ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/9183/18 Номер провадження 22-ц/814/2723/19Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

       головуючого судді: Бондаревської С.М.,

       суддів: Дорош А.І., Кривчун Т.О.,

       секретар – Зеленська О.І.

за участю позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Кузь О.М.,

представника відповідача – Остапенко І.Л.,

представника третьої особи – Божка Р.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради та ОСОБА_1

       на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 серпня 2019 року

       у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третьої особи: Виконавчого комітету Полтавської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, –

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа – Виконавчий комітет Полтавської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що 18 грудня 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю його автомобіля Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , який під його керуванням рухався з дозволеною швидкістю по вулиці Харківське шосе у м.Полтаві, в районі будинку №29 навпроти автосалону BMW та ресторанно-готельного комплексу «Баварія» та потрапив у вибоїну на дорозі, у результаті чого автомобіль зазнав пошкоджень, а саме пошкодження переднього лівого колеса, через що рух автомобіля без заміни колесу був не можливий.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції, начальника УЖКГ Виконавчого комітету Полтавської міської ради Сінельніка С.В., як посадову відповідальну особу органу, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 ст. 140 КУпАП, за невжиття заходів щодо дотримання норм та правил утримання автодоріг.

Зазначав, що згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження №27-12 від 25 грудня 2017 року, проведеного на його замовлення, вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 на дату дослідження (25 грудня 2017 року) становить – 12 444 грн. 26 коп. За виготовлення даного висновку ним (позивачем) сплачено 1 500 грн.

Вважає, що відповідальною особою, яка зобов`язана відшкодувати вказану шкоду є саме УЖКГ Виконавчого комітету Полтавської міської ради, оскільки рішенням суду притягнуто начальника вказаного органу, ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності.

Також позивач вказував, що окрім матеріальних збитків, він зазнав моральної шкоди.

До того ж, внаслідок ДТП в нього погіршився стан здоров`я, та в подальшому він вимушений був лікуватись, 10 липня 2018 року потрапив до 1-ї міської клінічної лікарні з діагнозом: церебральний гіпертонічний криз, де знаходився на стаціонарі до 17 липня 2018 року. На придбання ліків ним було витрачено кошти у розмірі 3 163 грн. 65 коп.

З наведених підстав позивач просив стягнути з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради на його користь: вартість матеріального збитку, завданого йому, як власнику автомобіля Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, який складає 12 444 грн. 26 коп.; вартість проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 500 грн.; вартість лікування у розмірі 3 163 грн. 65 коп.; моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., а також судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 – задоволено частково.

Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 : вартість матеріального збитку у розмірі 12 444 грн. 26 коп.; витрати за складання експертного висновку на замовлення позивача у розмірі 750 грн.; витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 500 грн. Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Частково не погодившись з даним судовим рішенням, Управління житлово-комуналь-ного господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради оскаржило його в апеля-ційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення районного суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 до УЖКГ Виконавчого комітету Полтавської міської ради в повному обсязі.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано, дійшов висновку щодо наявності правових підстав для застосування до вказаних правовідносин ст. 1174 ЦК України без урахування приписів ст. ст. 1166 та 1167 ЦК України та покладення на Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду автомобілю ОСОБА_1 .

Окрім того, зазначало, що Управління житлово-комунального господарства Виконав-чого комітету Полтавської міської ради не є комунальною дорожньо-експлуатаційною організацією, не наділене відповідними повноваженнями та не здійснює види діяльності по ремонту чи утриманню дорожніх об`єктів, не є ні балансоутримувачем, ні власником елементів чи об`єктів благоустрою в районі будинку 29 АДРЕСА_1 віл. Харківське шосе в м АДРЕСА_2 Полтаві, а також не є установою, яка відповідає за утримання в належному стані цих об`єктів благо-устрою чи їх частини, – отже, на думку апелянта, – є неналежним відповідачем по даній справі.

В свою чергу позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його вимог про відшкодування моральної шкоди, а також відшкодування вартості на лікування. В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду в цій частині обставинам справи, просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., 3 163 грн. 65 коп. вартості на лікування, а також змінити рішення районного суду в частині стягнення витрат на підготовку експертного висновку, збільшивши стягнуту суму з 750 грн. на 1500 грн. та в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, збільшивши їх розмір з 2 500 грн. до 8 000 грн.

На апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради відзиви учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходили.

На апеляційну скаргу ОСОБА_1 свій відзив подало Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому, спростовуючи доводи апелянта, просило залишити апеляційну скаргу позивача – без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради задоволенню не підлягає, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 18 грудня 2017 року близько 19 год. сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме автомобіль Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , належний на праві власності позивачеві ОСОБА_1 , рухаючись під його керуванням по проїзній частині дороги по вулиці Харківське шосе у м.Полтаві, в районі будинку №29, потрапив у вибоїну (довжиною - 2,4 м, шириною – 1,5 м, глибиною – 0,13 м), внаслідок чого зазнав технічних пошкоджень, а саме пошкодження переднього лівого колеса, через що рух автомобіля без заміни колеса був не можливий.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2018 року у справі №554/706/18, залишеною без змін постановою апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2018 року, начальника УЖКГ Виконавчого комітету Полтавської міської ради Сінельніка С.В., як посадову відповідальну особу вказаного органу, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП та накла-дено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Вказаними судовими рішеннями встановлено наявність події адміністративного правопорушення, зокрема, встановлено, що будучи начальником Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_2 допустив порушення правил, норм і стандартів, передбачених в п. п. 3.1.1 ДСТУ 3587-97, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, не вжив заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, а також до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів.

З огляду на норми ч. 6 ст. 82 ЦПК України, районний суд виходив з того, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (безді-яльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також місцевим судом встановлено, що згідно Висновку №27-12 експертного автотоварознавчого дослідження від 25 грудня 2017 року, проведеного судовим експертом Поляниця І.В. на замовлення позивача, визначено, що вартість матеріальних збитків, завданих власнику колісного транспортного засобу (КТЗ) Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 станом на 25 грудня 2017 року становить 12 444 грн. 26 коп., що дорівнює вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу на дату дослідження.

Згідно з квитанцією серії ДП №27-12 від 25 грудня 2017 року позивачем оплачено послуги експерта у сумі 1 500 грн.

Судом також встановлено, що ділянка автодороги, на якій трапилась ДТП 18 грудня 2017 року, а саме по вулиці АДРЕСА_3 районі АДРЕСА_4 29, відноситься до сфери управління органів місцевого самоврядування, оскільки є дорогою міста.

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди, районний суд виходив з того, що є доведеним належними та допустимими доказами причинно-наслідковий зв`язок між майновою шкодою, завданою пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належного на праві власності позивачеві автомобіля та протиправною бездіяльністю посадової особи органу відповідача.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Виходячи з вищевикладеного, вина органу місцевого самоврядування, службовою особою якого вчинено протиправну бездіяльність, дію або прийнято протиправне рішення, не підлягає встановленню та доведенню, оскільки має місце відповідальність органу без вини.

Отже, заперечення відповідача щодо недоведеності його вини, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає, серед іншого, виконавчі органи міської ради.

Відповідач – Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, відповідно до Положення про свою діяльність, є структурним під-розділом Виконавчого комітету Полтавської міської ради, як виконавчого органу місцевого самоврядування, на який покладено функцію забезпечення організації обслуговування населення підприємствами та організаціями житлово-комунального господарства у сфері експлуатації і ремонту житла, міських доріг, міського електротранспорту, благоустрою, надання ритуальних та інших послуг.

Судом першої інстанції враховано Постанову Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №638/13100/14-ц, в якій, зокрема, зазначено, що норма ст. 1174 ЦК України підлягає застосуванню у випадку, коли є відомою конкретна посадова особа або службова особа органу державної влади, органу місцевого самоврядуванням, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю якої завдано коди фізичній або юридичній особі.

З наявних у справі доказів слідує, що начальника УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради Сінельніка С.В., як посадову особу вказаного органу відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП за фактом допущеної бездіяльності щодо забезпечення належної експлуатації і ремонту міської дороги, на ділянці якої 18 грудня 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивача.

Відповідно до змісту ст. 1174 ЦК України, обов`язок відшкодувати завдану шкоду перед потерпілим покладається не на особу яка її завдала, тобто на посадову або службову особу, незаконними рішення, діями чи бездіяльністю якої завдано шкоди, а орган, з яким вказана особа перебуває у службових відносинах.

При цьому правильним є висновок суду, що посилання представників відповідача та третьої особи на те, що є інші органи, уповноважені на здійснення ремонту доріг (балансоутримувачі), а саме – КП «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради, яке не ліквідовано станом на час події ДТП, не заслуговують на увагу, оскільки рішенням дев`ятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 31 січня 2017 року вказане комунальне підприємство ліквідовано, а отже з початком ліквідаційної процедури останнє припинило свою діяльність без правонаступництва, тобто без переходу прав та зобов`язань юридичної особи, що ліквідується, до інших осіб. Зазначена обставина також була предметом розгляду суду апеляційної інстанції у справі про адміністративне правопорушення відносно начальника УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради Сінельніка С.В.

Щодо посилання на укладення договорів УЖКГ Виконавчого комітету Полтавської міської ради з ТОВ «Механізований будівельний центр», та ПП «Будгарант-7», судом вірно зазначено, що відповідачем не надано належних доказів передачі на баланс вказаних юридичних осіб автомобільної дороги по вулиці АДРЕСА_3 в районі будинку № 29, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивача станом на 18 грудня 2017 року.

За нормами ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Заперечення відповідача щодо обрання позивачем неналежного способу захисту, спростовуються наведеними вище обставинами.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, в даному випадку, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Висновок №27-12 експертного автотоварознавчого дослідження від 25 грудня 2017 року, складений судовим експертом Поляниця І.В. щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачу, є належним доказом у справі, оскільки містить відомості, що підлягають встановленню під час розгляду справи, а сумніви відповідача щодо законності отримання такого доказу, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, окрім того, встановлені ним обставини не спростовані відповідачем.

Причинно-наслідковий зв`язок між майновою шкодою та протиправною бездіяльніс-тю посадової особи органу є доведеним наявними у справі та належними доказами, а саме: постановами суду першої та апеляційної інстанцій у справі про адімністративне правопорушення та Висновком експертного автотоварознавчого дослідження.

За таких обставин, районний суд дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди, обгрунтовано стягнувши на користь позивача 12 444 грн. 26 коп.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради не спростовують правильності висновків районного суду в цій частині, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення зазначених позовних вимог ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

В той же час колегія суддів не погоджується з висновком суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

За нормами ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно роз`яснень, наведених в пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами, – під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб.

Заподіяння моральної шкоди позивачем обґрунтовано саме наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18 грудня 2017 року, в результаті якої пошкоджено його майно – належний на праві власності автомобіль зазнав технічних пошкоджень, тому він, будучи інвалідом ІІ групи, був вимушений, зазнаючи значних фізичних навантажень, декілька годин мерзнути у мокрому взутті в темну пору доби, міняючи колесо автомобіля на місці ДТП, чекати поліцію, приймати участь в оформленні необхідних документів фіксації дорожньо-транспортної пригоди. Вказував, що моральна шкода полягає у його душевних стражданнях, спричинених наслідками ДТП, що потягли в свою чергу погіршення само-почуття, викликали безсоння.

Наведені обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду як адміністративної, так і даної цивільної справи, відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної частини позовних вимог.

З огляду на викладене, рішення районного суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині та стягнення з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою – 5 000 грн., з урахуван-ням засад розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що районним судом задоволено вимоги позивача в частині відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені ним за проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 500 грн., тому рішення суду в цій частині належить змінити.

Також рішення підлягає зміні в частині стягнутого з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь держави судового збору – з 704 грн. 80 коп. до 1 409 грн. 60 коп., з урахуванням частково задоволених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення на користь ОСОБА_1 витрат, понесених ним на придбання ліків у липні 2018 року у розмірі 3 163 грн. 65 коп., оскільки матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між дорожньо-транспортною пригодою та захворюванням, що потягло необхідність стаціонарного лікування, яке позивач проходив у лікувальному закладі в липні 2018 року.

З наведених підстав рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

Окрім того, оскільки чинним законодавством України не передбачено можливості відшкодування витрат на правову допомогу, понесених стороною під час розгляду справи в іншому провадженні, вимоги щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу в адміністративній справі – не є обґрунтованими.

Також зважаючи, що стороною позивача не було надано повного розрахунку щодо надання правової допомоги, колегія суддів не вбачає підстав для збільшення стягнутого районним судом розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 367, 374, п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 серпня 2019 року – в частині відмовити у стягненні моральної шкоди – скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третьої особи: Виконавчого комітету Полтавської міської ради про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, – 5 000 грн.

Рішення суду в частині стягнення з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 витрат за проведення експертного дослідження та в частині стягнення на користь держави судового збору – змінити.

Збільшити розмір стягнутих з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 витрат за проведення експертного дослідження – з 750 грн. до 1 500 грн. та розмір стягнутого з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь держави судового збору – з 704 грн. 80 коп. до 1 409 грн. 60 коп.

В іншій частині рішення суду – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий:                                                      Бондаревська С.М.

Судді:                                                                                       Дорош А.І.

                        Кривчун Т.О.