Справа № 522/15437/19

Провадження № 2/522/7272/19

УХВАЛА

про забезпечення позову

25 листопада 2019 року                                                                                                м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування заповіту,

ВСТАНОВИВ:

До суду 10.09.2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування заповіту.

Ухвалою суду від 13.09.2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. 27.09.2019 року ОСОБА_1 надала суду заяву, якою усунула недоліки, встановлені ухвалою суду від 13.09.2019 року.

З 23.09.2019 року по 03.10.2019 року суддя перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 11.10.2019 року провадження у справі було відкрито.

11.11.2019р. у зв`язку з неявкою сторін розгляд справи було відкладено на 20.01.2020р..

Разом із позовом позивачка заявила до суду клопотання, згідно якого просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступне майно:

- 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 11775568, що належала на праві власності ОСОБА_3 ;

- 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 31594904, що належить на праві власності ОСОБА_2 ;

В обґрунтування заявленого клопотання посилалась на те, що предметом позову є вимоги щодо визнання недійсним та скасування заповіту ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрований у реєстрі за №3-3261 від 14.10.2000 року, який стосується, зокрема, вищевказаного нерухомого майна. А згідно листа приватного нотаріуса ОМНО Марченко А.М. від 12.07.2018 року повідомлено позивачці, що спадщина за заповітом була прийнята спадкоємцем за заповітом. Вказувала, що відповідачка ще до отримання свідоцтва про право на спадщину, почала вживати заходи щодо реалізації майна, а саме уклала договір переуступки майнових прав на одну з квартир, що знаходиться у м. Києві, який позивачка оскаржує в Голосіївському районному суді м. Києва (справа №752/9955/18). Вважає, що у разі не накладення арешту на спірне спадкове майно, існує загроза відчуження спірного майна, що зробить неможливим виконання можливого рішення у разі задоволення її позову.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд звертає увагу на те, що станом на час вирішення даного питання внаслідок автоматизованого розподілу у провадженні судді Домусчі Л.В. вже знаходиться приблизно 510 цивільних справ.

Із урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 16 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування тих суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці і т.п.), суд позбавлений можливості вирішити питання забезпечення позову у строки, передбачені процесуальним кодексом.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, подане клопотання, приходить до наступного висновку.

За положенням ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Суд вбачає, що предметом позову є вимоги щодо визнання недійсним та скасування заповіту ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрований у реєстрі за №3-3261 від 14.10.2000 року, який стосується, зокрема, вищевказаного нерухомого майна: - 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 11775568; та 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 31594904.

Згідно листа приватного нотаріуса ОМНО Марченко А.М. від 12.07.2018 року, спадщина за заповітом була прийнята спадкоємцем за заповітом.

Таким чином, беручи до уваги предмет спору та підстави, з яких він заявлений, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо забезпечення позову в обраний нею спосіб, оскільки із матеріалів справи вбачається наявність об`єктивного спору між сторонами та з метою усунення загрози неможливості або утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання майбутнього рішення суду.

Суд звертає увагу відповідача, що забезпечення позову шляхом арешту майна не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Також суд вважає за можливе, керуючись положеннями ч.ч.1, 2 ст.154 ЦПК України, не вирішувати на даному етапі питання про визначення зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 10-13, 149-153, 157, 258-261, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову – задовольнити.

Забезпечити позов до розгляду справи по суті шляхом накладення арешту:

- 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 11775568, що належала на праві власності ОСОБА_3 ;

- 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 31594904, що належить на праві власності ОСОБА_2 ;

Копію ухвали для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту ОМР та сторонам для відома.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 25.11.2019 року.

Суддя                                                                        Домусчі Л.В.