Справа №  1-61\2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    22 березня  2010 року  Баранівський районний суд Житомирської області в складі:  головуючого -  судді Михалюка О.П.,  секретаря  судових  засідань-  Миронюк  Л.К.,  з участю  прокурора  -  Пилипчук Г.В.,   захисника   -   ОСОБА_1,   потерпілої  ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка справу про     застосування  примусових  заходів  медичного  характеру    до  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого,  пенсіонера, не військовозобов”язаного, не   судимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,

 який   вчинив     суспільно - небезпечне   діяння     передбачене       частиною  1   статті   129   КК   України ,

ВСТАНОВИВ:

    24   квітня  2009  року    близько    13 години   ОСОБА_4, перебуваючи у  неприязнених відносинах  із ОСОБА_2,   зайшов до останньої  в господарство   по вулиці  Степанюка    15  в м. Баранівка  Житомирської області . Під час  сварки з ОСОБА_2    ОСОБА_4   почав погрожувати  їй вбивством   із-за спору про батьківський будинок, що виражалось зовні  у намірі  позбавлення її  життя. Після  цього ОСОБА_4   вхопив  в руки палку   і намагався   вчинити розправу  над ОСОБА_2,  але остання  втекла   і заховалась  у  будинку.  

    29 квітня   2009 року       ОСОБА_4 А ., перебуваючи   в   судовому   засіданні     Баранівського   районного   суду   Житомирської   області     по   вулиці   Першотравенській     30 в   м . Баранівка   , знову   висловлював   погрози   вбивством   ОСОБА_2 А .

    Всі   погрози   вбивством , які     висловлювались   ОСОБА_4 А .     на   адресу   ОСОБА_2 А ., остання   сприймала     як   реальні .

    Оскільки     згідно   з   висновком     стаціонарної   судово - психіатричної   експертизи   ОСОБА_4 А . не   може   в   повній   мірі     усвідомлювати   значення   своїх   дій   та   керувати   ними ,     справа   направлена   до   суду   із   постановою   для   вирішення   питання   про   застосування   до   нього     примусових   заходів   медичного   характеру .

    Дослідивши   зібрані   по   справі   докази   в   сукупності ,   суд   прийшов   до   висновку ,   що   суспільно  - небезпечне   діяння  ,   передбачене     частиною  1   статті  129     КК   України       дійсно   мало   місце   і   його   вчинив   ОСОБА_4 А .

    Будучи   допитаним     під   час   досудового   слідства   ОСОБА_4 А .     показав ,   що   дійсно   24 квітня    2009 року     в   обідню   пору     він   прийшов     на   вул . Степанюка    15 в   м . Баранівка .     В   господарстві     він   зустрів   свою   сестру   ОСОБА_2 А .       і   наказав   її ,   щоб   та     забирала   свої   речі     і   залишила   будинок .     Остання   відмовилась   це   робити  .   Тоді   він   сказав   її  , що   вб”є   її ,   і   після   цього   покінчить   життя   самогубством .   ОСОБА_2 А . на   ці   погрози   втекла   до   будинку   і   зачинила   за   собою     двері  .   Він     стукав   по   вікнах   будинку  , де   заховалась   сестра     і   його   зупинила   сусідка   ОСОБА_5 О . , яка   заспокоїла   його .   29 квітня   2009 року  , коли   його   викликали   до   Баранівського   районного   суду   для   розгляду   адміністративного   протоколу     по   факту   вчинення   дрібного   хуліганства ,   він   в   судовому   засіданні     в   присутності     судді   та   секретаря   погрожував   вбивством   для   ОСОБА_2 А .

