СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

19.11.2019                                                                                     Справа №913 /154/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Старобільської місцевої прокуратури (вх.№1710Л/2) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2019 у справі №913/154/19, постановлено у приміщенні господарського суду Луганської області суддею Ворожцовим А.Г., повний текст ухвали складено - 20.05.2019,

за позовом Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у відповідних правовідносинах - Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, м.Старобільськ,

до 1.Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, м.Старобільськ,

2.Товариства з обережною відповідальністю “Укртранссервіс-груп”, м.Харків,

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2019 року до Господарського суду Луганської області з позовною заявою звернувся керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у відповідних правовідносинах, Старобільської районної державної адміністрації Луганської області до Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області та Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс-груп”, в якій просив:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 20.02.2019 до договору № 19-395 від 08.02.2019 на постачання природного газу, укладену між Відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс-груп”;

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 21.02.2019 до договору № 19-395 від 08.02.2019 на постачання природного газу, укладену між Відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс-груп”.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс-груп” на користь відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 207489,75грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами тендерних торгів між ТОВ “Укртранссервіс-груп” (постачальник) та відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (споживач) укладений договір постачання природного газу від 08.02.2019 № 19-395/43, за умовами якого ціна газу за 1000 м3 становить 9315,00 грн; загальна вартість договору складає 6445980,00 грн. Проте, в подальшому між сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 20.02.2019 та № 2 від 21.02.2019 до договору, якими збільшено ціну за 1000 м3 газу до 11265,00 грн (на 20,93%).

Прокурор вважає, що укладення додаткових угод № 1, № 2 до первісного договору з підвищенням ціни на предмет закупівлі суперечить вимогам статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки згідно з п. 2 ч. 4 цієї статті зміна істотних умов договору (ціни за одиницю товару на 10 %) допускається лише у разі коливання ціни такого товару на ринку, а тому мають бути визнані судом недійсними.

Керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі Старобільської районної державної адміністрації Луганської області в порядку статті 131-1 Конституції України, статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави в даному випадку прокурор послався на те, що укладення спірних додаткових угод до договору постачання природного газу від 08.02.2019 № 19-395/43 суперечить вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної ефективності та економії, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів та призвело до протиправного фінансування видатків бюджету на суму 207489,75 грн, а тому зазначає про наявність порушень економічних інтересів держави.

Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із даним позовом прокурор зазначає те, що Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області як органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у відповідних правовідносинах, не вжито заходів щодо оскарження зазначених додаткових угод та повернення безпідставно витрачених коштів до бюджету, що на думку прокурора, є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2019 у справі №913/154/19 позовну заяву Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (№114/1350 вих.19 від 23.03.2019) залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що прокурором необґрунтовано підстав для представництва інтересів держави в особі Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, не надано необхідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд першої інстанції виходив з того, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо; у такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, керівник Старобільської місцевої прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2019 у справі №913/154/19 та направити справу для розгляду до Господарського суду Луганської області; викликати у судове засіданні представників; повідомити Старобільську місцеву прокуратуру Луганської області та прокуратуру Харківської області про час та місце розгляду справи повідомити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм матеріального права (ст.ст. 13, 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") та з порушенням норм процесуального права (ст. ст. 174, 176 ГПК України).

Апелянт вказує на те, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган, а прокурор не зобов`язаний установлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів; у разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, прокурор зобов`язаний звернутись до суду за захистом інтересів держави.

При цьому, посилається на висновок Верховного Суду, викладений в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, відповідно до якого надмірна формалізація поняття інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Окрім цього, вказує на те, що під час вирішення питання щодо відкриття провадження у даній справі судом першої інстанції не встановлено підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження, а також підтверджено підстави представництва керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі Старобільської районної державної адміністрації Луганської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Старобільської місцевої прокуратури (вх.№1710Л/2) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2019 у справі №913/154/19. Зупинено апеляційне провадження у справі №913/154/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 у зв`язку з відрядженням судді Шевель О.В. здійснено повторний розподіл судової справи № 913/154/19 та визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

Враховуючи закінчення перегляду в касаційному порядку справи №587/430/16-ц, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 поновлено  апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги керівника Старобільської місцевої прокуратури на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.05.2019 у справі №913/154/19; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 19.11.2019.

19.11.2019 засобами електронного зв`язку до Східного апеляційного господарського суду від представника 1-го відповідача – ТОВ “Укртранссервіс-груп” надійшло клопотання про зупинення розгляду справи в порядку статті 228 Господарського процесуального кодексу України (вх. №10888), в якому, посилаючись на те, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №912/2385/18 через правову невизначеність можливості прокурором в інтересах держави подавати позов для захисту порушених прав та інтересів, просить апеляційне провадження у справі №913/154/19 зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Окрім того, 19.11.2019 представник ТОВ “Укртранссервіс-груп” звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю участі в судовому засіданні представника 1-го відповідача за станом здоров`я, на підтвердження цього додано довідку (вх. № 10905).

19.11.2019 засобами поштового зв`язку до апеляційного господарського суду від Старобільської районної державної адміністрації Луганської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника (вх. № 10889).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.11.2019 прокурор заперечував проти задоволення клопотання 1-го відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18, зазначивши про наявність висновків з цих питань в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 15.10.2019 у справі №903/129/19.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату та місце судового розгляду справи.

Розглянувши клопотання ТОВ " Укртранссервіс-груп" про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1).

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великою Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020.

Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України  при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Апеляційним господарським судом встановлено, що з позовом у даній справі звернувся керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, посилаючись на те, що органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у відповідних правовідносинах, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави. Місцевим господарським судом після відкриття провадження у справі оскаржуваною ухвалою від 15.05.2019 залишено позов прокурора без розгляду з тих підстав, що прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді. Отже, суд дійшов висновку, що прокурор не має процесуальної дієздатності щодо підписання та подання позову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що у справі №913/154/19 постали питання, аналогічні тим питанням, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу для зупинення апеляційного провадження у справі №913/154/19 за апеляційною скаргою керівника Старобільської місцевої прокуратури (вх.№1710Л/2) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2019 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.

Окрім цього, враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою керівника Старобільської місцевої прокуратури (вх.№1710Л/2) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2019 у справі №913/154/19, то клопотання представника 1-го відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 228-229 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Задовольнити клопотання Товариства з обережною відповідальністю "Укртранссервіс-груп" про зупинення провадження у справі.

Зупинити апеляційне провадження у справі №913/154/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                                    В.О. Фоміна

Суддя                                                                                           Я.О. Білоусова  

Суддя                                                                                           О.О. Крестьянінов