Справа № 420/5523/19

УХВАЛА

27 листопада 2019 року                                                                                                                м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 (від 26.11.2019р. вхід.№44459/19) щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Одеської міської ради від 21.09.2016року №1114-VІІ про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а саме: в частині надання дозволу на проект відводу п.80 за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); заборони державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру в Одеський області, Державним кадастровим реєстраторам Відділу у м.Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеський області, Управлінню земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради погоджувати, та затверджувати ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати незаконним та скасувати Рішення Одеської міської ради від 21.09.2016року №1114 про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в частині надання дозволу на проект відводу п.80 за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); визнати противоправною бездіяльність уповноважених осіб Одеської міської ради щодо неподання клопотання про забезпечення позову, шляхом встановлення заборони продовження будівництва гр. ОСОБА_2 ОСОБА_3 на самовільно зайнятих земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_2 у межах розгляду справи за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора ОМУЮ Заяць К.В., Державного реєстратора Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку “Укрпошта” про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок та договору купівлі-продажу; зобов`язання знесення самочинно збудованих житлових будинків (справа №520/7836/18 перебуває у провадженні Одеського апеляційного суду); зобов`язати уповноважених осіб Одеської міської ради вчинити певні дії, а саме звернутися із клопотанням про забезпечення позову, шляхом встановлення заборони продовження будівництва гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на самовільно зайнятих земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_2 , у межах розгляду справи за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора ОМУЮ Заяць К.В., Державного реєстратора Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку “Укрпошта” про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок та договору купівлі-продажу; зобов`язання знесення самочинно збудованих житлових будинків (справа №520/7836/18 перебуває у провадженні Одеського апеляційного суду).

26.11.2019р. до суду від позивача – ОСОБА_1 надійшла заява (вхід.№44459/19) про вжиття судом заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Одеської міської ради від 21.09.2016року №1114-VІІ про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а саме: в частині надання дозволу на проект відводу п.80 за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); заборони державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру в Одеський області, Державним кадастровим реєстраторам Відділу у м.Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеський області, Управлінню земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради погоджувати, та затверджувати ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до приписів ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.

Заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та охоронюваних законом інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Натомість, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позивачем – ОСОБА_1 до заяви (від 26.11.2019р. вхід.№44459/19) щодо забезпечення позову не додано жодних належних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам, та охоронюваним законом інтересам позивача, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача – ОСОБА_1 (від 26.11.2019р. вхід.№44459/19), та вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Рішення Одеської міської ради від 21.09.2016року №1114-VІІ про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а саме: в частині надання дозволу на проект відводу п.80 за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); заборони державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру в Одеський області, Державним кадастровим реєстраторам Відділу у м.Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеський області, Управлінню земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради погоджувати, та затверджувати ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо відсутності наразі законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 (від 26.11.2019р. вхід.№44459/19) щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Одеської міської ради від 21.09.2016року №1114-VІІ про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а саме: в частині надання дозволу на проект відводу п.80 за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); заборони державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру в Одеський області, Державним кадастровим реєстраторам Відділу у м.Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеський області, Управлінню земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради погоджувати, та затверджувати Олейник ОСОБА_7 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.150, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (від 26.11.2019р. вхід.№44459/19) щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Одеської міської ради від 21.09.2016року №1114-VІІ про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а саме: в частині надання дозволу на проект відводу п.80 за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); заборони державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру в Одеський області, Державним кадастровим реєстраторам Відділу у м.Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеський області, Управлінню земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради погоджувати, та затверджувати Олейник ОСОБА_7 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

         Суддя                                                                                                                 Харченко Ю.В.