    Згідно   з   показаннями   потерпілої     ОСОБА_2 А . , 24 квітня   2009 року   вона   знаходилась     вдома   за     адресою   м . Баранівка  , по   вулиці   Степанюка  15 .   В   цей   час   до   неї   прийшов   її   рідний   брат     ОСОБА_4 А . і   наказав , щоб   вона   забрала   свої   речі     із   будинку  .   Вона   відмовилась , тоді   ОСОБА_4 А .   почав   погрожувати   її   вбивством .   Вона   злякалась   і   побігла   в   будинок . Але   її   брат ,   виражаючись   нецензурною   лайкою  , почав       стукати       в   двері   будинку  ,     а   потім   у   вікна .   Через   деякий   час     у   її   господарство   зайшла   сусідка   ОСОБА_5 О .,   яка   заспокоїла     ОСОБА_4 А .   Про   даний   випадок   вона   розповіла   своєму   синові   ОСОБА_6, який   забрав   її   до     себе   додому   в   с . Голубин   Романівського   району  , так   як   вона   боялась   погроз     ОСОБА_4 А .   В   подальшому   вона   дізналась  , що   ОСОБА_4 А . при   розгляді   відносно   нього     адміністративного   протоколу   в   суді   також   погрожував   її   вбивством     і   казав , що   її   зарубає  . Раніше   вона   на   вказані   погрози     не   звертала   уваги  ,   але   коли   вони     стали   систематичними  , вона   стала   боятись   за   своє   життя  . Вона     проживає   в   будинку   сама   і     боїться   за   своє   життя .  

    Згідно   із   показаннями   свідка   ОСОБА_5 О . , 24.04.2009 року   близько   13   години     вона   знаходилась   у   себе   на   присадибній   ділянці     в   м . Баранівка , по   вулиці   Степанюка  19.   В   цей   час   до   її   сусідки   ОСОБА_2 А . приїхав   її   брат   ОСОБА_4 А .   Через   деякий   час   вона   почула , що   брат   ображає   нецензурними   словами     ОСОБА_2 А . та   погрожує   фізичною   розправою .   Тоді   вона   побігла   до   неї , щоб   її   захистити ,   так   як   в   руках     у   останнього   побачила   палку .   Коли     прибігла ,   то   застала   ОСОБА_4 А .   знервованим . Він   постійно   повторював , щоб   вб”є   свою   сестру   ОСОБА_2 А ., яка   заховалася   в   будинку .   ЇЇ     вдалось     його   заспокоїти .

    Суд   виключає     епізод   вчинення   суспільно - небезпечного   діяння  , а   саме :   що   04 травня    2009 року     близько  9 години     ОСОБА_4 А .,     перебуваючи   в   господарстві   по     вулиці   Степанюка  15   в   м . Баранівка   Житомирської   області  ,   погрожував   вбивством   ОСОБА_2 А .   із - за   спору   за   батьківський   будинок  , що   виражалось   зовні   у   намірі     позбавлення   останньої   життя ,   так   як       ні     в   ході   досудового   розслідування   , ні   в   судовому   засіданні     будь - яких     доказів     на   його   вчинення   ОСОБА_4 А .   не   здобуто .

      Згідно   з   висновком   стаціонарної     судово - психіатричної   експертизи   від     02 лютого    2010 року   №    36,   ОСОБА_4 А .   в   даний   час   виявляє   клінічні   ознаки     органічного   враження   головного   мозку     сосудистого     генезу       із   помірно     вираженим   психоорганічним   синдромом ,   по     своєму   психічному   стану     не   може   в   повній   мірі   усвідомлювати   значення   своїх   дій   та   керувати   ними .   По   своєму   психічному   стану     він   потребує   примусових   заходів   медичного   характеру   у   вигляді     надання   йому     амбулаторної   психіатричної   допомоги   в   примусовому   порядку  ( а . с .   132-135).

    Враховуючи   рекомендацію     експертної   комісії ,   а   також   ту   обставину  ,   що   ОСОБА_4 А .   вчинив     суспільно - небезпечне   діяння   невеликої   тяжкості ,   за   місцем   проживання   характеризується   позитивно ,     суд   вважає   необхідним     застосувати   до   нього   примусовий   захід   медичного   характеру   у   вигляді       надання       амбулаторної   психіатричної   допомоги   в   примусовому   порядку .

     Керуючись ст. ст. 19,  93, 94 КК  України,  ст. ст. 416-421   КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    Застосувати  до  ОСОБА_3  примусовий  захід  медичного  характеру  у  вигляді  надання     амбулаторної  психіатричної  допомоги  в  примусовому  порядку.

      Запобіжний  захід ,  обраний  ОСОБА_4 , у вигляді  підписки про невиїзд  - скасувати.

    Копію   постанови   направити   в   Баранівську   комунальну   центральну     районну   лікарню   для   виконання .

Постанова може бути оскаржена   до апеляційного  суду Житомирської області  через Баранівський   районний  суд  протягом   п’ятнадцяти  діб    з  моменту її  проголошення.

  Суддя