Ухвала

22 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 623/2721/18

провадження № 61-20764ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК Восток» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «СК Восток» (далі - ТОВ «СК Восток») звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 143 328,50 грн та сплачений судовий збір.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, позовні вимоги ТОВ «СК Восток» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СК Восток» завдані збитки у розмірі 143 328,50 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

14 листопада 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року. ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року справу № 623/2721/18 визнано судом малозначною та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має для нього виняткове значення, оскільки сума, що підлягає стягненню є для нього значною і призведе негативні наслідки для фінансового становища родини. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує в чому проявляється виняткове значення цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для ОСОБА_1 .

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК Восток» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення збитків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар