Ухвала

Іменем України

22 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 569/21954/18

провадження № 61-19809ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Якоб Юрій Васильович,

розглянувши касаційну скаргу начальника відділу Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Візічканича Тараса Васильовича на ухвалу Рівненського міського суду, у складі судді Ковальова І.М., від 08 травня

2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М., від 10 жовтня

2019 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Якоба Ю. В.

Скарга мотивована тим, що рішенням Рiвненського мiського суду Рівненської області від 17 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 про стягнення боргу та звернення стягнення на будівлю задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 500 000 доларів США, що за курсом НБУ на день розгляду справи становило 13 270 000 грн.

22 лютого 2018 року постановою старшого державного виконавця Хустського районного відділу ДВС ГТУ юстиції у Закарпатській області

Якоба Ю. В. на виконання рішення Рівненського міського суду від 17 жовтня 2017 року, відкрито виконавче провадження № 55866190 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та накладено арешт на все нерухоме майно боржника.

16 жовтня 2018 року відбулися електронні торги з продажу нежитлового приміщення, загальною площею 65,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , прим. 76 , лот № 304642 .

Уточнивши заявлені вимоги, ОСОБА_1 просив суд поновити строк для подання скарги на дії старшого державного виконавця Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Якоба Ю. В., визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Якоба Ю. В. з передачі на реалізацію нежитлового приміщення за адресою:

АДРЕСА_4 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 травня

2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, поновлено заявнику строк для подання скарги і визнано дії старшого державного виконавця Якоба Ю. В., виконавче провадження № 55866190, з передачі на реалізацію нежитлового приміщення АДРЕСА_2 незаконними.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційні скарги начальника Хустського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та представника ОСОБА_2 - адвоката Гаврильця М .Б. залишено без задоволення, ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 08 травня 2019 року -

без змін.

08 листопада 2019 року засобами поштового зв`язку начальник відділу Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Візічканич Т. В. подав касаційну скаргу,в якій просив скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 08 травня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року і ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми Закону України «Про виконавче провадження», не встановили фактичні обставини справи, не врахували, що огляд об`єкта оцінки та визначення його вартості здійснював не державний виконавець, а суб`єкт оціночної діяльності - ПП «Алекс-Хуст», який не був залучений до участі у справі. Звіт про оцінку майна боржник у встановленому порядку не оскаржував. До державного виконавця не надходило ніяких зауважень від організатора торгів - ДП «Сетам» щодо оформлення документів для реалізації нерухомого майна. Вважав, що ухвала Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2018 року у цивільній справі № 305/1337/18 про затвердження мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , якою встановлено, що останній належить 1/2 частка спірного нежитлового приміщення, набрала законної сили лише 15 січня 2019 року, тобто вже після проведення електронних торгів. Ухвала цього ж суду

від 06 серпня 2018 року про забезпечення позову у цивільній справі № 305/1337/18, якою було накладено арешт на вищезазначене нежитлове приміщення до відділу ДВС на момент проведення електронних торгів не надходила. Відомості про накладення арешту на спірне майно у відповідних державних реєстрах на час передачі майна на реалізацію були відсутні. Суди попередніх інстанцій проігнорували доводи державного виконавця та стягувача.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла наступних висновків.

За змістом абзацу 4 частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до частини п`ятої статті 394 ЦПК України питання про відкриття провадження у справах, передбачених частиною четвертою цієї статті, вирішує суддя-доповідач. Якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу. У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Начальник Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 569/21954/18.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia).

Судами встановлено, що 22 лютого 2018 року постановою старшого державного виконавця Якоба Ю. В. на виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2017 року було відкрито виконавче провадження № 55866190 про стягнення боргу із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та накладено арешт на все нерухоме майно боржника.

21 серпня 2018 року старшим державним виконавцем Якобом Ю. В. перед зверненням стягнення на нерухоме майно винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, в якій зазначено, що 14 серпня 2018 року на підставі постанови про опис і арешт майна боржника було описано нежитлове приміщення АДРЕСА_5 . Одночасно в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня вказана постанова про опис і арешт майна боржника.

21 серпня 2018 року постановою старшого державного виконавця у виконавчому провадженні призначено суб`єктом оціночної діяльності приватне підприємство «Алекс Хуст» в особі ОСОБА_4 .

Після проведення оцінки майна, державний виконавець 12 вересня 2018 року підготував заявку на реалізацію арештованого майна.

16 жовтня 2018 року відбулися електронні торги з продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_5 .

Натомість ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області

від 06 серпня 2018 року у справі № 305/1337/18 в порядку забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя було накладено арешт на нежитлове приміщення

АДРЕСА_5 .

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, який затверджений наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29 вересня 2016 року, встановлено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами 3-16 п. 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна.

За змістом частини першої статті 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Таким чином фактично на реалізацію передане нерухоме майно, на яке було накладено арешт ухвалою суду про забезпечення позову від 06 серпня

2018 року в справі № 305/1337/18.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області

від 08 травня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду

від 10 жовтня 2019 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області

Якоба Ю. В., виконавче провадження №55866190.

При цьому, постановляючи ухвалу від 07 листопада 2019 року про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених

частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що неправильного застосування судами норм права не встановлено.

Отже, оскільки справа розглянута судами першої та апеляційної інстанцій, які мали повну юрисдикцію; наявність підстав вважати, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду скарги на дії державного виконавця у справі № 569/21954/18 матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики, особою, яка подає касаційну скаргу не доведена, а судом не встановлена; правильність вирішення по суті судами попередніх інстанцій скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця не викликає розумних сумнівів - колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга начальника відділу Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою начальника відділу Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Візічканича Тараса Васильовича на ухвалу Рівненського міського суду від 08 травня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду

від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/21954/18.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є . В. Синельников

С. Ф. Хопта