Справа № 2-366/10

2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2010 року м.Вінниця

Староміський районний суд м.Вінниці в складі

головуючого судді Чернюка І.В.,

при секретарі Крамар О.М.,

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

співвідповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої ДТП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2, 28.01.2010 року, звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Позовні вимоги позивачі мотивують тим, що 25.06.2009 року о 23-00 год. на перехресті вулиць 50-річчя перемоги – Островського в м.Вінниці сталася дорожньо-транспортна пригода. Водій ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, керуючи без відповідних документів автомобілем НОМЕР_1, рухався по вулиці Островського в напрямку Центрального автовокзалу. На перехресті вулиць, ОСОБА_5 грубо порушуючи вимоги п.13.1 ПДР, невірно вибрав швидкість і дистанцію та допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ-3110, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 Власниками вказаного автомобіля є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. Внаслідок зіткнення транспортні засоби були пошкоджені. Власником автомобіля ВАЗ-2102 д.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_6 на місці скоєння ДТП був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5, оскільки ДТП сталось саме з його вини.

Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 27.07.2009 року ОСОБА_5 визнано винним у ДТП та притягнуто до адмінвідповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху України. На ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль позивачів, чим завдано матеріальну шкоду, яка пов”язана з деформацією та руйнуванням запчастин. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження від 17.07.2009 року розмір матеріальної шкоди та відновлювальними роботами становить 9420, 78 грн. На проведення дослідження ними було витрачено 400 грн., що підтверджується квитанцією №660 від 17.07.2009 року. Також ними було витрачено 80 грн. для виклику відповідачів з Черкаської області (де вони проживають) на проведення в їх присутності автотоварознавчого дослідження, що підтверджується квитанціями №5618, 5619 від 10.07.2009 року. Таким чином загальна сума майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідачів становить 9900, 78 грн. Добровільно відшкодувати шкоду відповідачі відмовляються. Крім того, діями відповідачів їм завдано моральну шкоду, яку вони оцінюють в 10000 грн. Через відмову відповідача відремонтувати автомобіль призвело до посилення хвилювань. Сам момент ДТП викликав великий нервовий стрес, так як можливість заподіяння наслідків, тобто декілька смертей, досі переслідує їх і заважає відновити свій психічний та психологічний стан. Автомобіль для їх сім”ї є засобом роботи, заробітку. ОСОБА_1 є приватним підприємцем по наданню транспортних послуг по перевезенню пасажирів. Внаслідок ДТП він не міг використовувати автомобіль за призначенням, для заробітку коштів, для матеріального забезпечення сім”ї. Внаслідок чого вони залишились без засобів існування, що завдає додаткові душевні страждання. Вимушеність відволікатись від роботи, від сім”ї, що пов”язано з пошуком і позикою коштів на придбання запчастин та ремонт автомобіля, потребує великих зусиль, які він повинен здійснити. За надання правової допомоги адвокату вони витратили 2000 грн. Просили стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на їх користь у відшкодування матеріальної шкоди 9420,78 грн. + 400 грн. + 80 грн.; у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.; а також судові витрати (108,50 грн. судового збору, 120 грн. витрат ІТЗ, 2000 грн. правової допомоги).

Ухвалою суду від 10.03.2010 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4, який є власником транспортного засобу – ВАЗ-2102 державний номер НОМЕР_1, яким під час ДТП керував ОСОБА_5 Зазначений транспортний засіб ОСОБА_4 продав за дорученням ОСОБА_6

Позивачі та їх представник – адвокат ОСОБА_3 в судовому засідання позов підтримали за обставин викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь позивачів матеріальну та моральну шкоду.

Співвідповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що він 19.05.2008 року видав довіреність на ім”я ОСОБА_6 на право керувати автомобілем НОМЕР_1. Вказаним автомобілем він не розпоряджався. Його вини в дорожньо - транспортній пригоді не має, тому і не повинен відповідати за шкоду завдану позивачам. Яким чином ОСОБА_5 керував автомобілем, йому не відомо (чи дозволив йому ОСОБА_6 чи ні). ДТП сталось з вини ОСОБА_5, тому і він повинен відшкодовувати шкоду позивачам. Просив в позові до нього відмовити.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилися, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, про що свідчать розписки. Про причини неявки в суд не повідомили. Суд вважає можливим, відповідно до ст.ст.76,169 ЦПК України, розглянути справу у відсутності відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивачів, їх представника, співвідповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.22 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.ст.23,1167 ЦК України, особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях .

Судом встановлено, що власником автомобіля НОМЕР_3 є позивачка ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 18.11.2008 року (а.с.11). Позивач ОСОБА_1 керував вказаним автомобілем під час дорожньо – транспортної пригоди та є також співвласником вказаного автомобіля, оскільки він є спільною сумісною власність подружжя ОСОБА_1.

Власником автомобіля НОМЕР_4 є співвідповідач ОСОБА_4, що підтверджується обліковою карткою приватного ТЗ виданого Вінницького МРЕВ. Даний автомобіль з обліку для реалізації не знімався. Як вбачається з довіреності, поданої співвідповідачем ОСОБА_4, 19.05.2008 року ОСОБА_4 надав ОСОБА_6 право керувати даним автомобілем. Строк дії довіреності до 19.05.2011 року. Під час дорожньо – транспортної пригоди вказаним автомобілем керував ОСОБА_5

Автомобіль відповідача ОСОБА_4 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди застраховано не було.

25 червня 2009 року о 23-00 год. на перехресті вулиць 50-річчя Перемоги - Островського в м.Вінниці сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були водії ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Водій ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вулиці Островського в напрямку Центрального автовокзалу. На перехресті вулиць 50-річчя Перемоги - Островського, ОСОБА_5 грубо порушуючи вимоги п.13.1 ПДР, невірно вибрав швидкість руху, не урахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ-3110, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

В діях водія ОСОБА_5 вбачається порушення п.13.1 Правил дорожнього руху. Відносно ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП.

Постановою судді Маньківськогого районного суду Черкаської області від 27.07.2009 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Постанову суду не було оскаржено (а.с.9).

Внаслідок ДТП автомобіль позивачів був пошкоджений.

На день розгляду справи автомобіль позивачів не відремонтований.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №442Е - 07 від 17.07.2009 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_5, складає 9420, 78 грн. Вартість матеріального збитку завданого власнику вказаного автомобіля, становить 7696,89 грн. (а.с.12-14).

Суд дійшов висновку, що матеріальна шкода завдана позивачам складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля позивачів, оскільки автомобіль позивачів не відремонтовано. Саме вартість такого ремонту суд бере за основу відшкодування матеріальної шкоди.

Станом на день розгляду справи матеріальна шкода не відшкодована.

Судом встановлено, що власником джерела підвищеної небезпеки – автомобіля НОМЕР_6, є ОСОБА_4 Однак, власник ОСОБА_4 передав право керування, тобто володіння вказаним автомобілем, ОСОБА_6

Тому ОСОБА_4, в силу вимог ст.1187 ЦК України, не може відповідати по відшкодуванню шкоди заподіяної позивачам внаслідок ДТП. ОСОБА_6 не правовій підстав володів на час ДТП та володіє транспортним засобом.

Матеріальна шкода полягає в пошкодженні майна позивачів – автомобіля НОМЕР_5.

Відшкодувати матеріальну шкоду, завдану позивачам, повинна особа, яка винна в дорожньо – транспортній пригоді – це ОСОБА_5 Суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 також не повинен відповідати за завдану позивачам шкоду, оскільки суду не надано доказів того, що ОСОБА_6 на правовій основі було надано право ОСОБА_5 керувати або користуватися даним транспортним засобом, а отже відповідальність за пошкодження транспортного засобу покладається на ОСОБА_5

На користь позивачів з відповідача ОСОБА_5 слід стягнути вартість відновлювального ремонту автомобіля позивачів в розмірі 9420 грн. 78 коп.

Крім того, позивачами витрачено кошти на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 400 грн., що підтверджується квитанцією №660 від 17.07.2009 року (а.с.15). На користь позивачів з відповідача ОСОБА_5 слід стягнути витрати за проведення такого дослідження в сумі 400 грн.

В частині стягнення витрат в сумі 80 грн. для виклику відповідачів з Черкаської області (де вони проживають) на проведення в їх присутності автотоварознавчого дослідження, слід відмовити, оскільки стягнення таких витрат не передбачено нормами ЦК України.

Позивачами доведено завдання їм моральної шкоди, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, яких вони зазнали внаслідок пошкодження майна. Разом з тим, суд дійшов висновку, що розмір морального відшкодування, заявлений позивачами (10000 грн.), є завищеним. При визначенні розміру морального відшкодування суд враховує вимоги розумності та справедливості, бере до уваги обставини справи, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань. Суд дійшов висновку про відшкодування позивачам моральної шкоди в розмірі 2000 грн. Моральну шкоду повинен також відшкодувати відповідач ОСОБА_5, як винна в дорожньо – транспортній пригоді особа. Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 моральну шкоду позивачам не завдавали.

Судові витрати по оплаті судового збору в сумі 108 грн. 50 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. слід стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь позивачів відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

В стягненні витрат на користь позивачів за надання правової допомоги в сумі 2000 грн. слід відмовити, оскільки позивачами не надано доказів сплати таких витрат. А саме: позивачами не надано квитанцію про сплату коштів. Адвокатом ОСОБА_3 надано ксерокопію угоди про надання правової допомоги, в якій визначено суму гонорару – 2000 грн. Угода не є фінансовим документом суворої звітності, якій би підтверджував сплату коштів. Крім того, угода не завірена належним чином печаткою.

За таких обставин в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої ДТП слід відмовити повністю.

В інший частині позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22 ч.1, ч.2 п.1, 23,1166,1167, 1187,1192 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 76, 84, 88, 169, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 9420 (дев”ять тисяч чотириста двадцять) грн. 78 коп., моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) грн., а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 108 (сто вісім) грн. 50 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн., витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 400 (чотириста) грн., а всього - 12049 (дванадцять тисяч сорок дев”ять) грн. 28 коп.

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої ДТП – відмовити.

В іншій частині позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м. Вінниці протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення суду виготовлено 29.03.2010 року.

Суддя: