ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 908/130/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай»,

представник боржника - арбітражний керуючий Дьоміна С.С. (ліквідатор) - особисто,

кредитор (ініціюючий) - Публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК»,

представник кредитора - не з`явився,

кредитор - Публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК",

представник кредитора - Ягодка О.О. (довіреність № 515 від 05.08.2019),

учасник провадження (відповідач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері»,

представник учасника - Діденко С.М., адвокат (довіреність від 03.01.2019),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері»

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019

у складі судді Черкаського В.І.,

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019

у складі суддів: Кузнецова В.О. (головуючий), Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.

за заявою

ліквідатора Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері»

про спростування майнових дій та стягнення неповернутої грошової допомоги на загальну суму 5 728 459, 64грн.

у межах справи за заявою

Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай"

про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 порушено провадження у справі № 908/130/15-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай" (далі - ТОВ "ТД "Золотий Урожай", боржник), визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" (далі - ПАТ "ЗЛАТОБАНК", ініціюючий кредитор) у розмірі 64 080 015, 08 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна боржника.

2. 02.06.2015 у попередньому засіданні Господарського суду Запорізької області затверджено реєстр вимог кредиторів, призначено підсумкове засідання.

3. Постановою Господарського суду Запорізької області від 08.05.2018 у справі №908/130/15-г (залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2018, постановою Верховного Суду від 19.02.2019) задоволено клопотання Голови комітету кредиторів ПАТ "Сбербанк" про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" та повноваження розпорядника майна Юдицького О.В.; визнано ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В., інше.

4. 18.10.2018 до місцевого господарського суду від ліквідатора ТОВ «ТД «Золотий Урожай» арбітражного керуючого Юдицького О.В. надійшла Заява про спростування майнових дій боржника, пов`язаних з наданням боржником ТОВ "Керуюча компанія "Лауффер Бейкері" поворотної грошової допомоги протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство та стягнення з відповідача грошових коштів на загальну суму 5 728 459,64 грн.

5. Заява мотивована тим, що поворотна фінансова допомога була надана протягом одного року, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство; кінцевим бенефіціарним власником юридичних осіб, на користь яких вчинялись майнові дії була одна і та сама фізична особа - громадянин ОСОБА_1 ; поворотна фінансова допомога була надана боржником всупереч інтересів ТОВ «ТД «Золотий Урожай», який на той момент мав прострочену заборгованості перед кредиторами; на даний час надана фінансова допомога не повернута.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 Заяву арбітражного керуючого Юдицького О.В. про спростування майнових дій та стягнення неповернутої грошової допомоги на загальну суму 5 728 459,64 грн. задоволено;

спростовано майнові дії боржника - ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай», щодо перерахування за період з 13.03.2014 по 08.07.2014 грошових коштів на користь ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» на суму 5 728 459,64 грн.;

стягнуто з ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» на користь ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» грошові кошти на загальну суму 5 728 459, 64 грн.;

стягнуто з ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» на користь ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» суму 3524,00 грн. судового збору.

7. Ухвала мотивована тим, що, незважаючи на значну кредиторську заборгованість, майже за вісім місяців до порушення господарським судом справи про банкрутство, керівництвом ТОВ «ТД «Золотий Урожай» було надано іншому підприємству грошові кошти в сумі 5 961 284,64 грн. За висновком суду, оспорювані дії боржника призвели до зменшення обсягу майнових активів боржника та його неспроможності виконати зобов`язання пере кредиторами.

8. Суд зауважив на тому, що відсутність Договору № 02/11-12-4ф від 02.11.2012, на який зроблено посилання у банківських виписках з поточного рахунку ТОВ «ТД «Золотий Урожай» в ПАТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 UAH не перешкоджає встановленню самого факту відчуження майна боржника (перерахування коштів) іншій особі у підозрілий період та з`ясування наявності обставин, визначених у ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

9. Під час розгляду справи, господарський суд встановив:

9.1. За період з 13.03.2014 по 08.07.2014 ТОВ "ТД "Золотий Урожай" перерахувало на користь ТОВ «Керуюча компанія «Золотий Урожай» (після зміни назви - ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері») грошові кошти в сумі 5 961 284,64 грн., що підтверджується виписками з поточного рахунку ТОВ «ТД «Золотий Урожай» в ПАТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 UAH від: - 16.05.2014 на загальну суму 3 115 000,00 грн.; - 07.05.2014 на загальну суму 842 299,25 грн.; - 29.04.2014 в сумі 102 000,00 грн.; - 13.03.2014 в сумі 2 454,44 грн.; - 13.03.2014 в сумі 881 11 5,21 грн.; - 18.04.2014 в сумі 70 000,00 грн.; - 07.05.2014 в сумі 5 000,00 грн.; - 13.05.2014 в сумі 5 000,00 грн.; - 19.05.2014 в сумі 250,00 грн.; - від 26.05.2014 в сумі 100 000,00 грн.; - 27.05.2014 в сумі 50 000,00 грн.; - 05.06.2014 в сумі 100 000,00 грн.; - 24.06.2014 в сумі 98 665,74 грн.; - 01.07.2014 в сумі 499 500,00 грн.; - 08.07.2014 в сумі 90 000,00 грн. та відповідними платіжними документами.

9.2. Банківські виписки містять посилання на Договір № 02/11-12-4ф від 02.11.2012, як підставу перерахування грошових коштів в надання поворотної фінансової допомоги.

9.3. Платіжними дорученнями № 109 від 18.04.2014 на суму 143 503,00 грн. та № 155 від 03.06.2014 на суму 89 322,00 грн. ТОВ «Керуюча Компанія «Лауффер Бейкері» повернула ТОВ «ТД «Золотий Урожай» грошові кошти поворотної фінансової допомоги згідно Договору № 02/11-12-4ф від 02.11.2012 на загальну суму 232 825,00 грн.

9.4. На підставі пояснень представника відповідача (судове засідання 18.06.2019) судом встановлено, що Договір № 02/11-12-4ф від 02.11.2012 було укладено ще у 2012, станом на день розгляду заяви вказаний Договір відсутній у зв`язку зі знищенням його через сплив строку зберігання.

9.5. На підставі матеріалів справи судом встановлено неотримання ліквідатором Юдицьким О.В. документації боржника від колишнього керівника боржника ОСОБА_2 , витребуваної ухвалою суду від 15.12.2016 та постановою Господарського суду Запорізької області від 08.05.2018 в частині передачі арбітражному керуючому (розпоряднику майна, в.о. керівника боржника, ліквідатору) бухгалтерських та інших документів ТОВ «ТД «Золотий Урожай», печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей боржника.

9.6. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.12.2016 відсторонено керівника ТОВ «ТД «Золотий Урожай» ОСОБА_2 від посади, покладено виконання обов`язків керівника ТОВ «ТД «Золотий Урожай» на розпорядника майна - арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» відмовлено; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 у справі №908/130/15-г залишено без змін.

11. Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд вказав на те, що, у цьому випадку, дії боржника, пов`язані з наданням ТОВ «КК «Лауффер Бейкері» поворотної фінансової допомоги у розмірі 5 728 459,64 грн., про спростування яких заявлено вимоги, є майновою дією, оскільки наслідком цих дій є відчуження майна (грошових коштів) боржника, прийняття ним зобов`язань без відповідних майнових дій іншої сторони, відмови від власних майнових вимог тощо.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019, ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» звернулося з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні вимог арбітражного керуючого Юдицького О.В. про спростування майнових дій та стягнення неповернутої грошової допомоги на загальну суму 5 728 459, 64 грн. відмовити в повному обсязі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/130/15-г було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.10.2019.

14. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2019, касаційну скаргу ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» прийнято справу № 908/130/15-г Господарського суду Запорізької області до провадження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ТД «Золотий Урожай» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019; судове засідання призначено на 19.11.2019 о 11 год. 30 хв.

15. 12.11.2019 до Верховного Суду від АТ «СБЕРБАНК» надійшов Відзив на касаційну скаргу, з запереченнями про вимог та доводів скаржника, з вимогою оскаржені судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

16. 13.11.2019 до Суду від Уповноваженої особи учасників (засновників) боржника ОСОБА_3 надійшов Відзив, в якому заявник повністю підтримала вимоги та доводи касаційної скарги. Просила суд скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 908/130/15-г та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні Заяви арбітражного керуючого про спростування майнових дій боржника.

17. 13.11.2019 надійшов Відзив ліквідатора ТОВ «ТД «Золотий Урожай» арбітражного керуючого Дьоміної С.С. з вимогою залишити касаційну скаргу ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» без задоволення, оскаржені судові акти - без змін.

18. 18.11.2019 та 19.11.2019 до Верховного Суду від АТ «СБЕРБАНК» надійшли Клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Керуюча Компанія «Лауффер Бейкері».

19. Представник ТОВ «Керуюча Компанія «Лауффер Бейкері» в засіданні суду повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній, просив Суд скасувати оскаржені судові акти та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні вимог арбітражного керуючого Юдицького О.В. про спростування майнових дій та стягнення неповернутої грошової допомоги на загальну суму 5 728 459, 64 грн. відмовити в повному обсязі. Проти клопотання про закриття касаційного провадження заперечив.

