Ухвала

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 372/5084/15-ц

провадження № 61-16128св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної держаної адміністрації, реєстраційна служба Обухівського міського управління юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , на рішення Обухівського районного суду Київської області

від 17 жовтня 2016 року в складі судді Потабенко Л. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 03 липня 2017 року в складі колегії суддів:

Березовенко Р. В., Матвієнко Ю. О., Олійника В. І.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної держаної адміністрації, реєстраційна служба Обухівського міського управління юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська І. В., про визнання договору іпотеки недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 29 жовтня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого

ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 на забезпечення виконання боргових зобов`язань, житловий будинок АДРЕСА_1 розташований у садовому товаристві АДРЕСА_3 , а також земельну ділянку, розташовану на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186200:06:010:0145. Указаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. та зареєстрований у реєстрі за номером 873. Того ж дня між тими ж сторонами укладено договір щодо задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 набув право власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. та зареєстровано у реєстрі за номером 875. Вважала, що оскаржуваний договір іпотеки не відповідає вимогам законодавства України, оскільки у житловому будинку, який був предметом іпотеки проживала неповнолітня дитина, проте такий договір було вчинено без дозволу органу опіки та піклування. Посилалась на те, що умови оскаржуваного договору передбачали відмову від належних дитині майнових прав та відчуження житла, право на користування яким має неповнолітня дитина.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними договори іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя від 29 жовтня

2013 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня

2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області

від 03 липня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішуючи спір, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що неправдиве повідомлення батьками, які водночас є законними представниками неповнолітньої або малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїми правами законних представників дитини, а може спричинити інші наслідки, передбачені законодавством, які застосовуються органами опіки та піклування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої

ОСОБА_4 , подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно визначено характер правовідносин між сторонами, неправильно застосовано закон, що їх регулює, неповно досліджено матеріали справи та не надано належної правової оцінки доводам сторін та зібраним у справі доказам.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року дану справу призначено до судового розгляду.

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову ОСОБА_1 у справі № 372/5084/15-ц.

У жовтні 2019 року заявник надала Верховному Суду вказану заяву нотаріально посвідчену.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 408 ЦПК України встановлено, що незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції зокрема, позивач має право відмовитися від позову, з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок та наслідки вчинення цих процесуальних дій. Заява про відмову від позову повинна відповідати вимогам статті 206 ЦПК України.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно із частиною п`ятою статті 206 ЦПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Як вбачається із матеріалів касаційного провадження, заява про відмову від позову від 21 серпня 2019 року надійшла до закінчення касаційного провадження та подана ОСОБА_1 .

Верховним Судом не встановлено обставин, які перешкоджають прийняти відмову позивача від позову.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відмову від позову підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Керуючись статтями 13, 206, 255, 398, 408, 409, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, реєстраційна служба Обухівського міського управління юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, про визнання договору іпотеки недійсним.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 03 липня 2017 року визнати нечинними.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, реєстраційна служба Обухівського міського управління юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, про визнання договору іпотеки недійсним закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

В. П. Курило