Справа №22ц-800, 2009р. Головуючий в 1-й інстанції

Зубік В.В.
Категорія: 7 Доповідач - Капітан І.А.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року березня місяця "18" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Капітан І.А. Суддів: Полікарпової О.М., Цуканової І.В. при секретарі Шешені С.В. з участю прокурора Пуляєва І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Каховського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему у Каховському районі Херсонської області, на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 2 квітня 2008 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення боргу,

встановила:

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та визнання права власності на майно.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 1 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів у розмірі 55 000грн. з терміном їх повернення до 1 лютого 2008 року. В забезпечення виконання цього договору сторони уклали договір застави земельної ділянки площею 2,967га, яка належить відповідачу на праві власності і розташована на території Червоноперекопської сільської ради.

Оскільки ОСОБА_2 свої зобов'язання по своєчасному поверненню грошових коштів не виконав, ОСОБА_1 просив суд визнати договір застави земельної ділянки від 1 вересня 2007 року дійсним, звернути стягнення на предмет застави і визнати за ним право власності на земельну ділянку.

Рішенням Каховського міськрайонного суду від 2 квітня 2008 року позов задоволено. Звернено стягнення на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_2 та визнано за ОСОБА_1 право власності на цю земельну ділянку.

В апеляційній скарзі Каховський міжрайонний прокурор, який діє в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему у Каховському районі Херсонської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В письмових запереченнях ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність доводів апеля дійної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд І інстанції виходив з того, що позивач є добросовісним учасником правовідносин, розмір предмета застави еквівалентний розміру грошових коштів, які винна відповідачка за договором позики, а тому є всі підстави для звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття позивачем права власності на земельну ділянку.

Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено судом І інстанції, 1 вересня 2007 року сторони уклали договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 55 000грн. з терміном повернення до 1 лютого 2008 року /а.с.5,6/. В забезпечення даного договору 1 вересня 2007 року сторони уклали договір застави земельної ділянки площею 2,967га, яка розташована на території Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області і належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Державного акту ІП-ХС №003493 /а.с.7-8,13/. За даними Державного акту, виданого головою Каховської райдержадміністрації 2 березня 2004 року, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

При задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_2, з правом перереєстрації Державного акту на своє ім'я, суд не врахував положення п.34 ст.26, ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не з'ясував характер учасників виниклих між: сторонами правовідносин і, в порушення ст.33 ЦПК України, не залучив до участі у справі органи, уповноважені державою здійснювати контроль за використанням та охороною землі.

Оскільки суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд відповідно до п.4 ч. 1 ст.311 ЦПК України.

Крім того, при вирішенні спору суд залишив без уваги п. 15 Перехідних положень Земельного Кодексу України, відповідно якого до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Угоди (в тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Також при вирішенні спору суд не розглянув позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання договору застави земельної ділянки дійсним, що відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд.

З вищезазначених підстав рішення як незаконне підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303,307, п.п.4,5 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Каховського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему у Каховському районі Херсонської області, задовольнити частково.

Рішення Каховського міськрайонного суду від 2 квітня 2008 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.