Справа № 22-20403/2008 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 46 ( 2 ) Бардін О.С.
Доповідач - Братіщева Л.А.
Ухвала
іменем україни
04 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів - Братіщевої Л.А., Турік В.П. при секретарі - Іванюк О.В.
за участю: представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 грудня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частини домоволодіння, про здійснення фактичного розділу домоволодіння та виділення його 1/2 частини, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку і просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину жилого будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1
В обгрунтування своїх позовних вимог вказала, що з відповідачем з 19.10.1985р. по 06.09.2002р. перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 Під час шлюбу 13.01.1989р. відповідачем придбано житловий будинок АДРЕСА_1 Оскільки спірний будинок було придбано під час шлюбу і на спільні кошти, вважає, що спірний будинок є спільною сумісною власністю.
15 лютого 2007 року позивачка доповнила свої позовні вимоги і просила суд здійснити фактичний розділ домоволодіння, виділивши їй 1/2 частину домоволодіння.
Посилаючись на зазначені обставини, просила позов задовольнити.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 21.12.2007р. позов ОСОБА_1 задоволено. Поділено спільне майно подружжя ОСОБА_1 -домоволодіння № АДРЕСА_1 та визнано за кожним із подружжям право власності по 1/2 частині домоволодіння № АДРЕСА_1 Поділено домоволодіння в натурі та земельні ділянки.
Відповідач ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд з тих підстав, що суд не в повному обсязі з’ясував всі обставини, що мають значення для справи, не взяв до уваги, що спірне домоволодіння було придбане його батьками та за їх кошти і з липня 2001 року добудовано батьками та ним. Крім того, у висновку експерта зазначена вартість кухні без врахувань зроблених перебудов і є значно заниженою від фактичної вартості. Суд безпідставно стягнув з відповідача 1/2 частину вартості витрат на проведення експертизи в сумі 500грн., хоча ним вже було сплачено 350грн. Також в позовній заяві не було вказано конкретні варіанти розподілу домоволодіння, чим була порушена ст. 179 ЦПК України, яка визначає предмет дослідження доказів.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню із залишенням позовної заяви та додаткової позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, відповідно до вимог п.8 ч. 1 ст. 207, 310 ЦПК України виходячи з наступного.
Пункт 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України передбачає, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог викладених у ст. 119 ЦПК України. А відповідно до ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному суді із залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст. 207 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2003 року позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою про визнання за нею права власності на 1/2 частину жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 а 15.02.2007р. надала доповнення до позову в яких просила здійснити фактичний розділ цього домоволодіння, виділивши їй його 1/2 частину, але не зазначила, яку саме частину спірного домоволодіння просить їй виділити. Тобто додаткова позовна заява не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, тому що зміст позовних вимог було не конкретизовано і цей недолік не був усунутий позивачкою і після проведення судової будівельно-технічної експертизи від 18.06.2007р.
Суд першої інстанції всупереч ст. 121 ЦПК України без уточнення змісту позовних вимог відкрив провадження у справі та розглянув справу, виділив в користування позивачці приміщення 1-7 площею 15, 9 кв. м вартістю 23314грн.; приміщення 1-8 площею 15, 5 кв. м. вартістю 22728грн., водоколонку вартістю 1060грн., вигрібну яму - 2986грн., літню кухню «Б» - 14938грн., вбиральню «Г» - 715грн., сарай «З» -408грн., душ «Ж» -424грн., 1/2 частину замощення вартістю 2991грн., 1/2 частину огородження - 2638грн., загальною вартістю 75188грн., а також виділив у користування позивачу земельну ділянку, пофарбовану згідно кресленню висновку експерта в зелений колір, загальною площею 271, 75 кв. м., з яких 72, 5 кв. м. під спорудами, 199, 25 кв. м. під садом-городом, а відповідачу виділив приміщення 1-1 площею 4, 6 кв. м. м вартістю 5504грн., приміщення 1-2 площею 10, 4 кв. м. вартістю 12444грн., приміщення 1-3 площею 21, 5 кв. м. вартістю 25726грн., приміщення 1-4 площею 9, 7 кв. м. вартістю 11608грн., приміщення 1-5 площею 9, 5 кв. м. вартістю 11367грн., приміщення 1-6 площею 2, 1 кв. м. вартістю 2513грн., а також 1/2 замощення вартістю 2991грн., 1/2 огородження - 2638грн., сарай «Е» - 1029грн., погріб -2343грн., водоколонку -179грн., альтанку - 832грн., загальною вартістю 79174грн. і виділив земельну ділянку, пофарбовану згідно кресленню висновку експерта в блакитний колір, загальною площею 271, 75 кв. м.
При чому в розподіл судом було включено і самовільно збудовані будівлі та споруди із яких позивачці виділено: в житловому будинку приміщення 1-7 та 1-8, які є мансарда, а також сарай «З», душ «Ж».
Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції послався на те, що такий варіант поділу в натурі був запропонований в суді представником позивача.
Але такий висновок суду першої інстанції, як вважає колегія суддів, не відповідає нормам процесуального права.
Згідно ч.2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред’явити зустрічний позов. Однак, відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має форму та зміст і подається в письмовій формі, а представник позивача в судовому засіданні в порушення вимог ст. 119 ЦПК України, в усній формі доповнив позов в частині варіанту поділу та про виділення позивачці в користування земельної ділянки, а суд першої інстанції розглянув ці доповнення.
Враховуючи вище наведені порушення норм процесуального права, які було допущено при прийомі позовної заяви та при розгляді справи, колегія суддів вважає, що згідно вимог п.8 ч. 1 ст. 207, 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із залишенням позовної заяви без розгляду, що не позбавляє права позивача після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.
Керуючись п.8 ч. 1 ст. 207, ст. ст. 303, 307, 310, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 грудня 2007 року - скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та додаткових позовних вимог про здійснення фактичного розділу домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виділення його 1/2 частини - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя доповідач