УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2008 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

•   -     головуючого судді - Заїкіна А.П.,

•   -     суддів: Федорової А.Є., Процик М.В., з участю секретаря - Трошина К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Чубаївське», Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та зобов'язання укласти договір найму житлового приміщення, за апеляційною скаргою Київської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2008 року, -

встановила:

У травні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з вищеназваним позовом (а. с. 1 - 2) до комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Чубаївське», з участю третьої особи - виконкому Київської районної адміністрації Одеської міської ради. Ухвалою суду від 07.05.08 р. (а. с 76) Київська районна адміністрація Одеської міської ради була залучена до участі у справі у якості співвідповідача. Позивачі у позові зазначали, що ОСОБА_1 з 1978 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 За усною згодою дорослих членів сім'ї чоловіка, його батьків та брата - ОСОБА_6, вона вселилась в спірну квартиру і постійно в ній проживала як член сім'ї. У 1986 році народилася ОСОБА_4, яка також стала мешкати у цій квартирі. У спірній квартирі вони мешкали без реєстрації. На час звернення до суду з позовом усі родичі, в тому числі її чоловік та його брат померли, а тому вони не можуть переоформити договір найму житла та зареєструватися у спірній квартирі.

Відповідач - Київська районна адміністрація Одеської міської ради позов не визнала.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13.10.2008 року позов було задоволено: визнано за позивачами право користування житловим приміщенням за адресою - АДРЕСА_1. Зобов'язано Київську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти з позивачами договір найму житлового приміщення за адресою - АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі Київська районна адміністрація Одеської міської ради просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права: суд безпідставно відмовив у допиті свідків з боку відповідача; у судовому засіданні не було встановлено, що спірне житло є місцем постійного проживання відповідачів; позивачі не є членами останнього наймача житла ОСОБА_6, з яким було переоформлено договір найму житла.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів

Справа  № 22ц-5391/08     Категорія-41

Головуючий у першій інстанції - Свата ненко В.І. Доповідач - Заїкін А.П.

апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Відповідно до ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що за усної згоди батьків та брата чоловіка ОСОБА_1 почала постійно проживати у спірній квартирі після укладення шлюбу у березні 1978 року. ОСОБА_4 почала проживати у спірній квартирі разом із своїми батьками після народження у 1986 році. З 1990 р. ОСОБА_4 проживала у с Калинівка Комінтернівського району Одеської області, а з 2005 році знову стала проживати разом із своєю матір'ю у спірній квартирі.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі не спростовують цих висновків суду.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Висновок суду про обґрунтованість позовних вимог був зроблений на підставі повно та всебічно досліджених у судовому засіданні доказах: поясненнях свідків, письмових доказах. Так з матеріалів справи дійсно вбачається, що позивачі були зареєстровані за іншою адресою. Але і пояснення свідків у судовому засіданні і досліджені у судовому засіданні письмові докази (а. с. 72 - 75, 86, 88 - 89, 101 - 102) свідчать про те, що позивачі постійно мешкали у спірному житловому приміщені.

Відповідно до ст. 65 Житлового кодексу України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які прозивають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї , які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відсутність письмової згоди дорослих членів родини на вселення позивачів, при відсутності доказів про те, що вони заперечували проти вселення позивачів, наявність реєстрації* позивачів у іншому місці, при відсутності доказів, що вони там постійно проживали, а також тимчасове проживання одного з позивачів у іншому місці, самі по собі не можуть бути підставами для відмови у задоволенні позову.

Таким чином колегія судів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання