Справа  № 1- 38/10

                                                          В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 березня 2009   року.  

                        Любарський районний суд Житомирської області

        в складі :     головуючого  -     судді       Замеги І.І.

                                секретаря       Сорока Л.І.

               з участю прокурора       Тещенка М.М.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Любар справу по обвинуваченню:

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, росіянина, громадянина України, військовозобов’язаного, розлученого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого,  раніше судимого: 15.12.1995 року по ст. 140 ч.2 КК України до виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням 20 %; 23.12.1995 року по ст.81 ч.3 КК України до виправних робіт на строк 2 роки з накладенням арешту на майно та відрахуванням 20%; 23.04.2001 року  засуджений по ст.141 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 6 місяців, був звільнений 10.08.2001 року; 14.07.2003     року по ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі на
один рік  з випробуванням,  іспитовий строк тривалістю 1 рік; 20.04.2004 року     по ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки та 3 місяці; 30.08.2004 року по ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців, був звільнений умовно достроково 26.06.2007 року; 04.12.2008 року по ст.395 КК України до арешту на строк 5 місяців, був звільнений 30.04.2009 року,

          у вчиненні  злочину,  передбаченого ст. 164 ч.1 КК України.        

                                                  В с т а н о в и в :

Любарським районним судом Житомирської області видано виконавчий лист № 2-203 від 09 жовтня 1998 року  про стягнення  з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь органу опіки і піклування аліментів на утримання дітей: доньки Євгенії, ІНФОРМАЦІЯ_6, доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12 і доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13 в розмірі 1/2   частини з усіх видів його заробітної плати, щомісячно до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до 23.08.2012 р., а затим у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітної плати, щомісячно до досягнення сином ОСОБА_7 повноліття, тобто до 16.01.2014 р., а затим в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітної плати, щомісячно до досягнення повноліття дочкою ОСОБА_9, тобто до 26.06.2015 року, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину щомісяця. З вищевказаного рішення стягнення аліментів розпочате з 14.09.1998 року.

      Згідно відміток зроблених у виконавчому листі сплата аліментів проводилась  ОСОБА_1 під час того, як він працював СВК «Глезенське» по 28.02.2005 року та перебуваючи в виправній колонії №73 проводилась сплата аліментів по 01.06.2007 року. Однак, в подальшому боржник аліментів не сплачує, злісно ухиляється від їх сплати незважаючи на неодноразові усні та письмові попередження про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів. Заборгованість станом на  01.12.2007 року по сплаті аліментів становила 16549.91 грн.

       23 квітня 2008 року за позовом органу опіки і піклування Глезенської сільської ради до Гур»єва було Любарським районним судом було винесено рішення про позбавлення батьківських прав стосовно дітей Гур»євої Т.О., Гур»єва С.О., Гур»єва М.О., Гур»єва І.О.

Усвідомлюючи те, що хоча він позбавлений батьківських прав це не звільняє його від відповідальності за ст.164 КК України і він повинен нести покладений на нього обов’язок - слачувати аліменти на утримання дітей , але будь - яких аліментних платежів не сплачував, хоча мав таку можливість. Загальна сума заборгованості по аліментних платежах відповідно  до ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст.182 ч. 2 Сімейного кодексу України в Гур»єва О.С становить 36934.84 грн. Однак згідно довідки розрахунку сума заборгованості по аліментним платежам, станом на 01.01.2010 року на користь неповнолітніх - дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_14, сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_15, сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_16 і доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_17  становить 23605, 20   грн.

    Крім особистого визнання своєї вини підсудним його вина у скоєнні даного злочину підтверджується зібраними по справі доказами.

Свідок ОСОБА_2 працюючи державним виконавцем Любарського районного управління юстиції показала, що в її провадженні на виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-203 від 09 жовтня 1998 року, виданий    Любарським    райсудом про стягнення аліментів із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь органу опіки і піклування аліменти на утримання дітей: доньки Євгенії, ІНФОРМАЦІЯ_6, доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12 і доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13 в розмірі 1/2   частини з усіх видів його заробітної плати, щомісячно до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до 23.08.2012 р., а затим у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітної плати, щомісячно до досягнення сином ОСОБА_7 повноліття, тобто до 16.01.2014 р., а затим в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітної плати, щомісячно до досягнення повноліття дочкою ОСОБА_9, тобто до 26.06.2015 року, але не менше ?   неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину щомісяця. Однак, незважаючи на неодноразові попередження підсудний злісно ухиляється від їх сплати, ніде не працює,  внаслідок чого   утворилась заборгованість, яка станом на  01.02.2010 року становила  36934.84    грн.

 Довідка – розрахунок № 1227/3 від 16 лютого 2010 року вказує, що станом на 01.02.2010 року заборгованість по аліментах підсудного становить 36934.84 грн..

Вина підсудного у вчиненому також стверджується виконавчим листом № 2-203 від 09.10.1998 року.

 Про те, що підсудний неодноразово попереджався про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, стверджується дослідженими в судовому засіданні представленими матеріалами ДВС Любарського районного управління юстиції, а саме зобов’язаннями від 04.11.2009 року та 15.02.2010 року.  

  Аналізуючи всі зібрані та перевірені матеріали справи суд вважає, що вина ОСОБА_1 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини /аліментів/  доведена повністю і кваліфікує його  дії за ст.164 ч.1 КК України.

      Обираючи покарання підсудному суд враховує обставини, що пом’якшують покарання: його щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого ним злочину, позитивну характеристику з місця проживання,  обтяжуючі: рецидив злочину, а тому обирає його в межах санкції ст.164 ч.1 КК України у вигляді обмеження волі.

       Однак, приймаючи до уваги вищезазначені пом’якшуючі обставини справи, умови життя ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що його  виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства, та вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись  ст.ст.323, 324 КПК України,

                                                Суд

                                      З а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.164 ч. 1 КК України  та обрати йому  покарання за цим законом у вигляді 2 /два/ роки обмеження волі.

  На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням йому іспитового строку на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

 У відповідності зі ст.76 КК України зобов’язати засудженого в період відбування покарання з випробуванням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та з’являтися для реєстрації в її органи.

 Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

          На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом  п”ятнадцяти  діб з моменту його проголошення.

    Суддя                                                                            І.І.Замега