Категорія статобліку –2.30

              Справа № 2а-1821/10/0470      

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 березня 2010 року                               м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Захарчук Н.В.

при секретарі – Михалевич І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій незаконними та зобов‘язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

04 лютого 2010 року ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (далі – відповідач або КП «ДМБТІ») від 07 грудня 2009 року та зобов’язання відповідача зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння № 1, що розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Захаренко.

12 лютого 2010 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 04 березня 2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх повністю, а саме скасувати рішення та зобов’язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати право власності на домоволодіння.

Представник Відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що подані Позивачем документи не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам чинного законодавства України.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду від 18 липня 2008 року по справі № 2-3533/08 про визнання права власності, було визнано право власності за позивачем на домоволодіння № 1, що розташоване за адресою м. Дніпропетровськ по вул. Захаренко.

07 грудня 2009 року Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради були прийняти рішення про відмову в реєстрації права власності за позивачем. Відмову в реєстрації права власності Відповідач обґрунтував тим, що подані документи не відповідають вимогам, установленими Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення) та іншим актам чинного законодавства України.

Так, статтями 2 та 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року № 1952 (далі – Закон України № 1952) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державна реєстрація прав здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав.

Також, згідно із пунктом 5 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України № 1952 до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Отже, підпунктом 1.4. пункту 1 Тимчасового положення визначено, що державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Відповідно до статті 19 Закону України № 1952 та додатку 1 Тимчасового положення, а саме пункту 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна - це рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно з роз‘ясненнями Міністерства юстиції України № 19-32/30 від 22.06.2007 р. «Щодо надання роз‘яснення стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об‘єкти нерухомого майна» визначено, що Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов‘язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Окрім того, в цьому ж роз‘ясненні зазначено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності. Так, реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.

Тобто, виходячи із вище зазначених норм суд дійшов висновку, що Позивач виконав всі визначені чинним законодавством приписи, надав органам реєстрації права власності передбачені чинним законодавством України документи, а посилання Відповідача на підпункт 3.3 пункту 3 Тимчасового положенням є безпідставним та необґрунтованим.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій незаконними та зобов‘язання вчинити певні дії є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 71, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій незаконними та зобов‘язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 07 грудня 2009 року скасувати.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на домоволодіння № 1, що розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Захаренко.

Судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп. присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її постановлення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копію постанови надіслати сторонам.

Текст постанови в повному обсязі виготовлений 12.03.2010 року.

Суддя                                                 Н.В. Захарчук