ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.02.10Справа №2а-725/10/5/1070
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Габрись П.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу Державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції АР Крим
про визнання протиправною бездіяльність.
Обставини справи ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції АР Крим про визнання протиправною бездіяльність відповідача при примусовому виконанні рішення суду о стягненні аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при здійсненні виконавчих дій відповідач не прийняв усіх заходів для примусового виконання рішення суду.
Позивач у судове засідання не з’явився, 22.02.2010 року надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач позов не визнав. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що виконавче провадження здійснено згідно з законодавством. Крім того, просить застосувати наслідки пропуску строку для звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи, суд –
ВСТАНОВИВ:
Частиною ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
– на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
– з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
– обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
– безсторонньо (неупереджено);
– добросовісно;
– розсудливо;
– з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
– пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
– з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
– своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб’єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
27.08.2000 року Роздольненським районним судом було видано виконавчий лист № 2-1937 по кримінальній справі про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 у розмірі ј частини усіх доходів.
Оскільки ОСОБА_2 працював за контрактами в іноземних державах і отримував заробітну плату за кордоном та з метою з'ясування його місця роботи та розміру заробітної плати відповідачем направлялися запити № 03-7710 від 14.06.2004, № 03-13952 від 28.09.2005, № 03-14482 від 10.10.2005, № 03-15554 від 27.10.2005, № 9-885 від 25.01.2006, № 5602 від 03.05.2006, № 3435 від 24.05.2007, № 1674 від 25.01.2008, № 23349 від 28.11.2008 до фірми ДП "В. Шипе (Україна)", яка є посередником у працевлаштуванні на роботу за кордоном.
На вказані запити фірма ДП "В. Шипе (Україна)" повідомляла, що боржник - ОСОБА_2 дійсно працював на суднах закордонних судновласників в якості матроса першого класу, однак інформацією про розмір заробітної плати, отриманої боржником, фірма не володіє, оскільки ДП "В. Шипе (Україна)" є лише посередником по працевлаштуванню моряків на судах закордонних власників та, відповідно, не перебуває у трудових відносинах з моряками, не нараховує і не виплачує їм заробітну плату.
В зв'язку з відсутністю належної інформації щодо місця роботи боржника та розміру його заробітної плати відповідачем нарахування аліментів здійснювалося відповідно до вимог статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержуваного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.
Згідно зі статтею 195 СК України заборгованість по аліментам, присудженим у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержав за час, протягом якого не проводилося їх стягнення. Якщо боржник не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.
Крім того, ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що з осіб, які працюють за контрактами в іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом.
Державним виконавцем заборгованість по аліментам нараховувалась боржнику, виходячи з середньомісячної заробітної плати для одного середньооблікового штатного працівника у м. Іллічівськ відповідно до вимог, встановлених Законом.
Згідно з письмовим повідомленням боржника від 10.03.2006 боржник з 20.03.2005 по 10.02.2006 знаходився за кордоном, де був працевлаштований фірмою ДП "В. Шипе (Україна)". За вказаний період часу місячна заробітна плата боржника склала 5080,00 грн., тому державним виконавцем був складений перерозрахунок заборгованості по аліментам за період з 20.03.2005 по 10.02.2006.
19.01.2009 за вих. № 07-819 та 23.09.2009 за вих. № 03-23553 державним виконавцем відділу ДВС знову було направлено запити до ДП "В. Шипе (Україна)" з проханням повідомити про розмір заробітної плати боржника та надати копію трудового договору (копії запитів додаються).
На вказані запити ДП "В. Шипе (Україна)" надала Відділу Державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції АР Крим відповіді від 17.03.2009 та 13.10.2009, в яких повідомлялось про розмір заробітної плати боржника у період, коли він перебував у рейсах за межами України, починаючи з 1999 року по день повного погашення боргу та копії трудового договору.
У зв'язку з надходженням вказаних відповідей та тим, що заробітна плата боржника в них зазначалась в доларах США 18.03.2009 та 09.10.2009 Відділом Державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції АР Крим направлено до Філії № 8126 ВАТ "Державний Ощадний банк України" вимоги щодо надання інформації про співвідношення курсу долару США до гривні у ті періоди коли боржник перебував у закордонних рейсах і отримував заробітну плату, на які Філією № 8126 ВАТ "Державний Ощадний банк України" були надані відповідні від 09.04.2009 та 23.10.2009.
Відділом Державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції АР Крим було зроблено перерахунок заборгованості за весь період стягнення аліментів. Станом на 13.04.2009 заборгованість по аліментам становила 29810,95 грн. на 10.11.2009 - 4310,88 грн. Заборгованість по аліментам повністю погашена та 16.11.2009 Відділом Державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції АР Крим на підставі пункту 8 частини 1 статті 37 Закону винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі стягненням аліментів у повному обсязі та фактичним повним виконанням рішення суду.
Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду позивачем, суд виходить з наступного.
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами 1-2 ст.181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст.100 КАС України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.
ОСОБА_1 дізналась про порушення своїх прав 21.10.2009 року при отриманні розрахунку заборгованості по аліментам станом на 24.09.2009 року.
Не погоджуючись з наданим Відділом Державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції АР Крим розрахунком заборгованості позивачка 30.10.2009 року звернулась до Роздольненського районного суду АР Крим зі скаргою на дії відповідача, тобто через 7 днів після того, як дізналась про порушення своїх прав.
Ухвалою Роздольненського районного суду АР Крим від 14.12.2009 року закрито провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції АР Крим про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця у зв’язку з непідсудністю справи Роздольненському районного суду АР Крим та роз’яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. За ствердженням позивача зазначена ухвала була отримана нею 25.12.2009 року.
До Окружного адміністративного суду АР Крим ОСОБА_1 звернулась за захистом своїх прав 06.01.2010 року, тобто через 6 робочих днів.
Таким чином, ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим за захистом своїх прав через 13 днів з того моменту, як вона дізналась про порушення своїх прав, тобто позивачем було пропущено десятиденний строк для подачі позовної заяви на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 26.02.2010 року.
У повному обсязі постанова складена 03.03.2010 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 158-161, п.1 ч.2 ст.162, 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сидоренко Д.В.