Справа № 278/2679/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Зубчук І. В.,

за участю секретаря судового засідання Талавєр Т. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про скасування рішення сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що має право власності на земельні ділянки площею 0,29 га та 0,17 га, що розташовані в с. Левків Житомирського району Житомирської області, яке посвідчується державним актом серії IV-ЖТ № 014445 від 23 жовтня 1996 року. Вказав, що відповідач на підставі рішення Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області 34 сесії 5 скликання від 26 червня 2009 року має право власності на суміжну земельну ділянку, що посвідчується державним актом № 613324 від 17 листопада 2009 року. Позивач зазначив, що після виконання експертизи, проведеної під час розгляду іншої судової справи, йому стало відомо про накладення земельної ділянки відповідача на його земельну ділянку.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд:

скасувати рішення Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області 34 сесії 5 скликання від 26 червня 2009 року в частині затвердження технічної документації ОСОБА_2 та надання дозволу на виготовлення державного акту;

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку № 613324 від 17 листопада 2009 року.

Левківська сільська рада Житомирського району Житомирської області подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що заперечує проти позову, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність протиправних дій відповідачів. Крім того, повідомила про те, що суду необхідно застосувати наслідки пропущення строків позовної давності (а.с.25-28).

Позивач надав заперечення на відзив Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, в якому зауважив стосовно необгрунтованості відзиву (а.с.43, 68-70).

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки позивачу було відомо про приватизацію нею суміжної ділянки ще в 2008 році (а.с. 96).

Позивач подав заперечення на заяву про застосування терміну спливу позовної давності, в яких зазначив, що про порушення своїх прав йому стало відомо під час розгляду справи № 278/1371/16-ц, в межах якої була проведена експертиза, за наслідками якої і було встановлено порушення його прав (а.с. 107).

Позивач та його представник просили задовольнити позов з підстав зазначених в ньому.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 79).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач на підставі рішення виконавчого комітету Левківської сільської ради від 26 серпня 1996 року № 6 має право власності на земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства, які розташовані на території Левківської сільської ради с. Левків, площею 0,12 га, та площею 0,17 га, яке посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку № (а.с. 9).

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК).

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч.2 ст.14 Конституції України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч.2 ст.152 Земельного кодексу України (далі- ЗК).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п.п. б), г) ч. 3 ст. 152 ЗК).

Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (ч.2 ст.55 Закону України "Про землеустрій").

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися (ч.ч. 3, 4 ст.55 Закону України "Про землеустрій").

26 червня 2009 року рішенням Левківської сільської ради 34 сесії 5 скликання "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності земельних ділянок" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 по фактичному користування, а також передано відповідачу у власність земельні ділянки загальною площею 0,555 га., у тому числі: 0,25 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,305 га., для ведення особистого селянського господарства для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 (звор. стор. арк. 109 справи № 278/1371/16-ц).

17 листопада 2009 року на підставі зазначеного рішення Левківської сільської ради відповідач отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,21 га., яка розташована за адресою: с.Левків, Левківська сільська рада, Житомирський район, Житомирська область (а.с.10).

Згідно з висновком експерта № 368/17 від 02 жовтня 2017 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи було встановлено невідповідність фактичного розташування земельних ділянок сторін розташуванню земельних ділянок, внесених у автоматизовану систему державного земельного кадастру, що призвело до накладення меж однієї земельної ділянки на іншу, що графічно зображено в додатку № 2 до вказаного висновку (арк. 178-198 справи № 278/1371/16-ц).

Отже, прийняте 26 червня 2009 року Левківською сільською радою Житомирського району Житомирської області рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність відповідача порушує цивільне право позивача, який є суміжним землевласником.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на наведене, враховуючи те, що під час затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 та передачі земельних ділянок у приватну власність останньої, Левківською сільською радою Житомирського району Житомирської області не було перевірено чи не будуть порушені права суміжних землевласників, що призвело до порушення цивільного права позивача, суд дійшов висновку про визнання незаконними та скасування спірного рішення Левківської сільської ради 34 сесії 5 скликання від 26 червня 2009 року в частині затвердження технічної документації ОСОБА_2 та надання дозволу на виготовлення державного акту, а також про визнання недійсним виданий відповідачу на підставі зазначеного рішення державний акт на право власності на земельну ділянку №613324 від 17 листопада 2009 року.

Що стосується позовної давності суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК).

Враховуючи те, що земельна ділянка, якою фактично користується відповідач, не накладається на належну позивачу земельну ділянку, що вбачається з додатку 3 до висновку експерта № 368/17 від 02 жовтня 2017 року (арк. 198 справи № 278/1371/16-ц), суд вважає доведеним той факт, що позивачу до виконання згаданої експертизи не було відомо про накладання на його земельну ділянку належної відповідачу земельної ділянки згідно з координатами технічних документацій.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що перебіг позовної давності в даному випадку почався саме коли позивач довідався про накладання земельної ділянки відповідача на його земельну ділянку, тобто після виконання згаданої експертизи та надання висновку експерта № 368/17 від 02 жовтня 2017 року.

Таким чином, позивач звернувся в межах позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідачів на користь держави має бути стягнуто судовий збір в розмірі 1409 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК, ст.ст. 21, 316 ЦК, 55, 152 ЗК, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про скасування рішення сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Скасувати рішення Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області 34 сесії 5 скликання від 26 червня 2009 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності земельних ділянок" в частині затвердження технічної документації ОСОБА_2 та надання дозволу на виготовлення державного акту.

Визнати недійсним виданий 17 листопада 2009 року ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,21 га, яка розташована за адресою: с. Левків, Левківська сільська рада, Житомирський район, Житомирська область № НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки: АДРЕСА_2 ) та Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (місце розташування: с.Левків, вул.Героїв України, 35, Житомирського району, Житомирської області, код ЄДРПУ 0434855) на користь держави в дольовому порядку судовий збір в розмірі 1409 гривень 60 копійок, а саме по 704 гривні 80 копійок з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Зубчук