КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 3-260/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2010 року м. Макіївка
Суддя Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи, яка надійшла від Кіровського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої майстром виробничого навчання у Макіївському професійно-технічному будівельному училищі, мешкає за адресою: 86156, АДРЕСА_1,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
24 лютого 2010 року оперуповноважена відділу КМСД Кіровського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 склала протокол про адміністративне порушення за ознаками ч. 1 ст. 184 КпАП України, в якому зазначено, що ОСОБА_2, яка відповідно до наказу директора Макіївського професійно-технічного будівельного училища (далі - МПТБУ), № 159 від 1 вересня 2009 р., є громадянським опікуном неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і на яку покладена відповідальність за його успішність і поведінку в училищі, наявність його на заняттях, проведення вільного часу та за скоєння злочинів, ухиляється від покладених на неї законодавством обов’язків відносно підопічного. Внаслідок того, що опікун не цікавиться станом навчання та поведінки неповнолітнього ОСОБА_4, останній за І семестр 2009-2010 р.р. пропустив більше 50% навчальних годин та 19 лютого 2010 року пішов з медичного закладу і жебракував на протязі доби.
При розгляді адміністративної справи ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їй правопорушенні не визнала, пояснивши, що у встановленому законом порядку вона не була призначена опікуном неповнолітньої ОСОБА_4, який навчається на ІІ курсі МПТБУ, майстром виробничого навчання якого є вона. Дійсно 1 вересня 2009 року відповідно до наказу директора МПТБУ її, як і інших класних керівників та майстрів виробничого навчання училища, було призначено громадським опікуном і покладено відповідальність за успішність і поведінку учнів в училищі, наявність учнів на заняттях, проведення вільного часу та скоєння злочинів, що суперечить положенням її посадової інструкції.
Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, та ст. 63 Конституції України правопорушниці роз’яснені, заяв та клопотань від неї не надійшло.
Диспозицією частини 1 статті 184 КУпАП України передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що наказом директора МПТБУ ОСОБА_2 призначено громадським опікуном учнів-сиріт групи 21а «Монтажників санітарно-технічних систем і устаткування». Суб’єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КпАП України, є батьки, а також особи, що їх замінюють, до яких відповідно до положень ч.1 ст. 243 Сімейного кодексу України відносяться опікуни та піклувальники, які призначаються згідно вимогам ст. 3 Сімейного кодексу України у встановленому законом порядку відповідним органом опіки та піклування, а також у випадках, передбачених Цивільним кодексом України ( ст. 61 ЦК ), за письмовою згодою на це фізичної особи ( ст. 3 ЦК)
Вивченням матеріалів справи встановлено, що органом опіки та піклування, а також за рішенням суду ОСОБА_2 опікуном неповнолітнього ОСОБА_4 не призначалася, письмової згоди на це органу опіки та піклування або суду ніколи не надавала.
Таким чином, приходжу до висновку, що громадський опікун ОСОБА_2 не є суб’єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст. 184 КпАП України.
Адміністративним правопорушенням (проступком), як передбачено ст. 9 КпАП України, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 не вказано, в яких конкретних діях виявилося її ухилення.
Статтею 245 СК України визнано, якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров*я, навчальному або іншому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів. Згідно припису до цієї статті Кодексу її положення стосуються, коли дитина позбавлена батьківського піклування і не має опікуна чи піклувальника, тоді функції опікуна чи піклувальника виконує директор, завідувач цього дитячого закладу чи головний лікар закладу охорони здоров*я.
За таких обставин, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 1 ст. 184, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_2 закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: