№2-о-66/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 березня 2010 року     Торезький  міський суд  Донецької області у складі:

    головуючого -  судді                                               Стріжакової Т.В.

    народних засідателів:                               Любавкіної Р.А., Голяєвої Т.В.

    при секретарі                                                             Пекунової Є.Г.

представника Торезького психоневрологічного

інтернату з дитячим відділенням                 ОСОБА_1

представника органу опіки та піклування            

Торезької міської ради                                                           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за заявою Торезького психоневрологічного інтернату з дитячим відділенням в інтересах ОСОБА_3, заінтересована особа орган опіки та піклування Торезької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання громадянина недієздатним, -

ВСТАНОВИВ:

       Торезький психоневрологічний інтернат з дитячим відділенням звернувся в суд з заявою про визнання ОСОБА_3 недієздатною. Свої вимоги мотивує тим, що в Торезькому психоневрологічному інтернату з дитячим відділенням на повному державному забезпеченні з 17 жовтня 2008 року по теперішній час знаходиться ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка страждає тяжкою розумовою відсталістю, гідроцефалією у стадії компенсації, дитячий церебральний параліч, ніжний тетерапарез, спастична форма, є інвалідом з дитинства першої групи. Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_6 є: мати – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батько – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. За час перебування ОСОБА_3 у інтернаті батьки її не навідували, її долею не інтересувалися.  Відповідно до ст.66 ЦК України опікунами ОСОБА_3 є Торезький психоневрологічний інтернат з дитячим відділенням. ОСОБА_3 контактна, орієнтировка в усіх видах діяльності та обстановці грубо порушена, мислення конкретне, інтеллектуально-мнестичні функції знижені, пам’ять знижена, зовнішньо охайна, себе обслуговує частково, потребує постійного стороннього нагляду та контролю. Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну соціальну допомогу дітям інвалідам дитинства та дітям - інвалідам» та ст.48 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_3 проводиться виплата пенсії у розмірі 25% від призначеної пенсії, але грошами вона користуватися не може, у зв’язку з тим, що має захворювання. ОСОБА_3 законом надається виборче право, але вона не може самостійно зробити вибір, оскільки не достатньо орієнтована та не може віддавати значення своїм діям. Визнання ОСОБА_3 недієздатною надасть опікуну можливість у повній мірі та належними чином використати  свої права як опікуна в захист законних інтересів ОСОБА_3 Просить визнати ОСОБА_3 недієздатною.

           У судовому засіданні представник заінтересованої особи Торезького психоневрологічного інтернату з дитячим відділенням пояснив, що у них утримується ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка страждає тяжкою розумовою відсталістю, гідроцефалією у стадії компенсації, дитячий церебральний параліч, ніжний тетерапарез, спастична форма, є інвалідом з дитинства першої групи. ОСОБА_3 має батьків, які дочкою не цікавляться, не відвідують, висновком судово-медичної експертизи встановлено, що вона не може розуміти своїх дій та керувати ними. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник заінтересованої особи органу опіки і піклування Торезької міської Ради суду пояснив, що оскільки ОСОБА_3 страждає на психічне захворювання, і не може розуміти значення своїх дій і керувати ними, в результаті потребує опіки, то вона може бути визнана недієздатною, позовні вимоги підлягають задоволенню.

             Заінтересовані особи ОСОБА_4, ОСОБА_5  в судове засідання не з’явились, повідомлені в установленому порядку про час та місце розгляду справи, до суду не надійшли повідомлення про наявність поважних причин їх неявки, не надійшли заперечення по суті заяви.

Вислухавши представника Торезького психоневрологічного інтернату з дитячим відділенням, представника органу опіки і піклування Торезької міської ради,  дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що у довідці МСЕК вказано, що вперше ОСОБА_3 19.03.2003 року встановлена перша група інвалідності безстроково; потребує постійного стороннього догляду (а.с.7).

Згідно із випискою із історії хвороби з 17.10.2008 року ОСОБА_3 знаходиться у ПНІ м.Тореза. Контактна, орієнтованість у місті знаходження грубо порушено, мислення конкретне, інтелектуально-мнестичні функції знижено, пам’ять низька, марення та галюцінацій не має, зовнішньо охайна, себе обслуговує частково, потребує постійного стороннього нагляду та контролю (а.с.4). У судовому засіданні оглянута історія хвороби ОСОБА_3 №149, в якій діагноз підтверджуються.

Згідно із актом  амбулаторної судово-психіатричної експертизи №64а від 17.02.2010 року комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_3 виявляє стійкий хронічний психічний розлад – розумову відсталість в степеню імбецильності (помірна розумова відсталість – в редакції Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду). Вищезазначені висновки підтверджуються анамнестичними відомостями про відставання у фізичному та психічному розвитку, нездатністю до засвоєння програми допоміжної школи, неможливістю придбання найпростіших професійних навиків та знань при повній соціальній дезадаптації. Данні висновки підтверджуються також і результатами амбулаторного судово-психіатричного посвідчення, яке виявило у ОСОБА_3 недоступність продуктивному контакту, дезорієнтацію в часі та місті, конкретність та примітивність мислення, неможливість розвитку пам’яті, емоційну неадекватність (малодіфференційованість емоційних реакцій) при відсутності критики до свого стану та поведінки; за своїм психічним станом у теперішній час не може розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с.17-20).

Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо  вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними.

Враховуючи, що судом встановлено, що ОСОБА_3 страждає стійким хронічним психічним розладом - тяжкою розумовою відсталістю в степені імбецильності (помірна розумова відсталість – в редакції Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду), що встановлено актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи; представник органу опіки і опікування, представник Торезького психоневрологічного інтернату з дитячим відділенням наполягають, що маються підстави визнати ОСОБА_3 недієздатною; суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, і ОСОБА_3 слід визнати недієздатною.

Керуючись ст.ст.39,40,63 ЦК України, ст.ст. 236, 240,241 ЦПК  України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у місті Краснодон Луганської області, перебуває у Торезькому психоневрологічному інтернаті з дитячим відділенням, недієздатною.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Торезький міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                             Т.В.Стріжакова

Народні засідателі             Р.А ОСОБА_7Голяєва