Справа № 308/6353/23

У Х В А Л А

про розгляд заяви про витребування доказів

21 березня 2024 року                                                                 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бенца К.К.

при секретарі судових засідань - Майор Ю.В.

за участі :

позивача – ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2

представника позивача – ОСОБА_3

представника відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовною заявою ОСОБА_1 подану в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на житло, шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку,-

встановив:

В провадженні Ужгородського міськрайоного суду знаходиться цивільна справа за ОСОБА_1 подану в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на житло, шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку.

03.08.2023 року представник позивача ОСОБА_3 подала клопотання про витребування доказів у справі №308/6353/23. Згідно даного клопотання представник просить суд:

- витребувати із архіву Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу №308/1642/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа: Сектор громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

В обґрунтуванні клопотання представник позивача посилався на те, що на вищезазначену цивільну справу посилалася як позивачка ОСОБА_1 у своїй позовній заяві так і у відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 , а тому вважає, що таку потрібно витребувати із архіву Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для дослідження при розгляді цивільної справи №308/6353/23.

Представник позивача в судовому засіданні подане клопотання про витребування доказів у справі підтримала, просила суд його задовольнити. Зокрема вказала, що необхідно дослідити цивільну справу №308/1642/16-ц, зокрема позовну заяву із додатками, яка має доказове значення при розгляді даної справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала доводи представника.

Представник відповідача – ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просив суд відмовити у його задоволенні, з підстав викладених у письмових запереченнях. Вважає, що зазначене клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що сторона позивача не заявила клопотання про витребування доказів разом з позовною заявою та подала його поза межами визначеного законом строку. При цьому, ні в позові, ні в самому клопотанні не наведено причин та обгрунтування неможливості подання його у визначений строк. Вказав на те, що клопотання не містить жодних аргументів, яке значення для вирішення даного спору має справа №308/1642/16-ц, предметом якої були зовсім інші обставини. Також зазначив, що клопотання мотивується тим, що начебто на вказану справу сторони посилаються у своїх заявах по суті, однак це не відповідає дійсності. Наголошує на тому, що як позивач так і відповідач посилалися виключно на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23.05.2016, яким було закінчено розгляд справи №308/1642/16-ц, яке набрало законної сили та копія якого була додана позивачем до суду разом з позовом і наявна в матеріалах справи. Зазначив, що позовна заява у цивільній справі №308/1642/16-ц, не може бути доказом при розгляді даної справи.Зазначив, що представник позивача не вказала обставини, які може підтвердити цей доказ , а саме позовна заява з додатками або аргументи, які він може спростувати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав доводи представника.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого  клопотання  про витребування доказів, заслухавши доводи представника позивача, позивача, представника відповідача, відповідача, дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати клопотання.

Стаття 12 ЦПК України встановлює, що учасники  справи мають рівні права щодо здійснення  всіх  процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ч. ч. 1, 6, 7 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно  до ст.76 Цивільного процесуального кодексу України  доказами є  будь-які  фактичні дані, на  підставі  яких суд встановлює  наявність або відсутність  обставин, що  обґрунтовують   вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які  мають  значення для  вирішення  справи.

Згідно із ст.77 Цивільного процесуального кодексу України належними є  докази,   які  містять   інформацію  щодо  предмета  доказування.  Сторони  мають  право  обґрунтовувати   належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази,  які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Порядок витребування доказів  регламентується ст. 84 ЦПК  України, де зазначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Тобто заявляючи клопотання про витребування доказів особа повинна надати відомості про неможливість ним особисто отримати докази по справі. Надати докази вжиття заходів для отримання цього доказу самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

 У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави,  з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Тобто заявляючи клопотання про витребування доказів особа повинна надати відомості про обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, про неможливість ним особисто отримати докази по справі. Надати докази вжиття заходів для отримання цього доказу самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Проте, представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , звертаючись до суду  із клопотанням про  витребування доказів, не  зазначила обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; не надала докази вжиття заходів для отримання цього доказу самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Заявником взагалі не обгрунтовано які саме обставини можуть підтвердити всі матеріали цивільної  справи №308/1642/16-ц, зокрема позовна заява із додатками, або аргументи, які він може спростувати.

Як вбачається з клопотання про витребування доказів, в порушення вимог ч. 2 ст. 84 ЦПК України представником не наведено жодних обґрунтувань та причин неможливості самостійного отримання зазначених доказів та не надано достатніх доказів щодо підтверджень вжиття позивачем або його представником всіх заходів для отримання доказів, які просить витребувати, у позасудовому порядку, наявності перешкод у отриманні доказів без застосування повноважень суду.

Окрім того слід зазначити , що позовна заява - це документ, який пред`являється позивачем до суду в установленій процесуальним законом формі та містить вимогу про примусовий захист порушеного права чи інтересу, а відтак суд вважає що позовна заява не є доказом в розумінні приписів ст. 76 ЦПК України та не стосується предмету спору у розглядуваній справі .

       З врахуванням обставин справи, а також характеру правовідносин, за встановлених обставин та відповідних норм, суд приходить до висновку , що  відомості, а саме судова справа №308/1642/16-ц, яку просить представник позивача витребувати,  не містить інформацію щодо предмета доказування,  безпосередньо не стосується предмета спору, матеріали справи №308/1642/16-ц не доказують та не спростовують будь-яких обставин у даній справі, а відтак не є доказами в розумінні приписів ст. 76 ЦПК України, а відтак суд вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи , яка перебуває на розгляді, наявне судове рішення ухвалене в межах справи №308/1642/16-ц.

Роз`яснити заявнику, що відмова у задоволенні клопотання про витребування доказів не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із клопотанням про витребування доказів в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині наявної ухвали.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 84, 118 ч.5 ЦПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 про витребування доказів у справі №308/6353/23 за позовною заявою ОСОБА_1 подану в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на житло, шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Дата складання повного тексту ухвали – 25.03.2024.

Суддя Ужгородського                                                                

міськрайонного суду                                                 К.К. Бенца