Справа № 2-а-698/2009 р.

ПОСТАНОВА

Іменем   України

15 липня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

при секретарі Мазуренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

встановив:

Позивач в червні 2009 року звернувся до суду із адміністративним позовом про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, який мотивував тим, що він є дитиною війни та згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року йому мала виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Разом із тим у 2006 - 2007 роках така допомога йому не виплачувалася, а у 2008 році виплачувалася в меншому розмірі ніж передбачено законом. Вказує, що він звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати йому щомісячної допомоги відповідно до вимог закону, але отримав від відповідача відмову. Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року і № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року було визнано неконституційними положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік» та «Про державний бюджет на 2008 рік» про зупинення та внесення змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Посилався, що розмір допомоги має обраховуватися з мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за відповідний період.

В ув'язку із викладеними обставинами позивач просив визнати відмову відповідача щодо перерахування та виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006-2009 роки протиправною, зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в розмірі 3891, 90 грн., зобов'язати відповідача проводити нарахування та виплату йому щомісячного підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року безстроково.

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, вказував на те, що позивачем пропущено річний строк для звернення із адміністративним позовом для суду. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України від "18.11.2004 року № 2195-ІУ «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону № 2195, виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. З 01.01.2008 року врегульовано механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» шляхом внесення змін до цієї статті, згідно з якими дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується її підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Мінімальний розмір пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тобто Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», дія якого не поширюється на осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, тому підстав застосовувати її для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» немає.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Даний спір за участю Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області як суб'єкта владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст.3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області як суб'єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо призначення та виплати пенсій громадянам.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії дитини війни суд керується наступним.

Судом встановлені наступні обставини: позивач з 01.01.2007 року перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Київській області, отримує пенсію заліком та має статус дитини війни, дані обставини підтверджуються пенсійним посвідченням, листом Головного управління ПФУ в Київській області від 03.06.2009 року № 1758/04, визнані сторонами (а. с. 10, 11-12).

Також судом встановлено, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії дитини війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак у 2006 - 2007 роках така соціальна допомога відповідачем йому не виплачувалася, а у 2008 році виплачувалася лише в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» (розділ II, п. 41 пп. 2), а після визнання неконституційними вказаних положень закону - згідно постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року в твердій грошовій сумі - з 22.05.2008 року в сумі 48, 10 грн., з 01.07.2008 року - 48, 30 грн., з 01.10.2008 року-49, 80 грн. (а. с. 11-12).

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.

Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.

Враховуючи, що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного

суду за захистом свого права щодо оскарження дій відповідача по виплаті щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії дитини війни з 01.01.2006 року по 17.06.2009 року, відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред'явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач у своєму письмовому запереченні (а. с. 27-29), суд відмовляє в позові про нарахування невиплаченої надбавки до пенсії з 01.01.2006 року по 17.06.2009 року у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю поважних причин пропуску цього строку.

Підстав для відновлення пропущеного строку для звернення до суду із даними позовними вимогами суд не знаходить. Крім того, суд враховує, що позивач перебуває на обліку у відповідача із 01.01.2007 року, раніше нарахування та виплату пенсії йому проводило ГУ МВС України в Київській області.

Разом із тим вимоги про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії дитини війни за 2008 рік підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону станом до 01.01.2008 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (п. 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» така надбавка встановлена в розмірі 10 % прожиткового мінімуму).

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення п. 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", оскільки такі зміни звужують обсяг прав на соціальний захист дітей війни. Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

З наведеного слідує, що починаючи із 22.05.2008 року і на даний час діє ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і позивач має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії дитини війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки судом встановлено, що після визнання неконституційними змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач неправомірно не нараховував та не виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії дитини війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд визнає такі дії протиправними та зобов'язує відповідача провести перерахунок та виплату позивачу вказаної надбавки в межах річного строку позовної давності за період з 17.06.2008 року по травень 2009 року включно.

Суд не вбачає  підстав для  стягнення на користь позивача певних грошових  сум, покладаючи обов'язок нарахування на суб'єкт владних повноважень.

Доводи відповідача про необхідність застосування постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року для визначення розміру виплати позивачу підвищення до пенсії починаючи з 22.05.2008 року, необгрунтовані, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри підвищень до пенсії дітям війни в твердій грошовій сумі, що суперечить ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено розмір надбавки до пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п. 60).

Разом із тим, безпідставними суд вважає вимоги позивача про зобов'язання відповідача проводити нарахування щомісячного підвищення пенсії безстроково на майбутнє, оскільки нарахування та виплата даного підвищення регулюється законом, що діє на час проведення нарахування та виплати, який не може бути передбачений судом на майбутнє.

Виходячи із викладеного, суд частково задовольняє заявлені позовні вимоги.

Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист прав позивача.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. ст.3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 99, 100, 158 -163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період із 17.06.2008 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 17.06.2008 року по травень 2009 року включно з урахуванням вже проведених виплат.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова в повному обсязі буде виготовлена не пізніше 20.07.2009 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.