УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем       України

4 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого     Снітка    С.О.

суддів     Олексієнка М.М.,

Кашапової Л.М.

секретаря     Ганько Ю.І.

з участю сторін,  їх  представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 квартири, визнання частково недійсним договору дарування квартири, вселення та встановлення порядку користування жилим приміщенням за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 вересня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

02.04.2007 р. ОСОБА_2пред'явив позов  до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири, про визнання недійсним в   1/2   частині договору дарування квартири, вселення та визначення порядку користування жилим приміщенням.

Позивач зазначив, що перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою 23.02.2003р. купили квартиру АДРЕСА_1. Договір оформили на дружину. 17.03.2006р. шлюб розірвали. Відповідачка   його   в квартиру не пускає, право на неї не визнає за ним,  тому просив  суд задовольнити позов.

Просив виділити йому кімнату площею 14 кв.м. та визнати недійсним  в 1/2 частині договір дарування від 27.05.2006р., згідно якому ОСОБА_3 подарувала спірну квартиру сину сторін ОСОБА_4

В процесі розгляду справи ОСОБА_2 відмовився від вимог про визначення порядку користування квартирою і відмова 24.09.2008 р. прийнята судом.

Справа    №22ц- 651 /09     Головуюча у суді 1-ої  інстанції Грибан І.О.

Категорія 5     Доповідач : Снітко CO.

Заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 24 вересня 2008 року постановлено задовольнити позовні вимоги. Визнати за ОСОБА_2 право власності на  1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним в 1/2 частині договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 27.05.2006р.   між ОСОБА_3 в особі   ОСОБА_6, як дарувальниці з одного боку, та ОСОБА_4   в   особі   ОСОБА_3,   як обдарованого з другого боку, посвідчений нотаріусом ОСОБА_7, реєстр № 4617.

Вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 100 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення суду та відмовити ОСОБА_2 в позові, оскільки вважає, що воно постановлено з порушенням норм процесуального і матеріального права. Про час і місце розгляду справи вона повідомлена не була, повістка їй не вручалась і не могла бути вручена, оскільки в указаний на поштовому повідомленні час вона перебувала за межами м.Житомира і області.

На довідці про вручення повістки стоїть не її підпис, а іншої особи.

Розглянувши справу у її відсутності суд позбавив її подати докази на спростування позовних вимог. Судом порушені ст.ст. 2, 158, 159, 169, 185 ЦПК України.

Надуманим є посилання суду на те, що квартира була спільною сумісною власністю. Квартира була придбана нею за кошти батьків. Суд позбавив її можливості надати такі докази.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги частково, виходячи із наступного.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь- кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Із матеріалів справи видно, що вона розглянута у відсутності ОСОБА_3, яка  не була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи.

Повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.72) заповнено різними барвниками,   має  неоговорені    виправлення  та  вручено, як зазначено  в ньому, відповідачці особисто  16.07.2008р., тоді як згідно поштового штемпеля на пошту надійшло 17.07.2008 p., тобто пізніше ніж вручено.

Підпис про отримання цього відправлення суттєво відрізняється від підписів відповідачки на інших документах, які є в справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що вона не отримувала повістки, підпис на відправленні їй не належить, вона не могла її отримати і розписатись тому, що з 1.07. по 26.08.2008 р. знаходилась у відпустці за межами Житомирської області.

Долучила до скарги відповідні документи ( а.с.87-92), які її доводи підтверджують.

Незважаючи на це суд безпідставно відмовив ОСОБА_3 у перегляді заочного рішення.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене вище та у відповідності з вимогами закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ч.1 п.3, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення  Богунського  районного суду м.Житомира від 24 вересня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає  законної сили з моменту її  проголошення    та  з цього моменту протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.