Справа № 303/3929/23

Провадження № 22-ц/4806/144/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

25 березня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого – судді Куштана Б.П.,                                                                         суддів: Мацунича М.В. і Собослоя Г.Г.,                                                                        вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Мушак Катерини Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 листопада 2023 року (у складі судді Мирошниченка Ю.М.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Великоберезька сільська рада Берегівського району Закарпатської області та Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на будинок і скасування державної реєстрації земельної ділянки, на додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08 грудня 2023 року (у складі судді Мирошниченка Ю.М.) за заявою адвоката Гончарова Валентина Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 про стягнення судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Мушак К.М. в інтересах ОСОБА_1 02 лютого 2024 р. засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 листопада 2023 р. і додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08 грудня 2023 р.

У апеляційній скарзі сторона відповідача просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 листопада 2023 р.

На обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження указує на те, що вона як представник відповідача отримала оскаржувані рішення 03 січня 2024 р., позаяк сам відповідач не отримував їх копії після прийняття судом рішення. У справі брала участь інша адвокат, яка не повідомила відповідача про хід справи. Доводить, що саме із 03 січня 2024 р. для відповідача починається перебіг строку для апеляційного оскарженні рішення.

Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 11 березня 2024 р. апеляційну скаргу адвоката Мушак К.М. в інтересах ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано скаржнику вказати інші, поважні причини пропуску процесуального строку та надати належні та допустимі докази на їх підтвердження, зокрема, вказано, що причини пропуску процесуального строку не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідач не вказує, які саме поважні причини завадили йому звернутись з апеляційною скаргою після отримання 01 грудня 2023 р. рішення суду першої інстанції, 08 грудня 2023 р. додаткового рішення суду першої інстанції, представником, який представляв його інтереси у місцевому суді.

20 березня 2024 р. адвокатом Мушак К.М. в інтересах ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» було подано заяву про усунення недоліків, у якій сторона відповідача вказує, що вважає необхідним подати повідомлення адвоката Безуханич А.В., відповідно до якого вона проінформувала ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору про надання правової допомоги з 01 жовтня 2023 р., відтак суд першої інстанції надсилав прийняті судові рішення по справі на електронну адресу адвоката, яка на той момент не здійснювала захист інтересів ОСОБА_1 , а той, у свою чергу, не був обізнаний про те, що його інтереси ніхто не захищає.

У відкритті апеляційного провадження належить відмовити, оскільки зазначені відповідачем обставини не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду в зв`язку з наступним.

Згідно з приписами статті 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

У рішенні у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження повинна містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та докази на підтвердження таких причин.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

За приписами пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Апеляційним судом встановлено, що інтереси відповідача у суді першої інстанції представляла адвокат Безуханич Анастасія Василівна, що підтверджується копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1094781 (т.1 а.с.144), вона зареєстрована в Електронному кабінеті ЄСІТС 12.01.2022 р., що підтверджується відповіддю № 574126 від 04.03.2024 р., рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 листопада 2023 р. доставлено до електронного суду 01.12.2023 р., що підтверджується карткою руху документу, відповідно до довідки про доставку електронного документу рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 листопада 2023 р. було надіслано одержувачу ОСОБА_3 в її електронний кабінет 01.12.2023 р., також, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3 було надіслано копію додаткового рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08 грудня 2023 р. на її електронну адресу та доставлено до електронної скриньки 08.12.2023 р., що підтверджується відповідною довідкою (т.2 а.с.94).

Адвокат відповідача – Мушак К.М., у апеляційній скарзі як на причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказала, що вона як представник відповідача отримала оскаржувані рішення 03 січня 2024 р., позаяк сам відповідач не отримував їх копії після прийняття судом рішення. У справі брала участь інша адвокат, яка не повідомила відповідача про хід справи. Доводить, що саме з 03 січня 2024 р. для відповідача починається перебіг строку для апеляційного оскарженні рішення.

У заяві про усунення недоліків апеляційної скарги сторона відповідача вказала на те, що адвокат Безуханич А.В. проінформувала ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору про надання правової допомоги з 01 жовтня 2023 р., відтак суд першої інстанції надсилав прийняті судові рішення по справі на електронну адресу адвоката, яка на той момент не здійснювала захист інтересів ОСОБА_1 , а той, у свою чергу, не був обізнаний про те, що його інтереси ніхто не захищає.

Колегія суддів не погоджується із цими доводами з огляду на таке.

Частинами п`ятою, шостою статті 272 ЦПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З аналізу змісту статті 272 ЦПК України можна зробити висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України. У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим (постанова Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 548/467/20, провадження № 61-20673св21).

Відповідно до підпункту 15.14 підпункту 15 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

У пункті 16 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням положень статті 253 ЦК України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

У цій справі під час розгляду справи в суді першої інстанції адвокат Безуханич А.В., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , користувалося підсистемою «Електронний суд», що підтверджується відповіддю № 574126 від 04.03.2024 р. про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя.

Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту.

Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з пунктами 42, 43 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

До Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства.

У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі.

У разі надсилання документів у справі особою в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 листопада 2023 р. доставлено до електронного суду 01.12.2023 р., що підтверджується карткою руху документу, відповідно до довідки про доставку електронного документу рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 листопада 2023 р. було надіслано одержувачу ОСОБА_3 в її електронний кабінет 01.12.2023 р., також, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3 було надіслано копію додаткового рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08 грудня 2023 р. на її електронну адресу та доставлено до електронної скриньки 08.12.2023 р., що підтверджується відповідною довідкою (т.2 а.с.94),

Указана обставина є достовірним доказом отримання адвокатом Безуханич А.В., яка діяла в інтересах ОСОБА_4 , копії оскаржуваного рішення суду. Відтак, перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції розпочався із наступного дня після доставлення електронного екземпляра рішення суду першої інстанції до Електронного кабінету в розділ «Мої справи», тобто 02.12.2023 р.

Із апеляційною скаргою відповідач звернувся 02.02.2024, тобто поза строком, визначеним положеннями ч.2 ст. 354 ЦПК України (63-й день із дня вручення представнику відповідача відповідного рішення суду).

Посилання сторони відповідача в заяві про усунення недоліків на те, що адвокат Безуханич А.В. проінформувала ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору про надання правової допомоги з 01 жовтня 2023 р., відтак суд першої інстанції надсилав прийняті судові рішення по справі на електронну адресу адвоката, яка на той момент не здійснювала захист інтересів ОСОБА_1 , а той у свою чергу не був обізнаний про те, що його інтереси ніхто не захищає, не заслуговує на увагу з таких мотивів.

До заяви про усунення недоліків від 20.03.2024 р. стороною відповідача надано повідомлення про розірвання договору про надання правової допомоги, адресоване ОСОБА_1 від адвоката Безуханич А.В., однак жодних вхідних та/або вихідних дат це повідомлення не містить. Дата розірвання договору написана рукописно «1 жовтня 2023 року», мало того, вказаного повідомлення немає у матеріалах справи.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Зазначеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до положень частини 7 статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомо й те, що адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) матеріально-правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.

Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) – що є правом сторони – дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.

Із огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_1 не наведено та не зазначено належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, які б могли об`єктивного свідчити, що строк пропущений із поважних причин.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

При цьому, процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Приписами частин 3, 4 статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутись до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Оскільки відповідач  ОСОБА_1  подав апеляційну скаргу після закінчення установлених законом строків, а вказані ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження визнані неповажними, то у відкритті апеляційного провадження належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 354, п.4 ч.1 ст. 358, 389 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

1.У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Мушак Катерини Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 листопада 2023 року (у складі судді Мирошниченка Ю.М.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Великоберезька сільська рада Берегівського району Закарпатської області та Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на будинок і скасування державної реєстрації земельної ділянки, на додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08 грудня 2023 року (у складі судді Мирошниченка Ю.М.) за заявою адвоката Гончарова Валентина Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 про стягнення судових витрат – відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

3.Судове рішення складено 25 березня 2024 р.

Судді: