Справа № 2-а-1799/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 року Рівненський районний суд

Рівненської області (як місцевий адміністративний суд) в особі:

судді Красовського О.

при секретарі Бартош О.

з участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом

ОСОБА_2 до Квасилівської селищної ради Рівненського району Рівненської області (міжвідомча комісія з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій, -

встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що є власником квартири в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області. Оскільки позивача не влаштовує якість послуг з централізованого опалення, він звернувся до міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП квартири, і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання. Не отримавши позитивної відповіді, вирішила звернутися до суду. Вважає, що діями відповідача порушуються її права. При постановленні рішення просить врахувати положення Конституції України, інших наведених нормативно-правових актів, які захищають її права як громадянина та споживача послуг.

Позивачка підтримала позов, пояснила суду про обставини, описані вище.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що на заяву позивача була надана відповідь, яка відповідає вимогам законодавства. Простить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка є власником квартири в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області.

 Позивачка звертався до міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП квартири і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.

Відповідач повідомив про прийняте рішення зазначивши, що позивачеві відмовлено в наданні дозволу на відключення від централізованого опалення з подальшим влаштуванням індивідуального опалення.

Відмову відповідача у наданні позивачу дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і влаштування індивідуальної системи теплопостачання суд визнає неправомірною.

Відповідно до положень ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про теплопостачання", одними з принципів державної політики у сфері теплопостачання є оптимальне поєднання систем централізованого, помірно-централізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами виконавчої влади схем теплопостачання з періодом перегляду п'ять років, сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку теплової енергії, а також забезпечення захисту прав та інтересів споживачів. Зазначені положення відносяться і до основних завдань державного регулювання у сфері теплопостачання, що закріплено у ст.15 Закону України „Про теплопостачання".

Споживач або суб'єкт теплопостачання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо, що є одним з основних принципів господарювання у сфері теплопостачання, закріплених у ст.19 Закону України „Про теплопостачання". Крім того, відповідно до ст.24 Закону України „Про теплопостачання", одним із прав споживача теплової енергії є право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Таким чином, згідно Закону України „Про теплопостачання", можливість облаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання обумовлена виключно технічними можливостями та технічними умовами, а не будь-якими іншими чинниками.

Відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у квартирах багатоквартирних будинків з ініціативи споживача передбачено „Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Згідно п.25 Правил (в редакції, що діяла до 03 листопада 2007 року), відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Як встановлено п.26 Правил (в редакції, що діяла до 03 листопада 2007 року), відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Суд вважає, що вказані положення повністю відповідають згаданим вище вимогам Закону України „Про теплопостачання".

На виконання п.25 Правил, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 був затверджений „Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" (далі Порядок). Пунктом 2.2.2 Порядку (в редакції, що діяла до 06 листопада 2007 року) встановлена єдина підстава для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, а саме: неможливість забезпечення, у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під'їзду) від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому, що, на думку суду, також повністю відповідає вимогам та положенням Закону України „Про теплопостачання".

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 до Правил, а наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 до Порядку, були внесені зміни до порядку розгляду та прийняття рішень про відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Що стосується багатоквартирних будинків, то згаданими змінами передбачена можливість відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання не окремих приміщень будинку, а лише будинку в цілому, за умови підтримки такого рішення всіма власниками приміщень у будинку і, крім того, лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.

Згідно ст.21 Конституції України, усі люди є рівні у своїх правах. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, , що включає достатнє харчування, одяг, житло, що закріплено у ст.48 Конституції України. Вказане право є персональним правом кожного громадянина України.

В позовній заяві підставою встановлення індивідуальної (автономної) системи теплопостачання позивач зазначає неналежну якість централізованого опалення і гарячого водопостачання. Таким чином, право позивача на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання ґрунтується на його конституційному праві на достатній життєвий рівень. Правила та Порядок, з урахуванням внесених до них змін, штучно обмежують це право позивача, оскільки безпідставно ставлять його у залежність від волі, бажання та можливості інших осіб - власників інших квартир у будинку. Крім того, органом місцевого самоврядування тривалий час не затверджується оптимізована схема перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту і така схема на теперішній час відсутня, що фактично взагалі позбавляє позивача встановленого Законом України „Про теплопостачання" права на влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.

 Суд вважає, що Правила в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 та Порядок в редакції наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 не лише обмежують конституційне право позивача на достатній життєвий рівень та належні житлові умови і суперечать положенням ст.ст.3, 21, 48 Конституції України, а й звужують зміст існуючих прав позивача, закріплених законами - ст. 383 ЦК України та ст.ст. 15, 19, 24 Закону України „Про теплопостачання".

Відповідно до положень ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Натомість, як слідує з постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 та з наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169, вказані підзаконні акти звузили зміст та обсяг прав позивача, визначених законами.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи вказані вимоги суд вважає, що підзаконні нормативні акти, які звужують зміст законів та обсяг прав громадян, закріплених у цих законах, не повинні братися до уваги.

Враховуючи вказані положення Конституції України, а також положення чинного законодавства у сфері теплопостачання, якими передбачено право окремого споживача на відключення належних йому приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, суд прийшов до висновку, що відмова відповідача у задоволенні заяви позивача не ґрунтується на вимогах та положеннях закону, а тому є протиправною.

Керуючись ст.ст. 2, 6; ч.1 ст. 18; ст.ст. 69-72; ч.ч. 1, 2 ст. 90; ч.1 статті 91; ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задоволити.

Визнати неправомірними дії міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання Квасилівської селищної ради Рівненського району Рівненської області по відмові у наданні ОСОБА_2 дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і влаштування індивідуальної системи теплопостачання.

Зобов'язати Квасилівську селищну раду Рівненського району Рівненської області (міжвідомча комісія з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання) надати дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання квартири № 42 будинку № 46, що по вул.  Молодіжній в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, яка належить ОСОБА_2 і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених КАС України, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.