Справа № 1 - 86 \09 р.

ВИРОК

Іменем України

22 січня 2009 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі головуючого судді - Сороки Д.В.

при секретарі - Левчук І.В.

за участю прокурора Янушевича О. Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині

справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, розведеного, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 05.06.1997 року Козятинським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 117, ч. 2 ст. 118, 42 КК України до 8 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково з місць позбавлення волі 07.08.2003 року на 1 рік 7 днів, 2) 09 листопада 2006 року Солом’янським районним судом м. Києва за ч. 2. ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2004 року близько 21 години ОСОБА_2, перебуваючи в квартирі ОСОБА_3, розташованої АДРЕСА_1, де також перебував ОСОБА_4, помітив у останнього мобільний телефон марки « Самсунг А-800 », оціночною вартістю станом на 11.12.2004 року - 850 гривень. Після цього ОСОБА_2, маючи єдиний умисел на заволодіння даним телефоном з метою отримання в подальшому винагороди від ОСОБА_4, зловживаючи довірою останнього, під приводом здійснення дзвінка знайомому, заволодів вказаним телефоном, після чого відмовився повертати телефон ОСОБА_4 без отримання від нього винагороди у вигляді спиртних напоїв (горілки) та покинувши квартиру ОСОБА_3 CO. разом із вказаним мобільним телефоном пішов від неї, а телефоном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

13 грудня 2004 року мобільний телефон марки «Самсунг А-800», що належав ОСОБА_4 було вилучено у ОСОБА_2 працівниками міліції.

Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на заволодіння чужим майном, 13 грудня 2004 року близько 21 години перебуваючи в приміщенні бару «Едельвейс», розташованому по вул. К. Цеткін в м. Козятині на грунті неприязних відносин вчинив бійку з ОСОБА_5, під час якої маючи єдиний умисел на відкрите викрадення належного останньому майна виштовхав його з приміщення вказаного бару, після чого перебуваючи на вулиці коло бару наніс ОСОБА_5 декілька ударів ногами по різних частинах тіла та збивши його з ніг відкрито викрав у нього гроші в сумі 55 гривень, якими в послідуючому розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 11 грудня 2004 року близько 21 години перебуваючи в квартирі ОСОБА_3, розташованої АДРЕСА_1, де також перебував ОСОБА_4, помітив у останнього мобільний телефон марки « Самсунг А-800 ». Після цього у нього з’явився умисел на заволодіння даним телефоном з метою отримання в подальшому винагороди від ОСОБА_4, під приводом здійснення дзвінка знайомому, він заволодів вказаним телефоном, після чого відмовився повертати телефон ОСОБА_4 без отримання від нього винагороди у вигляді спиртних напоїв (горілки) та покинувши квартиру ОСОБА_6 разом із вказаним мобільним телефоном пішов від неї, а телефоном ОСОБА_4 залишив у себе. 13 грудня 2004 року мобільний телефон марки «Самсунг А-800», що належав ОСОБА_4 у нього було вилучено працівниками міліції. 13 грудня 2004 року близько 21 години перебуваючи в приміщенні бару «Едельвейс», розташованому по вул. К. Цеткін в м. Козятині, на грунті неприязних відносин у нього з ОСОБА_5 виникла бійка, під час якої він виштовхав його з приміщення вказаного бару, після чого перебуваючи на вулиці коло бару наніс ОСОБА_5 декілька ударів ногами по різних частинах тіла та збивши його з ніг викрав у нього гроші в сумі 55 гривень, якими в послідуючому розпорядився на власний розсуд.

Враховуючи те, що підсудний визнав вину повністю, дав послідовні покази щодо обставин скоєння злочину, які відповідають фактичним обставинам справи, судом визнано недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які не ким не оспорюються.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку про доведеність винуватості підсудного в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою та відкритому викраденні чужого майна, поєднаному в насильстві, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненого повторно і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України.

До обставин, пом’якшуючих покарання підсудного, суд відносить щире каяття.

Обставин, обтяжуючих покарання підсудного, суд не вбачає.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступень суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, його позитивну характеристику за місцем проживання та відбування покарання, та те, що він раніше судимий і на час слухання справи відбуває покарання, на утриманні має 2-х неповнолітніх дітей, а тому сукупність вищенаведених обставин та особа підсудного дають суду можливість вважати, що він не може бути виправлений і перевихований без ізоляції від суспільства, а тому покарання слід обрати у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи, що вказані злочини ОСОБА_1 вчинив до постановления відносно нього вироку Солом’янського районного суду м. Києва від 9 листопада 2006 року, то в даному випадку покарання йому необхідно призначити з урахуванням положень ч.4 ст. 70 КК України

Керуючись ст.. ст.. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України, призначивши покарання: за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк один рік ; за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити підсудному ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за даним вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком Солом’янського районного суду м. Києва від 9 листопада 2006 року, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років шість місяців, з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Зарахувати в строк відбутого покарання ту частину покарання, що відбута за вироком Солом’янського районного суду м. Києва від 09 листопада 2006 року, тобто за період з 23 грудня 2005 року по 22 січня 2009 року.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Самсунг»А-80, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, залишити у володінні останнього.

Міру запобіжного заходу - утримання під вартою залишити без змін.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб, з моменту його проголошення, а засудженим - з часу йому вручення копії вироку.