Ухвала

25 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 200/6778/17

провадження № 61-20588ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради майнову шкоду в розмірі 16 430 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, а також витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 грн та судовий збір.

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 20 березня 2019 року позов задовольнив частково. Стягнув з Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 16 430 грн та моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. В решті позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 17 жовтня 2019 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2018 року змінив в частині стягнення з Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, зменшивши розмір майнової шкоди з 16 430 грн до 15 869,64 грн. В іншій частині рішення суду залишив без змін. Стягнув з Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 4 521,60 грн.

15 листопада 2019 року Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення майнової шкоди в розмірі 16 430 грн, моральної шкоди в розмірі 10 000 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 4 000 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).

Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев