Справа №2-81/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
16 березня 2010 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області
У складі: головуючого-судді І.І.Замеги
при секретарі Г.М.Войтович
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка вказує на те, що до 16 серпня 2000 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2.
В період спільного проживання у них 6 жовтня 1992 року народився син – ОСОБА_3, який на даний час проживає з нею та перебуває на її повному утриманні.
Обставини в сім”ї склались таким чином, що вони з відповідачем розлучилися і з дня розлучення батько дитини добровільно не надає матеріальної допомоги на її утримання, на її неодноразові звернення про надання матеріальної допомоги на утримання сина він не реагував, а тому вона змушена звернутися до суду з позовом.
Позивачка просить постановити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 25% з усіх видів його доходів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення сином повноліття, тобто до 6 жовтня 2010 року. Крім того позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти за минулий час – за період 2007 – 2009 роки.
Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному об»ємі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявність розписки про вручення судової повістки. Від відповідача не надійшло повідомлень про причини неявки.
Відповідно до положень ст.224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Оскільки позивачка не заперечує проти такого вирішення справи, суд ухвалив розглядати справу без відповідача та постановити заочне рішення.
Вислухавши пояснення позивачки та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 16 серпня 2000 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ТП №046781.
В період спільного проживання у них народився син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та перебуває на її повному утриманні на що вказує довідка №263 від 22.02.2010 року, видана виконкомом Стрижівської сільської ради Любарського району.
Згідно свідоцтв про народження серії ІІІ-ТП №432092 виданого, 31 жовтня 1992 року Стрижівською сільською радою на ім»я ОСОБА_3 у відомостях про батька записаний – ОСОБА_2.
Відповідно зі ст.ст.180, 181 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дітей присуджуються у частці від доходу її матері, батька і /або/ у твердій грошовій сумі.
Враховуючи вимоги позивачки, суд вважає за необхідне стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 25% всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, тобто до 06.10.2010 року.
В задоволенні вимоги позивачки щодо стягнення аліментів за минулий час, тобто за 2007 – 2009 роки суд відмовляє, оскільки відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову, а аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв»язку з ухиленням останнього від їх сплати. Позивачка зазначені докази суду не надала.
Оскільки рішення ухвалено на користь позивачки, то з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
На підставі ст.ст.180, 181 ч.3, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 223, 224, 225, 226, 294, 367 ЦПК України,
Суд, -
Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 25% всіх видів його доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, тобто до 6 жовтня 2010 року.
Стягнення розпочати з 23 лютого 2010 року
Рішення в частині стягнення суми платежу за один місяць підлягає обов’язковому негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 гри. на р/рахунок №31418537700312 відкритий в УДК у Житомирській області МФО 811039, отримувач Любарська селищна рада, код отримувача 04345664.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на р/рахунок №31214259700311, отримувач УДК в Любарському районі, банк отримувача: ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО 220625504, призначення платежу – ІТЗ до Любарського районного суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судом рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя І.І.Замега