Справа №22ц-682, 2008р. Головуючий в 1-й інстанції
Зубов О.С.
Категорія: 5 Доповідач — Капітан І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року березня місяця "18" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Капітан І.А. Суддів: Цуканової І.В., Полікарпової О.М. при секретарі Пасько Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 19 листопада 2008 року у справі
за позовом. ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном. шляхом, виселення та скасування реєстрації та - за зустрічним, позовом.
ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Райдуга» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,
встановила:
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення та скасування реєстрації.
Посилаючись на те, що за договором купівлі-продажу від 15 березня 2006 року вона є власником приватного житлового будинку АДРЕСА_1, даний будинок неможливо використовувати як житло у зв'язку з відсутністю всіх умов для проживання, а відповідачі, з якими вона договір найму не укладала, не виконали рішення судів від 1996 року, на підставі яких їх було виселено з цього будинку на час проведення капітального ремонту, продовжують займати своїми речами частину будинку і відмовляються звільнити приміщення, чим чинять перешкоди у користуванні та розпорядженні її власністю, ОСОБА_1 просила суд усунути такі перешкоди шляхом виселення відповідачів з даного будинку та скасування їх реєстрації за вищевказаною адресою.
У січні 2007 року ОСОБА_1 уточнила свої вимоги і, посилаючись на те, що будинок АДРЕСА_1 потребує капітального ремонту, просила суд виселити відповідачів з даного будинку та скасувати їх реєстрацію на час проведення такого ремонту.
За заявою ОСОБА_1 суд протокольною ухвалою від 24 липня 2007 року прийняв відмову позивача від позовних вимог стосовно ОСОБА_5
У червні 2008 року ОСОБА_5 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_7, ТОВ «Райдуга» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, які укладені між ТОВ «Райдуга» та ОСОБА_7, а також - між ОСОБА_7 і ОСОБА_1, посилаючись на те, що ці правочини суперечать моральним засадам суспільства, Цивільному кодексу України, іншим актам Цивільного законодавства, порушують публічний порядок, а також: - вчинені під впливом помилки та обману.
Протокольною ухвалою від 14 липня 2008 року суд притягнув у якості співвідповідачів ОСОБА_7, ТОВ «Райдуга» та ТТП «Маяк Сервіс».
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 19 листопада 2008 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано недійсними договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, укладений між: ТОВ «Райдуга» та ОСОБА_7 З листопада 2005 року, та - договір купівлі-продажу цього будинку, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 15 березня 2006 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.30З ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
При задоволенні зустрічного позову та відмові у задоволенні первісного позову суд І інстанції виходив з того, що оспорювані договори купівлі-продажу як такі, що укладені з порушенням ст.ст.203 ч.1, 215 ЦК України, ст.8 п.9 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», є недійсними, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як свідчать матеріали справи, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1, посилаючись на Закон України «Про власність», який втратив чинність 20 червня 2007 року, а також; -на ст.165 ЖК України, просила виселити відповідачів і скасувати їх реєстрацію за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 на час проведення капітального ремонту.
ОСОБА_1 зазначала, що вона є власником цього жилого будинку, будинок потребує капітального ремонту, а, проживаючи в ньому без укладення договору найму, відповідачі відмовляються звільнити приміщення на час капітального ремонту, чим перешкоджають їй належним чином користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
В порушення ст.214 ЦПК України суд взагалі не розглянув позовні вимоги ОСОБА_1, не встановив обставин, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, не з'ясував характер і учасників виниклих між; сторонами правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вселився у АДРЕСА_1 на підставі ордеру №203, виданого міським житловим управлінням Херсонського міськвиконкому 22 грудня 1980 року /а.с.28/. Згідно матеріалів справи і пояснень відповідачів даний будинок мав статус сімейного гуртожитку, реєструвався як жилий будинок, а, за договором купівлі-продажу від 15 березня 2006 року ОСОБА_1 придбала будівлю літ. «А» /а.с.9-10,13-14,15,25,120-120в/.
При розгляді справи суд не перевірив статус будинку АДРЕСА_1, не з'ясував, чи є цей будинок сімейним гуртожитком, жилим будинком, будинком, не придатним для проживання, або будівлею, а також: - не витребував необхідні правоустановчі документи на підтвердження цього статусу. Суд не врахував, що встановлення цієї обставини впливає на визначення виниклих між. сторонами правовідносин як за первісним так і за зустрічним позовами.
Суд не розглянув клопотання ОСОБА_2 про залучення до участі у справі Херсонського міськвиконкому /а.с.32-34/, а також;, в порушення ст.33 ЦПК України, не залучив до участі у справі Відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб, тобто особу, в обов'язки якої входить питання зняття осіб з реєстрації, і без якої не може бути вирішено питання по суті як про задоволення, так про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Оскільки суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України.
Також суд розглянув позовні вимоги до ОСОБА_5, стосовно якого протокольною ухвалою від 24 липня 2007 року було прийнято відмову позивача від позову /а.с.49-50/, і не розглянув вимоги до ТТП «Маяк Сервіс», якого протокольною ухвалою від 14 липня 2008 року було притягнуто до участі у справі в якості співвідповідача /а.с. 131-133/.
Крім того, при розгляді справи за первісним позовом суд не з'ясував, чи прописані у даному будинку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, чи дійсно всі відповідачі проживають у цьому будинку, чи не мають вони іншого постійного місця проживання і чи вселялись вони до іншого жилого приміщення за рішеннями Суворовського районного суду м. Херсона від 3 жовтня 1996 року та від 23 січня 1997 року /а.с.9-10,13-14/.
При вирішенні спору суд не перевірив, чи має будинок статус жилого, а також: не з'ясував, якими доказами на час розгляду справи ОСОБА_1 підтверджує необхідність проведення в будинку капітального ремонту як того вимагає ст.165 ЖК України.
Також; при вирішенні спору суд не перевірив, чи зберігають силу для ОСОБА_1 договори найму жилих приміщень, на підставі яких кожен із відповідачів вселялися у спірний будинок, як це передбачено ст.ст. 168,170 ЖК України, і чи відповідає обраний позивачкою за первісним позовом спосіб захисту свого порушеного права, а саме: виселення відповідачів і зняття їх з реєстрації на час проведення капітального
ремонту, вимогам Цивільного кодексу України та ст. 165 ЖК України.
При розгляді зустрічного позову суд визнав недійсним договір купівлі-продажу від 3.11.2005 року, укладений між; ТОВ «Райдуга» та ОСОБА_7, без наявності в матеріалах справи цього договору.
Відповідно до п.3 ст.215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлена тільки особами, визначеними у ЦК й інших законодавчих актах, що встановлюють оспорюваність правочинів -а саме, однією зі сторін, або заінтересованою стороною, тобто права яких вже були порушені на момент звернення до суду.
При вирішенні спору за зустрічним позовом ОСОБА_5, який не є стороною в оспорюваних ним договорах, суд не перевірив, які права Куриленка В. І. були порушені даними договорами і чи вправі він вимагати визнання цих договорів недійсними.
Крім того, суд залишив без уваги, що ОСОБА_5 вимагав визнати недійсними правочини з підстав, передбачених ст.ст.203,228,229,230 ЦК України, а при задоволенні зустрічного позову з підстав, передбачених ст.203 ч.1, ст.215 ЦК України, не зазначив в рішенні мотивів, за якими вимоги про визнання правочинів недійсними з інших підстав задоволенню не підлягають.
За таких обставин рішення суду, як незаконне та необгрунтоване, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303,307, п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 19 листопада 2008 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів. Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.