. Законом не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування. Крім того, ст.22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Статтєю 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету міністрів України було надано право право у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат мінімальної заробітної плати згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з вищезазначеного, загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору, суд знайшов необхідним застосувати саме Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з кратного розміру пенсії за віком.

За приписами ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. На час виплати спірної допомоги розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, становив 498 грн. ( ст..54 закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року «835-У1, ст..58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. №107-У1). За таких обставин, вимоги позивача про зобов»язання відповідача провести перерахунок та виплату недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни 2 групи   за 2009 рік - у розмірі 3554грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-11, 15, 17, 70-72, 158-163, 167 КАС України, Конституцією України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-Х11 від 28.02.1992 р., Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради задовольнити частково.

Визнати дії  управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради по відмові у виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за  2009 рік - у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», неправомірними.

          Зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України за КЕКВ 1341 „Виплата пенсій та допомог”, КПКВ 2501150 „Щорічна разова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань” з  р/р 35219012000632 в ГУ ДК у Донецької обл.., МФО 834016, ЕДРПОУ 25953988   провести перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1  недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни 2 групи   за 2009 рік - у розмірі 3554грн.( три тисячі п»ятсот п»ятьдесят чотири) грн..

                 У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня  складання постанови в повному обсязі.

 Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.

Суддя (підпис)

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація