Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 листопада 2019 р. Справа № 520/8588/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Борисюк Р.Р.,

за участю:

представника відповідача - Гунченка М.Ю.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46, Харків, 61057) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 № 0044873-5706-2031 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 867,46 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0044873-5706-2031, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого представник податкового органу просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Серед іншого зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 № 0044873-5706-2031 відкликано з боку відповідача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 ухвалено перейти до стадії підготовчого провадження у порядку загального позовного провадження по справі та зобов`язано відповідача надати докази.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, проти позову заперечувало. В обґрунтування заперечень зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином.

В судове засідання представник відповідача прибув, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на зміст обґрунтувань правової позиції щодо позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 № 0044873-5706-2031 на суму 867.46 грн., щодо сплати податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно про реєстрацію прав власності індексний номер витягу 25793305, та інформаційної довідки 61984472 позивачу на правах власності належить житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 143,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та 2/5 частини квартири загальною площею 63.6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (за місцем реєстрації власника нерухомості).

З урахуванням наведеного, станом на звітний період сплати податку на нерухомість мав у власності об`єкти нерухомості різних видів, у тому числі їх часток загальною площею 168,74 кв. м., з них житлова будівля 143,3 кв.м., та частка квартири загальною площею 25,44 кв.м., окреслене не заперечувалось з боку сторін позову.

В матеріалах справи наявний лист начальника відділу супроводження судових спорів з адміністрування податків з фізичних осіб управління правового забезпечення від 24.09.2019 на ім`я начальника Київського управління ГУ ДПС у Харківській області Климовій О. про невірне визначення податкових зобов`язань в податковому повідомленні-рішенні від 13.03.2019 № 0044873-5706-2031, внаслідок невірного визначення бази оподаткування (загальної площі об`єктів оподаткування).

Разом з цим суд зазначає, що в службовому листі від 25.09.2019 № 278/20-40-57-06-22 начальника Київського управління ГУ ДПС у Харківській області Климовій О., зазначено, що у позивача перебуває у власності:

- 4/5 частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 50,88 кв.м. від загальної площі 63,6 кв.м.;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 143,3 кв.м..

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (надалі - Закон № 71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на майно, який складається із: податку на майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 266.3.2. п.266.3 ст.266 ПК України, відповідно до якої, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з п.п. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 ПК України зазначено пільги із сплати податку, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

З урахуванням фактичних розмірі приміщень, які перебувають у власності позивача, відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0044873-5706-2031 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 867,46 грн., не врахував їх.

Отже, відповідачем невірно визначено сукупний розмір площ, які перебували у власності позивача станом на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення податкового повідомлення-рішення від 13.03.2019 № 0044873-5706-2031 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 867,46 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 року №0044873-5706-2031 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46, Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 листопада 2019 року.

Суддя Ю. О. Супрун