Справа № 2-985/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    15 березня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

    головуючого-судді -                 Олексюка А.В.

при секретарі -                 Шепелюк І.В.

позивача -                     ОСОБА_1

представника позивача -             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2009 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу згідно договору позики, зазначивши наступне.

10 листопада 2008 року в с. Сокиричі Ківецівського району Волинської області позивач та відповідач уклали договір позики коштів в усній формі. В цей же день ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 2000 (дві тисячі) Євро, що згідно курсу купівлі валюти в Приватбанку за курсом, що 1 Євро становить 12 грн. 10 коп., всього становить 24200 гривень. Вказану суму ОСОБА_3 брав на 6 місяців і зобов’язувався її повернути позивачу разом із 10 % річних від суми боргу через 6 місяців, до 10 квітня 2009 року.

Борг відповідача та сплату відсотків ОСОБА_1 підтверджує розпискою від 10 листопада 2008 року, яка була власноручно написана відповідачем.

Станом на 12 жовтня 2009 року відповідач не повернув їй борг та не сплатив відсотки в розмірі 200 Євро, що згідно курсу купівлі валюти в Приватбанку (за курсом 1 Євро становить 12 грн. 10 коп.) становить 2420 гривень.

Просить стягнути з відповідача на її користь 26620 гривень боргу, судові витрати по справі, а також 2 тисячі гривень за заподіяну їй моральну шкоду, яка полягає в порушенні її життєвих планів, порушенні сну, підвищеної збудженості та дратівливості. Отримуючи соціальну допомогу та із-за відсутності у неї інших доходів – вона змушена позичати гроші в інших людей.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладенні в позовній заяві та просила їх задовольнити. Також суду пояснила, що відповідач грошей не повертає, на її прохання повернути борг добровільно не реагує, від зустрічі ухиляється.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, суду пояснила, що будь-яких коштів її довіритель ОСОБА_3 у ОСОБА_1 не брав, письмової розписки про їх одержання не писав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що в задоволенні позові слід відмовити, виходячи з наступного.

    Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

    Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

    Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадку, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

    На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір позики 2000 Євро в письмовій формі, як того вимагає закон, не укладався. Будь-яких доказів перебування у власності ОСОБА_1 спірних грошей позивачка суду не надала. Більше того, з пояснень позивача вбачається, що крім соціальної допомоги на дитину – інших доходів у ОСОБА_1 немає.

Факт передачі коштів відповідачу позивач не довела. Наявна в справі розписка не є письмовою формою договору позики і не замінює її. Розписка є лише борговим документом, що підтверджує укладення договору позики, засвідчує факт отримання грошей або речей позивальником.

Представник відповідача в судовому засіданні факт одержання коштів відповідачем від позивача, а також складання відповідачем наявної в справі розписки заперечила.

    Інших доказів на підтвердження або спростування факту передачі коштів відповідачу позивачем суду не надано.

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не довела факту передачі відповідачу ОСОБА_3 грошей в розмірі двох тисяч Євро, і, відповідно, не довела факту укладення договору позики та заподіяння їй у зв’язку з цим моральної шкоди, а відтак у задоволенні її позовної вимоги про стягнення боргу слід відмовити.

    На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 59, 60, 118-120, 133, 209, 213-215, 218  ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 1046, 1047  ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Суддя

Луцького міськрайонного суду                                                                        ОСОБА_4

Ст.ст. 1048, 1049 ЦК України……..

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 5 розділу V111 «Прикінцевих положень», закону  «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із цим законом закони України та інші  правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, якщо інше не передбачено цим законом.

Відповідно до положень зазначеного закону надання коштів у позику є фінансовою послугою (п.6 ст.43 Закону), фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (відсотки) (п.5 ч.1 ст.1 закону).

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо не передбачено законом. Отже в інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів (відсотків) не допускається. Тобто, позивач як фізична особа, яка надала позику, не мав права на отримання відсотків.