Справа № 302/168/23

У Х В А Л А

25 березня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Мацунича М.В. і Собослоя Г.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) заяву адвоката Мельника Павла Петровича в інтересах ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення, -

в с т а н о в и в :

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 22 січня 2024 р. апеляційну скаргу адвоката Мельника П.П. в інтересах ОСОБА_5 та апеляційну скаргу адвоката Мельника П.П. в інтересах ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Міжгірського районного суду від 11 квітня 2023 р. і ухвалу Міжгірського районного суду від 19 квітня 2023 р. скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 7315,66 грн. у відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 9557,31 грн. у відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги.

19 лютого 2024 р. у системі «Електронний суд» адвокатом Мельником П.П. в інтересах ОСОБА_5 подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

Просить стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 23 000 грн. у відшкодування витрат на сплату отриманої правової (правничої) допомоги у справі № 302/168/23.

На обґрунтування заяви вказав, що до судових витрат апелянта не виключені правничі послуги згідно з договором № 16 про надання правової допомоги від 28 січня 2023 р. і його додатків у розмірі 23 000 грн., які сплачені згідно з квитанцією № 1 від 28.01.2023 р. і квитанцією № 2 від 16.02.2024 р., узгоджені актом № 1 приймання-передачі наданих послуг від 16.02.2024 р.

У пункті 4 апеляційної скарги апелянт заявила про розподіл судових витрат, докази чого будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що відповідає ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та заяву адвоката Мельника П.П. в інтересах ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів констатує таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч.8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19лютого 2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідача про стягнення понесених нею витратна професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідач не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування ч.8 ст.141 ЦПК України.

Вимога ч.8 ст.141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена Верховним Судом у постанові від 16 квітня 2019 р. у справі № 817/1889/17.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст.126, ч.1ст.127 ЦПК України).

Таким чином, положення ч. 8 ст.141 ЦПК України мають імперативний характер та зобов`язують суд залишити без розгляду таку заяву.

Із матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі, а саме - п.4, адвокат Мельник П.П. в інтересах ОСОБА_5 просив вирішити питання розподілу судових витрат, які будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що відповідає ч.8 ст. 141 ЦПК України (т.1 а.с.164). Орієнтовний розрахунок судових витрат складає 30 000 грн. (т.1 а.с.163).

Матеріали справи на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не містили доказів (договорів, рахунків тощо) на підтвердження попереднього орієнтовного розміру судових витрат понесених на професійну правничу допомогу.

В судове засідання 22 січня 2024 року ОСОБА_5 та її представник Мельник П.П. не з`явились, цього дня судом була розглянута справи по суті та ухвалено судове рішення (т.2 а.с.6, 7, 8-19).

Оскільки постанова Закарпатського апеляційного суду у цій справі ухвалена 22 січня 2024 року, то строк для подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, передбачений ч.8 ст. 141 ЦПК України закінчився 28 січня 2024 р., але оскільки це був вихідний день - неділя, то наступний за ним робочий день - 29 січня 2024 р.

Із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доказами понесених судових витрат представник ОСОБА_5 - адвокат Мельник П.П. , звернувся 19 лютого 2024 р., тобто зі спливом строків, передбачених положенням ст. 141 ЦПК України.

Отже, із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник ОСОБА_5 - адвокат Мельник П.П. , звернувся до суду після закінчення п`ятиденного строку, передбаченого ч.8 ст. 141 ЦПК України, та без клопотання про поновлення такого.

У зв`язку з цим заяву адвоката Мельниа П.П. в інтересах ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23000 грн. належить залишити без розгляду.

Крім цього, належить звернути увагу, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови від 22 січня 2024 року відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України було вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами за наявними в матеріалах справи доказами, а саме - судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 141,270 ЦПК України, -

у х в а л и в :

1. Заяву адвоката Мельника Павла Петровича в інтересах ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

3. Повне судове рішення складено 25 березня 2024 р.

Судді: