ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 листопада 2019 року (15 год. 13 хв.)Справа № 280/1793/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В., секретар судового засідання Стовбур А.Ю.,

за участю представників: позивача - Зеленої Р.В., відповідача - Ванюшанік Г.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» (далі - позивач або ТОВ «Метпромбуд Інвест») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2018 № № 0020871407, 0020861407.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті перевірки податковим органом необґрунтовано зроблено висновок про те, що контрагент позивача ТОВ «Спец-Альянс Груп» у період, що перевіряється, не міг здійснювати господарську діяльність, у зв`язку із чим перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Спец-Альянс Груп» у перевіряємому періоді. Так, позивач зазначає, що всі первинні документи, підписані між позивачем та ТОВ «Спец-Альянс Груп» відповідають вимогам чинного законодавства щодо форми та змісту. Крім того, позивач формує податковий кредит тільки на підставі зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН. Щодо трудових та матеріальних ресурсів, наявності ліцензій, позивач зазначає, що під час вибору контрагентів позивач об`єктивно не має можливості та не має обов`язку здійснювати перевірки своїх контрагентів з питань повноти і достовірності оформлення ними трудових відносин з працівниками, порядку нарахування доходів, утримання і сплати податків, зборів з таких доходів. Крім того, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Щодо кримінальних проваджень, в яких фігурує ТОВ «Спец-Альянс Груп» позивач зазначає, що сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. З огляду на викладене, фігурування контрагентів в кримінальних провадженнях не може бути підставою для визнання контролюючим органом здійснених господарських операцій нереальними. Щодо наявності протоколу допиту співробітників відділу охорони праці та начальника управління ремонтів ПАТ «Запоріжсталь», в обов`язки яких входить контроль дотримання вимог законодавства з охорони праці співробітниками позивачем та залучених субпідрядників, яким не відомо про виконання будь-яких ремонтних робіт на об`єктах ПАТ «Запоріжсталь» ТОВ «Спец-Альянс Груп» та його співробітниками, звертає увагу, що ПАТ «Запоріжсталь» було укладено договори підряду на виконання робіт саме з позивачем, яке мало право залучати до виконання робіт субпідрядників. Однак, співробітники ПАТ «Запоріжсталь», які були допитані, відповідно до своїх робочих інструкцій, не можуть підтверджувати або спростовувати факт виконання будівельно-ремонтних робіт, так як, вони не відповідають за роботу субпідрядних організацій, об`єм та фактичне виконання умов договору з субпідрядними організаціями, а виконують розпорядження своїх керівників. Таким чином, висновок податкового органу в акті перевірки щодо невиконання договору субпідряду, укладеного між позивачем та ТОВ «Спец-Альянс Груп» на підставі пояснень лише чотирьох вибіркових осіб є неприпустимим, необ`єктивним та упередженим. Беручи до уваги вищезазначене, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є протиправними, у зв`язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Ухвалою суду від 17.05.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 20.06.2019.

07.06.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 23604), в якому зазначає, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено здійснення ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП» нереальних господарських операцій на адресу ТОВ «Метпромбуд Інвест» з причин відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності (відсутність працюючих, основних засобів, виробничих та складських активів, транспортних засобів) та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту робіт (послуг), які реалізовано ТОВ «Метпромбуд Інвест». Разом з цим, ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП» обліковується як суб`єкт фіктивного підприємництва, щодо діяльності якого порушено кримінальна справа за ознаками ст. 205-1 Кримінального кодексу України згідно матеріалів кримінального провадження №3201822000000000090 від 13.04.2018. Також, зазначає, що згідно наданих до перевірки документів встановлено, що позивач в якості підрядної організації виконував будівельно-монтажні роботи на об`єктах ПАТ «Запоріжсталь» нібито залучаючи при цьому субпідрядні організації, у т.ч. ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП». Однак, листом від 16.11.2018 №51/08-01-23-04-03 ЗВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області надано протоколи допиту співробітників відділу охорони праці ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в обов`язки яких входить контроль дотримання вимог законодавства з охорони праці співробітниками ТОВ «МЕТПРОМБУД ІНВЕСТ» та залучених субпідрядників, які пояснили, то їм не відомо про виконання будь-яких ремонтних робіт на об`єктах ПАТ «Запоріжсталь» ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП» та його співробітниками. Допитаний в якості свідка начальник управління ремонтів ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_4 також пояснив, що йому не відомо про виконання субпідрядних ремонтних робіт на об`єктах ПАТ «Запоріжсталь» співробітниками ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП». Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДФС прав, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.06.2019 провадження у справі зупинено до 29.07.2019.

Ухвалою суду від 29.07.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 29.07.2019 провадження у справі зупинено до 03.09.2019.

Ухвалою суду від 03.09.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 03.09.2019 провадження у справі зупинено до 15.10.2019.

Ухвалою суду від 15.10.2019 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 15.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 15.10.2019.

15.10.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 29.10.2019.

29.10.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.11.2019.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та надала пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 13.11.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

У період з 16.11.2018 по 22.11.2018, на підставі направлення від 16.11.2018 №2735, наказу від 15.11.2018 №3867, відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.2 п. 78.1 ст. 78, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Метпромбуд Інвест» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 41163865) у червні 2018 року, за результатами якої складено Акт № 729/08-01-14-07/41281708 від 23.11.2018 (а.с.40-53).

Висновками до акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Метпромбуд Інвест», вимог зокрема: п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п. 14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся:

занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету на загальну суму 340 263 грн., у т.ч.: червень 2018 року на суму 340 263 грн.; завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 46 404 грн., у тому числі: червень 2018 року на суму 46 404 грн.

Вказані висновки обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою не підтверджено документально реальність здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді з ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 41163865).

На підставі Акту перевірки № 729/08-01-14-07/41281708 від 23.11.2018 та вказаних порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.12.2018:

№ 0020861407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 425 328,75 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 340 263,00 грн., за штрафними санкціями 85 065,75 грн. (а.с.36);

№ 0020871407, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 46 404,00 грн. (а.с.38).

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність визначена як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 44.1 статті 44 цього Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями Податкового кодексу України закріплено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу).

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1 - 200.4 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи викладене, право на формування податкового кредиту та зменшення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок витрат шляхом відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності, пов`язується з фактичним здійсненням цих господарських операцій, що має підтверджуватись документально.

Суд зазначає, що наявність податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов`язковим.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) у частині першій встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

За визначеннями, що містяться у статті 1 вказаного Закон, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зазначене підтверджує висновок про те, що необхідною умовою для віднесення вартості придбаних платником податків товарів (послуг) до витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, а сум сплаченого ПДВ - до податкового кредиту, є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Відображення у даних податкового обліку господарської операції, в ході якої відбулась лише імітація купівлі товарів чи послуг, не являється підставою для отримання податкової вигоди за рахунок зменшення об`єкта оподаткування.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Разом з тим, слід наголосити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

У той же час, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відтак, при вирішенні справи слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним сформовані дані податкового обліку. При цьому, докази, на обґрунтування доводів сторін, відповідно до статті 90 КАС України, повинні оцінюватись судом у їх сукупності.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП», який залучався позивачем в якості субпідрядника для виконання умов договору субпідряду № 1162/ДП5/7 від 23 квітня 2018 року.

Так, 23 квітня 2018 року між ТОВ «Архінформ-Проект» як Підрядником та ТОВ «Метпромбуд Інвест» як Субпідрядником укладено Договір субпідряду №1162/ДП5/7, за умовами якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати на власний ризик в порядку та на умовах цього Договору роботи на об`єктах на території ПАТ «Запоріжсталь» в обсязі, передбаченому затвердженими Підрядником договірними цінами або проектами шляхом укладення додаткових угод до Договору (а.с.63-86).

В свою чергу, для виконання частини робіт за вищевказаним Договором субпідряду позивачем як Підрядником залучено як Субпідрядника ТОВ «Спец-Альянс Груп» (код ЄДРПОУ 41163865) на підставі Договору субпідряду № 0606/18 від 06 червня 2018 року (а.с.116-117).

Так, предметом Договору субпідряду № 0606/18 від 06 червня 2018 року, є виконання будівельно-ремонтних робіт на об`єкті: ПАТ «Запоріжсталь» Капітальний ремонт, ЦПХ-1, ЦГПТЛ, ЦПС. Демонтаж металоконструкції. Ліквідація ОС ТЕЦ, ЦХП-1, ЦХП-3. Капітальний ремонт Агломераційний цех, капітальний ремонт ДП-2, ДП-3. Капітальний і поточний ремонт. Обжимний цех. Монтаж електричних і ручних талів. Відновлювальний ремонт ДП-4. Зниження витрат е-е на ТВД котла 5. Поточний ремонт Агломераційний цех, Обжимной цех. Капітальний ремонт ДП-5, ЦХП-1, ЦГПТЛ, ЦВС.

Позивачем на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Спец-Альянс Груп» та виконання умов Договору субпідряду № 0606/18 від 06 червня 2018 року надано акти прийому-передачі виконаних робіт, а саме: Акт прийому-передачі виконаних робіт № 86 від 27.06.2018; Акт прийому-передачі виконаних робіт № 87 від 27.06.2018; Акт прийому-передачі виконаних робіт № 88 від 27.06.2018; Акт прийому-передачі виконаних робіт №89 від 27.06.2018; Акт прийому-передачі виконаних робіт № 90 від 27.06.2018.

В бухгалтерському обліку позивача господарські операції за взаємовідносинами з ТОВ «Спец-Альянс Груп» відображені наступними бухгалтерськими проводками:

Д-т 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг»

К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 1 933 333,33 грн.

Д-т 6442 «Розрахунки з ПДВ»

К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 386 666,67 грн.

В свою чергу, за результатом виконаних робіт між ТОВ «Архінформ-Проект» та позивачем складено та підписано: акт прийому-передачі виконаних робіт № 94-06-12/СП від 27 червня 2018 року; акт надання послуг № 464 від 27 червня 2018 року.

Так, суд звертає увагу, за умовами Договору субпідряду № 0606/18 від 06 червня 2018 року будівельно-ремонтних робіт виконувались ТОВ «Спец-Альянс Груп» на об`єкті ПАТ «Запоріжсталь», що є режимним об`єктом.

Згідно з положеннями п. 1.3 Договору субпідряду №1162/ДП5/7 від 23.04.2018, ТОВ «Архінформ-Проект» як підрядник (субпідрядником якого є позивач) має можливість залучити для виконання окремих об`ємів робіт спеціалізованих підприємств (Субпідрядників) за умови отримання в письмовій формі згоди Замовника (ПАТ «Запоріжсталь»).

Разом з тим, матеріали справи не містять письмової згоди ПАТ «Запоріжсталь» на залучення ТОВ «Метпромбуд Інвест» в якості Субпідрядника, та, в свою чергу залучення позивачем ТОВ «Спец-Альянс Груп» також в якості Субпідрядника, який вже виступає Субпідрядником підрядника ТОВ «Архінформ-Проект» для роботи з капітального та поточного ремонту об`єктів ПАТ «Запоріжсталь».

Крім того, пп. 7.1.10 п. 7.1 Договору субпідряду №1162/ДП5/7 від 23.04.2018 передбачено обов`язок ТОВ «Архінформ-Проект» як підрядник у випадку залучення до виконання робіт Субпідряників, в письмові формі надати Замовнику інформацію, яка містить відомості про склад залучених Субпідрядників, об`ємів робіт, для виконання яких останні залучаються, орієнтованих строків участі кожного з Субпідрядників у виконанні таких робіт, а також переліки працівників Субпідрядників із зазначенням часу виконання та об`єкта робіт.

Оскільки, позивач є Субпідрядником Підрядника - ТОВ «Архінформ-Проект» за Договором субпідряду №1162/ДП5/7 від 23.04.2018, та залучав ТОВ «Спец-Альянс Груп» також в якості Субпідрядника, суд приходить до висновку про наявність у позивача обов`язку надати ПАТ «Запоріжсталь» письмову інформацію про склад залученого Субпідрядника (у даному випадку - ТОВ «Спец-Альянс Груп»), об`ємів робіт, для виконання яких останній залучається, орієнтованих строків участі Субпідрядника у виконанні таких робіт, а також переліки працівників Субпідрядника із зазначенням часу виконання та об`єкта робіт.

Однак, судом встановлено, що матеріали даної справи не містять доказів надання Позивачем ПАТ «Запоріжсталь» письмових відомостей, передбачених пп. 7.1.10 п. 7.1 Договору субпідряду №1162/ДП5/7 від 23.04.2018, щодо залученого до виконання робіт Субпідрядником підрядника - ТОВ «Метпромбуд Інвест» свого Субпідрядника - ТОВ «Спец-Альянс Груп» та його працівників.

Поряд із зазначеним, суд бере до уваги і те, що за умовами п. 5.5 договору, питання оформлення працівникам Підрядника або залучених Підрядником Субпідрядників тимчасових перепусток на територію Замовника розглядаються на підставі поданих Підрядником в письмовій формі заявок, відповідно до зразку доданого до Договору, а повернення таких перепусток має відбуватись шляхом складання Підрядником акта прийому-передачі тимчасових перепусток.

Проте, як свідчать матеріали справи позивачем такі акти прийому-передачі тимчасових перепусток не надавались, ані під час проведення відповідачем перевірки, ані під час розгляду справи.

Суд не бере до уваги твердження позивача, що позивач звертався до ТОВ «Архінформ-Проект» із заявками на оформлення тимчасових перепусток надаючи при цьому копії заявок ТОВ «Метпромбуд Інвест» на ім`я ТОВ «Архінформ-Проект», та в свою чергу копії заявок ТОВ «Спец-Альянс Груп» на ім`я ТОВ «Метпромбуд Інвест», оскільки, за умовами Договору субпідряду № 0606/18 від 06 червня 2018 року будівельно-ремонтні роботи повинні виконуватись ТОВ «Спец-Альянс Груп» на об`єкті ПАТ «Запоріжсталь», що є режимним об`єктом, а тому саме ПАТ «Запоріжсталь» повинно оформлювати та надавати тимчасові перепустки на ПАТ «Запоріжсталь» та саме на працівників ТОВ «Спец-Альянс Груп».

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що умовами вищезазначених договорів не заборонено Позивачу залучати до виконання робіт субпідрядні організації, залишаючись відповідальним за якість виконаних робіт перед Замовником, однак, таке залучення має відбуватись на чітко встановлених умовах, викладених у Договорах підряду, які в даному випадку позивачем дотримані не були.

Правова позиція щодо особливостей доступу на територію режимного об`єкту ПАТ «Запоріжсталь» для проведення будівельно-ремонтних робіт та характеру цих робіт, яким об`єктивно обумовлено ряд вимог до виконавця висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №280/5058/18.

Так, Верховний суд у рішенні від 28.10.2019 по справі №280/5058/18 зазначив, що ………Встановивши, що відповідно до умов вище зазначених договорів підряду та субпідряду доступ працівників для проведення ремонтних робіт змінного обладнання (шлаковози) та доменного цеху на територію ПАТ «Запоріжсталь» мав відбутися на підставі завчасно оформлених позивачем тимчасових перепусток, що стосувалося і працівників ТОВ "Менор Трейд", як субпідрядника, а письмові заявки встановленого зразка для оформлення тимчасових перепусток для працівників, залучених до виконання робіт, позивач не подавав, на підписання актів прийому-передачі виданих (повернутих) тимчасових перепусток не посилався і не заявляв клопотання про витребування таких доказів у ПАТ "Запоріжсталь", суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач довів правомірність оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень…..».

Крім того, суд зазначає, що з аналізу наданих позивачем первинних документів, на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП» позивачем не доведено наявності економічної доцільності та ділової мети для залучення ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП» як Субпідрядника, який вже виступає Субпідрядником до виконання робіт з капітального та поточного ремонту об`єктів ПАТ «Запоріжсталь».

До того ж, суд ураховує, що в той час як податковий орган посилається на відсутність у контрагентів позивача майна, необхідного для виконання спірних операцій, основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять під сумнів зміст відповідних операцій. Позивачем таких доказів до матеріалів справи додано не було та доводи податкового органу в цій частині не спростовано.

Таким чином, позивачем не доведено існування ділової мети у господарських операціях з ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП».

Одним з принципів на яких ґрунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - коли операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що складені між позивачем та ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП» первинні документи не свідчать про реальність господарських операцій між цими суб`єктами господарювання.

Оскільки суд вище дійшов до висновку про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій, не підтвердження формування позивачем податкового кредиту належними первинними документи, тільки факт видачі постачальниками податкових накладних, які за формою відповідають вимогам законодавства, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, не може бути підставою для висновку про правомірність формування складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд вважає висновки податкового органу, зроблені під час перевірки позивача доведеними та правомірними.

У пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Суд зазначає, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на податковий кредит. Це відповідає самому змісту вищенаведених норм Податкового кодексу України, які надають платнику податку право зменшити податкові зобов`язання на суму податку, сплаченого ним у зв`язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності.

Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що у свою чергу презумує здійснення господарських операцій, що є об`єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку суми податкового кредиту.

Завідома, для платника податків, відсутність розумної економічної причини щодо певних витрат при здійсненні господарської операції, як правило, виключає підстави для збільшення у податковому обліку витрат та/або податкового кредиту, оскільки таке у більшості своїй свідчить про відсутність ділової мети у такої господарської операції як притаманної риси господарської діяльності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Також, суд зауважує, що концепція «наявності ділової мети» передбачає, що господарська операція має містити економічний сенс для підприємства і бути доцільною з погляду її проведення. Тобто навіть якщо операцію оформлено належним чином і є докази реальності її здійснення, проте причина здійснення такої операції не є економічно обґрунтованою для бізнесу, платник податків не має права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат і податкового кредиту.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 у справі № 816/4226/13-а ухвалив, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку сум такої вигоди. Окрім того, Верховний Суд додав, що здійснення позивачем як суб`єктом господарювання дій, які є нетиповими для певного виду діяльності або можуть не у повній мірі відповідати цільовому призначенню отриманих кредитних ресурсів, не може однозначно свідчити про невідповідність таких дій цілям господарської діяльності.

Тобто, здійснення реальних господарських операцій - не єдина передумова отримання податкового ефекту від здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» (69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 3А, 7, код ЄДРПОУ 41281708) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.11.2019.

Суддя Ю.В. Калашник