Справа № 2-о-59/2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2009 року Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого: Дворніченка В.І.,

народних засідателів: Естінко Т.Е., Гануляк Н.І.,

при секретарі: Турок Б.Б.,

за участі заявниці законного представника заявниці: ОСОБА_1,

її представника: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградові справу за заявою ОСОБА_1, яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3; зацікавлена особа: відділ реєстрації актів цивільного стану Виноградівського райуправління юстиції Закарпатської області про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3, в її інтересах звернулась в суд з заявою про визнання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканя смт. Королево, вул. Шевченка, б/н Виноградівського району - безвісно відсутнім.

Вимоги заяви мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 13.06.1992 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого народилось троє дітей: донька Євгенія, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

01.09.2006 року шлюб між ними було розірвано, і рішенням Виноградівського районного суду від 16.11.2007 року з ОСОБА_4 стягнуто аліменти в користь колишньої дружини на утримання їх трьох неповнолітніх дітей. В свою чергу, 08.01.2004 року боржник виїхав у невідомому напрямку і з того часу, нікому нічого не повідомляв про своє місце проживання або перебування. Тому, заявниця звернулась до Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області для вжиття розшукових заходів, однак це не дало позитивного результату і встановити його місце перебування не вдалось. Оскільки в останньому відомому місці проживання ОСОБА_4 вже більше п'яти років немає жодних відомостей про місце його проживання або фактичного перебування, просить в судовому порядку визнати такого безвісно відсутнім.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви та обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, та просила визнати її колишнього чоловіка безвісно відсутнім, пояснивши, що це необхідно їй для оформлення соціальної допомоги на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_4 аліменти не сплачує і з 2004 року він не надав про себе ніякої звістки, не написав їй листа та не телефонував, а розшукові заходи, вжиті Виноградівським РВ УМВС України для встановлення місця його фактичного перебування позитивних результатів не дали.

Представник зацікавленої особи відділу реєстрації актів цивільного стану Виноградівського райуправління юстиції в судове засідання не з'явився, але від нього до суду поступила заява, в якій вимоги заявлені ОСОБА_1 визнають повністю та не заперечують щодо задоволення таких і клопочуть перед судом про розгляд справи у їх відсутності. Тому, в порядку ст.. 169 ЦПК України, визнаючи необов'язковим відібрання особистих пояснень від представника Виноградівського РАЦСу, суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності на підставі наявних у ній документів та поданих доказів.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, її представника, свідка ОСОБА_6, яка є сусідкою сім'ї ОСОБА_1 та в судовому засіданні підтвердила ту обставину, що колишній чоловік заявниці з 2004 року дійсно виїхав в невідомому напрямку, повністю припинив підтримання родинних зв'язків і з того часу про нього немає жодної звістки і місце його фактичного перебування нікому невідоме, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається заявниця в своїй заяві, представником зацікавленої особи повністю визнано вимоги та обставини заяви, і він не заперечує щодо задоволення таких, що не порушує закону та будь-чиїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Суд констатує, що дані конкретні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Цивільно-процесуального кодексу України.

В відповідності до ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання не має відомостей про місце її перебування.

Порядок визнання громадянина безвісно відсутнім визначається Гл.4 розділу IV ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є рідним батьком ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_1 - його колишня дружина (а.с.6, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17) і останнім відомим місцем його проживання було смт. Королево, вул. Шевченка, б/н Виноградівського району. В 2007 році рішенням Виноградівського районного суду з нього в користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання їх трьох неповнолітніх дітей (а.с.18). Оскільки ним аліменти в добровільному порядку не сплачувались і з 2004 року ОСОБА_4 взагалі залишив місце свого постійного проживання і припинив підтримання родинних стосунків, ОСОБА_1 звернулась до Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області з заявою про оголошення розшуку боржника, однак дані заходи позитивних результатів не дали (а.с.7, 8, 9, 10). Дана обставина в судовому засіданні також підтверджена поясненнями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що з 2004 року про колишнього чоловіка ОСОБА_1 немає жодної звістки і нікому невідоме місце його фактичного перебування.

Визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім необхідне ОСОБА_1 для оформлення соціальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей.

Тому, на підставі всього вище викладеного, суд приходить до переконання, що вимоги ОСОБА_1, заявлені нею в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, є підставними і підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки вже протягом року в місці постійного проживання ОСОБА_4 немає відомостей про його фактичне місце перебування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 31, 60, 169, ст.ст.212-215, Гл.4 розділу IV ЦПК України, ст.ст.43 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє місце проживання якого було смт. Королево, вул. Шевченка, б/н Виноградівського району Закарпатської області, - безвісно відсутнім.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з наступного дня після проголошення рішення, а також апеляційна скарга протягом двадцяти днів з наступного дня після подання заяви про апеляційне оскарження, через даний районний суд.