Судове рішення #83247739

Ухвала

28 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 766/24735/18

провадження № 61-20666ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану ОСОБА_2 , на постанову Херсонського апеляційного суду від

22 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником транспортного засобу «Fiat Punto», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зазначеним транспортним засобом користується ОСОБА_5 01 березня 2017 року ОСОБА_3 , знаходячись на паркувальному майданчику у дворі біля будинку АДРЕСА_1 , здійснив пошкодження автомобіля ОСОБА_1 у вигляді умисного нанесення подряпин заднього правого крила автомобіля та покладення на кришу цегли. В результаті зазначених дій, позивачу заподіяна матеріальна шкода у розмірі

23 645 грн.Звернення до правоохоронних органів користувача автомобіля,

ОСОБА_4 , завершено постановою старшого слідчого СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області від 30 червня 2017 року, якою зазначене кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.Відповідач у добровільному порядку не відшкодовує завдані збитки. Вказувала, що пошкодження автомобіля завдало їй душевних страждань, змусило її докладати додаткових зусиль для відновлення нормальних життєвих зв`язків та усунення пошкоджень належного їй автомобіля, у зв`язку з чим моральну шкоду оцінює в

10 000 грн.На підставі вищевказаного та посилаючись на норми статей 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України просила стягнути з відповідача на свою користь завдану їй матеріальну шкоду в розмірі 23 645 грн та моральну шкоду в розмірі

10 000 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 23 645 грн та у рахунок відшкодування моральної шкоди 4 000 грн. Вирішено питання судових витрат. В решті позову відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2019 року скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_3 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 114,40 грн.

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 рокуі залишити в силі рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2019 року.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини шостої, частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у цій справі становить 33 645, 00 грн, отже станом на 01 січня

2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Зазначена справа є малозначною у силу вимог закону за ціною позову.

При цьому касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржуване судове рішення підпадає принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховним Судом також враховано, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine (Азюковська проти України) від 09 жовтня 2018 року.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , на постанову Херсонського апеляційного суду від

22 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк



  • Номер: 22-ц/819/1359/19
  • Опис: за позовом Басистої Лідії Василівни до Бацокіна Сергія Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Бабій Оксана Анатоліївна про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 766/24735/18
  • Суд: Херсонський апеляційний суд
  • Суддя: Сердюк Валентин Васильович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 30.07.2019
  • Дата етапу: 22.10.2019
  • Номер: 22-з/819/70/19
  • Опис:
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 766/24735/18
  • Суд: Херсонський апеляційний суд
  • Суддя: Сердюк Валентин Васильович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.08.2019
  • Дата етапу: 09.08.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація