Категорія статобліку – 2.14.3
Справа № 2-а-698/08/0470
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
03 грудня 2009 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Захарчук Н.В.
при секретарі – Михалевич І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Криворізької митниці, третя особа Нікопольська об‘єднана державна податкова інспекція, про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування картки відмови № 113020000/2008/000114 від 23.01.2008р.,
В С Т А Н О В И В :
ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Криворізької митниці щодо відмови в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації № 19461 від 22.01.2008 р., визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000114 від 23.01.2008 року, а також зобов‘язати останню здійснити митне оформлення вантажу на підставі поданої позивачем вантажної митної декларації з необхідними документами з відстроченням оплати податку на додану вартість шляхом видачі податкового векселя.
Адміністративна справа перебувала у провадженні судді Шлай А.В.
28.03.2008 р. позивачем подано заяву про уточнення позову. Уточнення, зокрема, стосується зазначення вантажу – руди марганцевої, вагою 1281450 кг., виробник «ASSMANG MANGANESE», країна відправлення – Південна Африка, імпортер – фірма «EMPIRE CHEMIKAL LLC», 1308 DELAWERE AVENUE, WILMINGTON COUNTY OF NEW CASTLE, DELAWARE 19806, США, ціна товару – 3811608,95грн., 028 вид – (вартість розмитнення) 777568,23грн., з необхідними документами з відстроченням оплати податку на додану вартість шляхом видачі ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ 00186520) податкового векселя. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, визначено Нікопольську об‘єднану державну податкову інспекцію.
Провадження в адміністративній справі було зупинено ухвалою суду від 16.04.2008 р., яка скасована ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 р.
01.10.2009 р. позивачем, не змінюючи доводів адміністративного позову, подано заяву про зміну позовних вимог, які полягають у наступному:
- визнання протиправними дій Криворізької митниці щодо відмови 22.01.2008 р. ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації № 19461 від 22.01.2008 р.,
- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000114 від 23.01.2008 року, видану Криворізькою митницею.
Ухвалою суду від 22.10.2009 р. задоволено заяву судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Шлай А.В. про самовідвід, справу прийнято до провадження 28.10.2009р. суддею Захарчук Н.В.
Під час судового засідання позивач підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити їх повністю. В обгрунтування позовних вимог вказує, що Криворізькою митницею неправомірно відмовлено у здійсненні митного оформлення, оскільки позивач є платником податку на додану вартість та не здійснював погашення податкових векселів способом, не передбаченим пунктом 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України. Чинним законодавством не встановлений обов’язок платника податку надавати інформацію щодо пов’язаного кола осіб, які є або були платниками податку на додану вартість та не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 зазначеного Порядку.
Відповідач проти позову заперечує, у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування заперечень посилається на те, що дії по відмові в здійсненні митного оформлення товару відповідають чинному законодавству, вимоги митного органу ґрунтуються на нормах Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №1104. Крім того представник відповідача пояснив, що статтею 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» встановлено заборону в 2008 році надавати відстрочки щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами). Таким чином позивач взагалі не мав права здійснювати сплату ПДВ шляхом видачі податкового векселю.
Відповідно до пояснень третьої особи перелік пов‘язаних осіб у відношенні до платників-імпортерів не може бути визначений органами державної податкової служби, оскільки коло пов‘язаних осіб може змінюватися не передбачено та не прогнозовано (внаслідок зміни керівництва, складу засновників та інше).
Діючим податковим законодавством з питань стягнення ПДВ, в тому числі Законом України „Про податок на додану вартість” та Постановою Кабунету Міністрів України № 1104 від 01.10.1997 р. „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України”, не передбачено обов‘язок платників, які видають податкові векселі на суму податкових зобов‘язань з ПДВ, надавати документи з інших органів державної виконавчої влади.
У відповідності з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоуправління, їх посадові особи зобов‘язані діяти тільки на підставі та в межах повноважень та способом, передбачених Конституцією та законами України.
Таким чином, вимога митних органів щодо надання органам податкової служби довідок щодо погашення податкових векселів та довідок про пов‘язаних осіб не передбачено нормативно-правовими актами (листи ДПА України № 26189/7/16-1517 від 24.12.2007 р. та № 963/7/16-1517-04 від 22.01.2008 р.). Про що Державна податкова адміністрація України повідомила Державну митну службу України листом № 15485/5/16-1516 від 12.12.2007 р.
Крім того, у зв‘язку з надходженням чисельних запитів від платників податків та органів державної податкової служби Державна податкова адміністрація України надала роз‘язнення щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України № 1344 від 21.11.2007 р. (лист № 26189/7/16-1517 від 24.12.2007 р.).
Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, заслухавши поснення представників сторін, вважає необхідним задовольнити даний позов частково з наступних підстав.
22.01.2008 ВАТ «НЗФ» було подано до Криворізької митниці вантажну митну декларацію, довідковий номер 19461, з необхідним пакетом документів для проведення процедури митного оформлення вантажу. Сплату податку на додану вартість при ввезенні товару було відстрочено шляхом видачі податкового векселя серії АА №1001542 на суму податку на додану вартість у розмірі 777568грн. 23коп. В здійсненні митного оформлення вантажу митницею було відмовлено, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000114 від 23.01.2008 року. Підставою відмови зазначено порушення вимог абз.4 ч.2 ст.88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104.
Судом встановлено, що відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 88 Митного кодексу України декларант зобов’язаний сплатити податки і збори.
Абзацем 2 пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 передбачено, що Податковий вексель може бути видано лише особою, яка є платником податку на додану вартість відповідно до вимог статті 2 Закону, якщо раніше такий платник податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 цього Порядку.
Статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платником податку є будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Як встановлено у судових засіданнях та підтверждено матеріалами справи, ВАТ «НЗФ» зареєстровано як платник податку на додану вартість 24.07.1997 року та відповідає як платник ПДВ всім вимогам, встановленим вищезазначеною статтею Закону.
Згідно з п.11.5. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку. Порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, який розроблений відповідно до пункту 11.5 Закону України «Про податок на додану вартість». Цим Порядком встановлюються єдині правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які випускаються платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання. Дія цього Порядку поширюється на імпортовані товари, оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої
декларації) щодо яких проводиться з дня набрання чинності Законом незалежно від дати укладення договорів (контрактів), відповідно до яких здійснюється їх імпорт, та дати перетину державного кордону України.
Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Пунктом 11.4. ст.11 зазначеного Закону передбачено, що зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.
Враховуючи норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що абзацем 2 пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, фактично доповнено перелік та встановлено додаткові вимоги до осіб, якими може бути видано податковий вексель, що не припустимо відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».
Вищезазначеним Законом або будь-яким іншим законом з питань оподаткування не встановлено обов’язок платника податку надавати інформацію щодо пов’язаного кола осіб, які є або були платниками податку на додану вартість.
Крім того Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція, яка була залучена в якості третьої особи на стороні відповідача, в своїх письмових поясненнях також зазначила, що інформація про погашення податкових векселів в розрізі виду погашення кожного векселя надається Державною податковою адміністрацією України в адресу Державної митної служби України щоденно в централізованому порядку згідно з вимогами п.2.6. спільного наказу ДПАУ та МСУ №494/383 від 08.07.2004 «Про затвердження Порядку обміну інформацією про обіг, облік та погашення податкових векселів для забезпечення звірки». Таким чином Державна митна служба України щоденно має інформацію в розрізі кожного платника, виду погашення ним податкових векселів та відповідності форми їх погашення до п.19 постанови КМУ №1104. Показники, які містять інформацію про погашення векселя способом, не передбаченим п.19 Постанови КМУ №1104, визначені в строках 25, 26, 27 додатку №3 до зазначеного Порядку (структура файлу відомостей про обіг, облік та погашення векселів). Перелік пов’язаних осіб у відношенні до платників-імпортерів не може бути визначений органами державної податкової служби, оскільки коло пов’язаних осіб може змінюватися не передбачено та не прогнозовано. Діючим податковим законодавством з питань стягнення ПДВ не передбачено обов’язок платників, які видають податкові векселі на суму податкових зобов’язань з ПДВ, надавати документи з інших органів державної виконавчої влади. Таким чином вимоги митних органів щодо надання органами податкової служби довідок щодо погашення податкових векселів та довідок про пов’язаних осіб не передбачено нормативно-правовими актами (листи ДПА України №26189/7/16-1517 від 24.12.2007 та №963/7/16-1517-04 від 22.01.2008). Про зазначене ДПА України повідомляла ДМС України листом від 12.12.2007 №15485/5/16-1516. Крім того, у зв’язку з надходженням чисельних запитів від платників податків та органів Державної податкової служби ДПА України надала роз’яснення щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №1344 від 21.11.2007 (лист №26189/7/16-1517 від 24.12.2007).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вимоги ст. 2 КАС України суд дослідив, зокрема, чи було добросовісним та розсудливим рішення відповідача про відмову в здійсненні митного оформлення товару.
Відповідно до Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 року N 1227, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 року за N 1562/11842, у всіх випадках відмови невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. У Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
В оформленій картці відмови Криворізькою митницею було зазначено неможливість здійснення митного оформлення товарів у зв’язку з порушенням декларантом вимог абз.4 ч.2 ст.88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 та зазначено, що виконання вимог, зазначених у абз.2 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 або застосувати інший спосіб розрахунку, передбачений законодавством.
Предметом судового розгляду є саме картка відмови у здійсненні митного оформлення товарів, судом досліджуються саме ті обставини, за яких було відмовлено позивачу у здійсненні митного оформлення та які зазначені у картці відмови. В картці відмови не було зазначено в якості підстави вимогу ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», тому пояснення відповідача з цього приводу не можуть вважатися належним доказом, а також належною підставою для ухвалення судового рішення на користь відповідача.
З урахуванням сукупності викладених обставин, суд доходить висновку про протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000114 від 23.01.2008 року.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Криворізької митниці по відмові ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації №19461 від 22.01.2008 року суд зазначає, що відповідно до п.6.6. Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року N 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 року за N 439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації. Таким чином суд доходить висновку, що дії митного органу по відмові в здійсненні митного оформлення товару виходять із компетенції суб’єкта владних повноважень, встановленої чинним законодавством, та полягають у здійсненні оформлення картки відмови.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи позивачем не зазначено та не доведено інших дій посадової особи відповідача, які виходили за межі покладених на митний орган повноважень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в частині - визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000114 від 23.01.2008 року, виданої Криворізькою митницею.
В решті позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з державного бюджету позивачу – ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» судові витрати у розмірі 1грн. 70коп., сплачені платіжним дорученням № 86442 від 24.01.2008 р.
Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Криворізької митниці, третя особа Нікопольська об‘єднана державна податкова інспекція, про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування картки відмови № 113020000/2008/000114 від 23.01.2008р. - задовольнити частково .
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000114 від 23.01.2008 року, видану Криворізькою митницею.
Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53213, м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, р/р 26001050214570 НФ КБ Приватбанк, МФО 305299) 1грн. 70коп. (одну грн. 70коп.) судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 08.12.2009 р.
Суддя Н.В. Захарчук