20. Арбітражний керуючий (ліквідатор) Дьоміна С.С. в засіданні суду проти вимог та доводів скаржника заперечила з підстав наведених у Відзиві, просила Суд оскаржені судові рішення залишити без змін.

21. Представник АТ «СБЕРБАНК» в судовому засіданні проти задоволення касаційної скарги заперечив з підстав наведених у Відзиві, просив Суд ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 908/130/15-г залишити без змін.

22. Інші учасники даної справи у призначене судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги сторони були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників цієї справи, які не з`явились.

Щодо розгляду клопотань

23. АТ «СБЕРБАНК» були заявлені Клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Керуюча Компанія «Лауффер Бейкері» (п. 18 цієї Постанови).

Клопотання обґрунтовані тим, що ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства (введений в дію 21.10.2019), не передбачає можливість оскарження в касаційному порядку рішень з підстав, інших, ніж визначені у цій статті Кодексу, в тому числі рішення, якими задоволені заяви про спростування майнових дій Боржника та стягнення неповернутої грошової допомоги.

За твердженням заявника, до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства аналогічний вичерпний перелік містила ч. 3 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За змістом положень ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення містяться у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129) (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Відтак, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, а реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поряд з цим, попри визначені основні засади судочинства, що полягають у забезпеченні права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 12 ГПК України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається із матеріалів справи, предметом касаційного оскарження (за змістом прохальної частини касаційної скарги), є постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції з розгляду заяви ліквідатора ТОВ «ТД «Золотий Урожай» про спростування майнових дій боржника з надання поворотної фінансової допомоги за Договором № 02/11-12-4ф від 02.11.2012 у підозрілий період (з 13.03.2014 по 08.07.2014, протягом 8 місяців, що передували порушенню справи про банкрутство), в порядку ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Спростування майнових дій виступає як заперечення, відхилення, оспорення фактичних даних чи обставин, що визначають правомірність майнових дій боржника, та може мати форму визнання недійсними (незаконними, нечинними) дій боржника, які вчинені щодо розпорядження його майном на підставі рішень власника або його органів управління (керівника боржника, власника боржника, загальних зборів боржника тощо).

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011.

Виконання зобов`язання шляхом сплати грошей чи передання іншого майна у власність певної особи є правочином, бо відповідає встановленому цивільним законодавством визначенню правочину та підставам їх виникненню (правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків - ч. 2 ст.11, ч. 1 ст.202 ЦК України).

Принцип концентрації майнових спорів у межах справ про банкрутство, який, з урахуванням висновків про застосування норм права, викладених Верховним Судом (зокрема, постанова Верховного Суду від 03.04.2018 у справі 910/3353/16) передбачає розгляд у межах справи про банкрутство всіх майнових та пов`язаних з ними немайнових спорів, що суттєвим чином впливають на структуру вимог кредиторів, суму кредиторських вимог, підстави їх виникнення, зміни, припинення, склад ліквідаційної маси тощо. При цьому судові рішення у подібних справах підлягають касаційному оскарженню.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.06.2019 (п. 38) у справі № 910/23387/16 та колегія суддів не вбачає підстав відступу від цієї правової позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, зокрема, прийняті за результатами перегляду ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.

Отже, касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 - закриттю відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не підлягає.

Щодо посилання заявника на ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства (введений в дію 21.10.2019) та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу як підставу для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Керуюча Компанія «Лауффер Бейкері», то ці твердження також не можуть бути взяті до уваги, з огляду на таке.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу (21.10.2019) подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, окрім випадків наведених у вказаному пункті.

Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом до регулювання передбаченого Кодексом здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до п. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами п. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 наведеної статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвала Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 прийняті судами під час дії і на підставі норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ГПК України передбачені строки оскарження судових рішень у справі, зокрема, в касаційному порядку (ст. 288 ГПК України).

ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» скористалось наданим як процесуальним законом так і Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процесуальним правом (подання касаційної скарги) у порядку та строки передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Касаційна скарга ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 подана 27.09.2019 в порядку, передбаченому ГПК України через Центральний апеляційний господарський суд з дотриманням строків, визначених ч. 1 ст. 288 ГПК України.

На момент реалізації процесуального права на оскарження в касаційному порядку судових рішень судів попередніх інстанцій (подання касаційної скарги як процесуальна дія в розумінні приписів ст. 3 ГПК України), був чинним Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На дату подання клопотання про закриття касаційного провадження введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Відтак, і на момент розгляду касаційним судом вказаного клопотання оскаржені судові рішення у відповідності із ст.7 Кодексу, ст. ст. 255, 287 ГПК України підлягають касаційному оскарженню.

З урахуванням вказаного, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду приходить до таких висновків:

- судові рішення, ухвалені/прийняті у справі про банкрутство до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (21.10.2019) та які набрали законної сили протягом строків, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч. 4 ст. 8 Закону), можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків і в порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- питання про залишення без руху, повернення, відмову у відкритті чи про відкриття касаційного провадження за такими касаційними скаргами вирішується судом касаційної інстанції відповідно до глави 2 «Касаційне оскарження» розділу IV «Перегляд судових рішень» ГПК України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- суд касаційної інстанції, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права з урахуванням правил дії актів цивільного законодавства у часі (ст.7 ЦК України) та здійснення судочинства відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ГПК України).

Оскільки Касаційним господарським судом у складі Верховного Суд касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» (подана 27.09.2019) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 було відкрито і справу № 908/130/15-г було прийнято до провадження (ухвала від 24.10.2019) з урахуванням вимог процесуального закону (ГПК України), а також норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», касаційне провадження не підлягає закриттю.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері»)

24. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що оскаржені судові рішення прийняті з неповним з`ясуванням всіх обставин справи та порушенням ст.ст. 261, 1049 ЦК України, ст.ст. 20, 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 236 ГПК України.

Доводи кредитора

(АТ «СБЕРБАНК»)

25. Кредитор у Відзиві на касаційну скаргу та представник кредитора в судовому засіданні доводять:

25.1. арбітражним керуючим доведено надання ТОВ «ТД «Золотий Урожай» у період з 13.03.2014 по 08.07.2014 поворотної фінансової допомоги ТОВ «Керуюча компанія «Золотий Урожай» (після зміни назви - ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері») на загальну суму 5 961 284, 64 грн.; отримання фіндопомоги ТОВ «Керуюча компанія «Золотий Урожай»;

25.2. дії відповідача з часткового повернення грошових коштів поворотної фінансової допомоги у розмірі 232 825, 00грн. свідчать про визнання останнім наявності заборгованості за договором № 02/11-12-4ф від 02.11.2012;

25.3. кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» та ТОВ «Керуюча компанія «Золотий Урожай» була одна і та сама фізична особа - ОСОБА_1

Доводи Уповноваженої особи учасників (засновників) ТОВ «ТД «Золотий Урожай»

26. Уповноважена особа у Відзиві на касаційну скаргу доводить, що суди попередніх інстанцій спростували майнову дію, яка не відповідає ознакам, встановленим ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; арбітражним керуючим пропущено строк позовної давності для звернення з відповідною заявою, в порядку ст. 20 Закону про банкрутство; судами першої та апеляційної інстанцій порушено ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Доводи ліквідатора ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай»

27. Арбітражний керуючий Дьоміна С.С. (призначено ліквідатором ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.08.2019) у Відзиві на касаційну скаргу доводить:

- в процедурі розпорядження майном та в ліквідаційній процедурі бухгалтерські та інші документи ТОВ «ТД «Золотий Урожай», печатки, штампи, матеріальні та інші цінності посадовими особами боржника розпоряднику майна, в.о. керівника та ліквідатору банкрута передані не були;

- обставини щодо вчинення боржником майнових дій спрямованих на зменшення активу банкрута були виявлені ліквідатором ТОВ «ТД «Золотий Урожай» в процесі збору документів у справі;

- ТОВ «ТД «Золотий Урожай» та ТОВ «КК «Золотий Урожай» пов`язані єдиним кінцевим бенефіціарним власником;

- дії з надання поворотної фінансової допомоги були вчинені боржником за наявності суттєвої кредиторської заборгованості.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

29. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Предметом розгляду, в даному випадку, є Заява ліквідатора ТОВ «ТД «Золотий Урожай» арбітражного керуючого Юдицького О.В. про спростування майнових дій боржника, в порядку ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п.п. 4, 5 цієї Постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Таким чином, ст. 20 Закону про банкрутство регулює відносини, що виникли між боржником, кредитором та іншими особами з приводу дій боржника щодо розпорядження своїм майном, вчинені в період до порушення справи про банкрутство або після порушення справи про банкрутство. Вказана стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси.

Під майновими діями боржника, в контексті положень ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", слід розуміти юридичні дії, які є підставою для виникнення, зміни, припинення правовідносин, зокрема, виконання боржником зобов`язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів, виконання зобов`язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна, тощо.

Спростування майнових дій виступає як заперечення, відхилення, оспорення фактичних даних чи обставин, що визначають правомірність майнових дій боржника, та може мати форму визнання недійсними (незаконними, нечинними) дій боржника, які вчинені щодо розпорядження його майном на підставі рішень власника або його органів управління (керівника боржника, власника боржника, загальних зборів боржника тощо).

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в процесі збору документів у справі, ліквідатором встановлені обставини щодо надання ТОВ «ТД «Золотий Урожай» поворотної фінансової допомоги ТОВ «КК «Золотий Урожай» в період з 13.03.2014 по 08.07.2014 на загальну суму 5 961 284, 64 грн.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Таким чином, як це вірно було встановлено судами, боржник прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (поворотна (безпроцентна) фінансова допомога) протягом 8 місяців, що передували порушенню справи про банкрутство, на шкоду власним інтересам та, як наслідок, інтересам інших кредиторів, за наявності достатньо великого розміру кредиторських вимог на час вчинення дій з надання фінансової допомоги.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна (в даному випадку грошових коштів) боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, частиною 1 ст. 20 Закону про банкрутство, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми, а майнові дії спростовані із застосуванням наслідків передбачених цією нормою.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17, від 23.04.2019 у справі № 19/5009/2383/11.

При розгляді спорів в поряду ст. 20 Закону про банкрутство, належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Крім того, судами встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» та ТОВ «Керуюча компанія «Золотий Урожай», на момент вчинення дій що є предметом даного розгляду, була одна і та сама фізична особа - ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та фінансовий стан боржника (ухвала за результатами попереднього засідання від 02.06.2015, постанова від 08.05.2018), можна зробити висновок, що на момент вчинення оскаржених дій сума вимог кредиторів боржника перевищувала вартість майна, отже, вчинивши майнові дії у вигляді надання поворотної фінансової допомоги, боржник тим самим позбавив кредиторів можливості пропорційного розподілення вказаних коштів та створив штучну дебіторську заборгованість.

Оскільки метою застосування спростування майнових дій є не спростування саме по собі, а повернення до ліквідаційної маси певного майна, в резолютивній частині ухвали зазначається висновок про стягнення з особи, якій були сплачені кошти чи було передане інше майно, коштів на користь боржника.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, є достатніми підставами для спростування майнових дій боржника в порядку ст. 20 Закону України «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та застосування передбачених ч. 2 ст. 20 Закону про банкрутство наслідків у вигляді безумовного повернення майна в ліквідаційну масу.

Щодо строків позовної давності

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами обставин, ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» було подано до суду заяву про застосування позовної давності.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.12.2016 відсторонено керівника ТОВ «ТД «Золотий Урожай» ОСОБА_2 від посади, покладено виконання обов`язків керівника ТОВ «ТД «Золотий Урожай» на розпорядника майна - арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича.

При цьому, судами встановлено неотримання арбітражним керуючим Юдицьким О.В. документації боржника від колишнього керівника боржника ОСОБА_2 , витребуваної ухвалою суду від 15.12.2016 та постановою Господарського суду Запорізької області від 08.05.2018 в частині передачі арбітражному керуючому (розпоряднику майна, в.о. керівника боржника, ліквідатору) бухгалтерських та інших документів ТОВ «ТД «Золотий Урожай», печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей боржника.

Лише в процесі збору документів у справі, ліквідатором Юдицьким О.В. були встановлені обставини щодо надання ТОВ «ТД «Золотий Урожай» поворотної фінансової допомоги ТОВ «КК «Золотий Урожай» в період з 13.03.2014 по 08.07.2014 на загальну суму 5 961 284, 64 грн.

Крім того, слід зауважити на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним зауважити на тому, що відповідна заява може бути розглянута на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство (зокрема, на стадії ліквідації).

Така правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 06.12.2017 у справі № 923/451/14.

Відтак, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, суди дійшли вірного висновку, що саме з 15.12.2016 арбітражний керуючий Юдицький О.В. мав можливість (повинен був) дізнатись про порушення прав ТОВ "ТД "Золотий Урожай", виходячи з об`єктивної можливості цієї особи (арбітражного керуючого) знати про певні факти.

Враховуючи наведене вище та встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає вірним рішення судів щодо відмови у задоволенні заяви ТОВ «КК «Лауффер Бейкер» про застосування строку позовної давності у справі.

30. Щодо доводів касаційної скарги

Доводи скаржника, ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» (п. 24 цієї Постанови) не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин, що в силу положень ст. 300 ГПК України не відноситься до повноважень Верховного Суду.

31. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 908/130/15-г без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

32. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» та залишенням без змін оскаржених ухвали суду першої інстанції та постанови господарського суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 908/130/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

Л.Й. Катеринчук