Справа № 347/1132/19

Провадження № 2/347/590/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої -судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Терлюжак Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна, приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Юхименко Ольга Леонідівна про скасування виконавчого напису, який не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна, приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Юхименко Ольга Леонідівна про скасування виконавчого напису, який не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.11.2014р. між ним та Косівським відділенням ПАТ «Банк «Київська Русь» укладено кредитний договір №127792-43.6-14-2, згідно якого позивач отримав кредит в сумі 30000.00грн. За умовами даного кредитного договору він зобов`язався повернути суму кредиту та 19.50% від суми кредиту за його користування до 20.11.2017р. В період часу з 14.12.2014р. по 09.07.2015р. ним був погашений кредит на загальну суму 17253грн. З отриманої ним постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження він дізнався про те, що приватний нотаріус вчинив виконавчий напис №596 від 25.04.2019р. про безспірне стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в сумі 33459,68грн. Вважає такий напис незаконним і таким, що не підлягає виконанню, оскільки існує спір щодо суми заборгованості, оскільки сам стягувач надає різну суму заборгованості, з якою він не згідний. А тому, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №596 від 25.04.2019р., вчинений приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л. по кредитному договору №127792-43.6-14-2 від 20.11.2014р.

Позивач подав до суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник відповідача про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомив.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Юхименко О.Л. в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не відомі.

При викладених обставинах суд прийшов до висновку, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, а тому, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України Косівський районним судом Івано-Франківської області була постановлена ухвала від 26.11.2019 року про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Як встановлено в судовому засіданні 20.11.2014р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Київська Русь» було укладено кредитний договір №127792-43.6-14-2, згідно якого позивач отримав кредит в сумі 30000.00грн. строком з 20.11.2014р. по 20.11.2017р. з процентною ставкою в розмірі 19.50%. Також між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Київська Русь» було укладено договір застави №127835-43.6, згідно якого -п.1.1,1.2 заставодавець з метою забезпечення належного виконання основного зобов`язання передав в заставу, а заставодержатель прийняв в заставу і на умовах визначених цим договором, майнові права за договором банківського вкладу, які зокрема полягають у праві заставодавця вимагати від ПАТ «Банк «Київська Русь» повернення вкладу в сумі 1000,00грн. та сплати нарахованих на вклад процентів в порядку та в строки, визначені договором банківського вкладу із вартістю предмета застави 1000,00грн.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2019р. приватного виконавця Юхименко О.Л. видно, що на підставі виконавчого напису №596 виданого 25.04.2019р. приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л. було відкрито виконавче провадження. З даної постанови також вбачається, що у виконавчому написі приватний нотаріус зазначив, що у зв`язку з частковим погашенням заборгованості стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість в розмірі 33 459,68грн.

Суд вважає такий напис незаконним, оскільки він не відповідає нормам закону, а тому не може підлягати виконанню.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п.п. 1.1., 1.2 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Згідно правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо суми кредитної заборгованості, оскільки долучена до матеріалів справи копія повідомлення візит по справі №1679753 свідчить про те, що сума заборгованості позивача ОСОБА_1 становить 42 191,49грн. В той час коли в претензії ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» від 12.03.2019р. заборгованість вказана в сумі 32 759,68грн.

Долучена до матеріалів справи копія повідомлення про відступлення прав вимог свідчить про те, що борг ОСОБА_1 становить 42 191,49грн. А за вимогою постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2019р. сума кредитної заборгованості за виконавчим написом становить 33 459.68грн.

Крім цього, як стверджується матеріалами справи ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 20.11.2014р. частково погашалася.

А тому, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача за встановлених обставин, зокрема не відповідність таких дій умовам договору №127792-43.6-14-2, а також вчинення виконавчого напису при наявності розбіжностей в сумі боргу, тому оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

На підставі наведеного, ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.34, 87-89, ЗУ "Про нотаріат" та керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №596 від 25.04.2019р., вчинений приватним нотаріусом КМНО Шевченко Інною Леонтіївною по кредитному договору №127792-43.6-14-2 від 20.11.2014р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк