Справа № 2-85/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

             9 березня  2010 року                             смт.Любар

    Любарський районний суд Житомирської області

              в складі: головуючого-судді      І.І.Замеги

             при секретарі      Л.І.Сорока

              розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яку представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 людмили Іванівни, Старочорторийської сільської ради про визнання права власності на будинок, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка вказує на те, що 3 вересня 2007 року в с.Стара Чортория Любарського району Житомирської області померла її тітка – ОСОБА_5. Згідно з волею покійної, вираженою у заповіті, вона разом із ОСОБА_3 і ОСОБА_4 являється спадкоємицею майна померлої, серед якого є житловий будинок з господарськими будівлями №7 по вул.Комсомольській в с.Стара Чортория Любарського району. Зазначене домогосподарство по завершенню будівництва в 1968 році було зареєстровано у Старочорторийській сільській раді, про що свідчить відкриття особового рахунку №147. За даними органу місцевого самоврядування, дане домогосподарство до самочинно забудованих не відноситься, однак оформити спадщину вона не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок за вищевказаною адресою, а тому вона вимушена звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності на успадковане майно в порядку спадкоємства за заповітом. Інші спадкоємці не заперечують проти визнання за нею права власності на вищевказаний житловий будинок.

У попередньому судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги своєї довірительки підтримав у повному об”ємі.

    Відповідачі ОСОБА_3 І та ОСОБА_4 у попереднє судове засідання не з»явилися, однак у поданих до суду письмових заявах вказали, що не заперечують проти задоволення позову і просять справу розглядати за їх відсутності.

        Представник Старочорторийської сільської ради у попереднє судове засідання не з”явився, однак у поданій до суду довідці зазначив, що проти задоволення позовних вимог позивачки не заперечує та просить розглянути справу за його відсутності.

Оскільки відповідачі визнали позов повністю, визнання позову не суперечить закону і не порушує прав та інтересів інших осіб, суд ухвалив винести рішення про задоволення позову у попередньому судовому засіданні.

            Вислухавши пояснення представника позивачки та розглянувши матеріали справи суд приходить до слідуючого:

    3 вересня 2007 року в с.Стара Чортория Любарського району померла ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про її смерть серії І-ТП №067266.

Згідно з волею покійної, вираженою у заповіті, посвідченому 4 червня 1986 року секретарем Старочорторийської сільської ради Любарського району, який не скасований і не змінений, все своє майно, яке на день її смерті буде їй належати, вона заповіла – ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

Довідка №1315 від 03.12.2009 року, видана виконкомом Старочорторийської сільської ради Любарського району вказує на те, що ОСОБА_5 з 1968 року проживала у власному будинку за адресою с.Стара Чортория вул.Комсомольська,7 Любарського району, який по завершенню будівництва був зареєстрований в Старочорторийській сільській раді шляхом відкриття особового рахунку №147 в погосподарській книзі №2 за 1968 рік, однак правовстановлюючі документи на будинок не виготовлялися. Зазначене домогосподарство не відноситься до самочинно забудованих.

Згідно з рішенням виконкому Старочорторийської сільської ради від 21.02.1994 року бабі позивачки - ОСОБА_7 – матері ОСОБА_5, яка також померла 26.07.1998 року, що стверджується свідоцтвом про її смерть серії І-ТП №275628, було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,28 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства. Вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_7 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» і це рішення не скасовано та не переглянуто, а відповідно, право приватної власності на земельну ділянку не припинено.  

З довідки №204 від 5.10.2009 року виданої Бердичівським МБТІ вбачається, що на будинок, який розташований по вулиці Комсомольській,7 в селі Стара Чортория Любарського району правовстановлюючі документи не зареєстровані, а користувачем даного будинку була ОСОБА_5.

Відповідно до довідки №63 від 24 лютого 2010 року, виданої Любарською державною нотаріальною конторою, за наявними у нотаріальній конторі відомостями після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа згідно якої спадкоємицею усього майна померлої є ОСОБА_1.

Відповідно до ст.346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, а відповідно до ст.331 ЦК України – право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що житловий будинок 1968 року забудови по вул.Комсомольській,7 в с.Стара Чортория Любарського району за матеріалами Старочорторийської сільської ради рахувався за померлою ОСОБА_5, а позивачка є спадкоємицею майна своєї тітки за законом, інші спадкоємці від прийняття спадщини відмовилися на її користь, тому враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

            Керуючись ст.ст.10, 60, 130 ч.4, 174 ч.4, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст.25, 30, 321, 328, 331, 346, 376, 381, 1268 ЦК України,

Суд, -

Р І Ш И В:

    Позов задовольнити.            

Визнати за спадкоємицею – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою України, в порядку спадкоємства за заповітом по смерті ОСОБА_5, яка померла 3 вересня 2007 року в с.Стара Чортория Любарського району Житомирської області, право власності на житловий будинок №7 по вулиці Комсомольській в селі Стара Чортория Любарського району Житомирської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

    Суддя                     І.І.Замега