ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

15 березня 2010 р.                                                                                   № 3/164-2835(1/82-4788)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддівКота О.В.

Шевчук С.Р.,

Демидової А.М.

розглянувши  касаційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалуЛьвівського    апеляційного господарського суду

від 21.10.2009 р.

у справі№ 3/164-2835 (1/82-4788) господарського суду Тернопільської області

за позовомОСОБА_4

доТернопільського районного споживчого товариства

3-я особаСуб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа  ОСОБА_5

провизнання недійсним статуту коопзаготоб'єднання  Тернопільського районного споживчого товариства за 1991р.

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з‘явились

- відповідача: не з‘явились

- 3-ї особи: не з‘явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2009р.  на підставі ст. 27, 77, 86 ГПК України залучено до участі у справі суб'єкта підприємницької діяльності –фізичну особу  ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  та відкладено розгляд його апеляційної скарги.

ОСОБА_4, позивач у справі, оскаржила до Вищого господарського суду України ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2009р.

Ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст.12 Закону України “Про судоустрій України”,  згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до приписів ч.1 ст.106 та ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному чи касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Приписами ст. ст. 27, 77 та 86  Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження судової ухвали про залучення до участі у справі третьої особи та відкладення розгляду справи.

З огляду на викладене, касаційну скаргу ОСОБА_4 в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2009р.  було прийнято до касаційного провадження помилково, а тому касаційне провадження в частині  оскарження цієї ухвали підлягає припиненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 86, 107, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд

У  Х  В  А  Л  И  В:

Касаційне провадження по касаційній скарзі ОСОБА_4  в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2009р. у справі №3/164-2835(1/82-4788) припинити.

Головуючий                                                                       Кот О.В.

С у д д я                                                                                         Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                     Демидова А.М.