Справа № 22ц-2520/2010 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 46 суддя Олефіренко Н.А.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2010 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
при секретарі: Худолій Н.А.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2009 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об’єктом сумісної власності подружжя та
за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -
В с т а н о в и в :
В вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об’єктом сумісної власності подружжя та, посилаючись на те, що 24 березня 2009 року між нею та відповідачем розірвано шлюб, за час перебування в якому ними придбано автомобіль НОМЕР_1, просила визнати ідеальні частки подружжя на вказаний автомобіль (а.с.3).
Відповідач ОСОБА_1 звернувся з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, посилаючись на те, що за період перебування у зареєстрованому шлюбі ними була придбана не лише спірний автомобіль «ДЕУ-СЕНС», але й інше майно. За договором купівлі-продажу від 14 квітня 2003 року придбана квартира АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу укладено з позивачкою, на неї зареєстровано право власності на спірну квартиру. В серпні 2007 року ними, як подружжям, за рахунок кредитних коштів придбана квартира у АДРЕСА_2. Просив суд виділити та визнати за ним право особистої власності на автомобіль «ДЕУ-СЕНС»; стягнути з позивачки на його користь 55000,00 грн. компенсації за 33/200 частки квартири АДРЕСА_1; стягнути з позивачки на його користь 1/2 частки виплаченого кредиту з 13 серпня 2007 року по 10 липня 2009 року за квартиру АДРЕСА_2, що складає 22000,00 грн. На іншу 1/2 частку зазначеного виплаченого кредиту в розмірі 22000,00 грн. визнати право власності за ОСОБА_2; виділити та визнати право особистої власності за ОСОБА_2 на балконний блок вартістю 2000,00 грн., двері вхідні вартістю 2100,00 грн., прихожу «Соня» вартістю 1274,00 грн., стіл письмовий вартістю 232,00 грн., стіл письмовий вартістю 248,00 грн., комп'ютер з принтером, монітором та колонками вартістю 7562,00 грн., холодильник «Samsung» вартістю 4190,00 грн., мікрохвильову піч вартістю 1050,00 грн., пральну машину «Indezit» вартістю 2980,00 грн., варочну панель «Best» вартістю 2500,00 грн., духову шафу «Ariston» вартістю 2850,00 грн., витяжку «Wenta» вартістю 1600,00 грн., водонагрівач вартістю 1530,00 грн., телевізор «Sonу» вартістю 2180,00 грн., телевізор «Sonу» вартістю 700,00 грн., кухонний комбайн «Philips» вартістю 920,00 грн., пилococ «Samsung» вартістю 880,00 грн., кондиціонер «Samsung» вартістю 2690,00 грн., міксер «Tefal» вартістю 520,00 грн., меблеву кухню вартістю 11355,00 грн., диван «Ніка» вартістю 5025,00 грн., а всього на загальну суму 54386,00 грн., стягнувши на користь ОСОБА_1 різницю вартості вказаного майна у розмірі 10693,00 грн., судові витрати покласти на позивачку ОСОБА_1 (а.с.18-20).
В жовтні 2009 року позивачка звернулася до суду з доповненням та уточненням до позовної заяфви та, посилаючись на ті ж самі обставини, просила суд визнати за нею право власності на автомобіль «ДЕУ-СЕНС», визнати за відповідачем ОСОБА_1 право власності на гараж № 10 у боксі № 4 у гаражному товаристві «Станкобудівник-1» по АДРЕСА_3, виділити та визнати право власності за відповідачем ОСОБА_1 на 1/2 частину сплаченого кредиту за квартиру АДРЕСА_2, яка складає 16102,53 грн., а іншу частину цього виплаченого кредиту в розмірі 16102,53 грн. стягнути з останнього на її користь, виділити в натурі та передати їй у власність та користування придбані речі: комп'ютер (з комплектуючими) вартістю 3500,00 грн., холодильник «Samsung» вартістю 2685,00 грн., пральну машину «Indezit» вартістю 2100,00 грн., варочну панель «Best» вартістю 1043,00 грн., духову шафу «Ariston» вартістю 1770,00 грн., меблеву кухню вартістю 8500,00 грн., пилоcoc «Samsung» вартістю 610,00 грн., витяжку «Wenta» вартістю 630,00 грн., диван дитячий 1230,00 грн., водонагрівач вартістю 599,00 грн., а всього на загальну суму 22667,00 грн., виділити в натурі відповідачу: прихожу «Соня» вартістю 970,00 грн., мікрохвильову піч вартістю 1050,00 грн., телевізор «Sonу» вартістю 2180,00 грн., кондиціонер «Samsung» вартістю 2690,00 грн., ехолот вартістю 2279,00 грн., набір меблів туристичний вартістю 770,00 грн., крісло розкладне для відпочинку вартістю 338,00 грн., пилу «Болгарка» - 640,00 грн., дрель – 350,00 грн., шліфувальну машину – 230,00 грн., фен – 180,00 грн., електричний радіатор - 357,00 грн., гвинтівку - 800,00 грн., гвинтівку – 3500,00 грн., сейф – 3180,00 грн., всього на загальну суму 22687,00 грн. Крім того просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її користь суму боргу за договорами позики в розмірі 19954,78 грн. та судові витрати. А також стягнути з неї на користь відповідача суму різниці між частками спільного сумісного майна подружжя в сумі 2200,00 грн., оскільки загальна сума різниці складає 4400,00 грн. (а.с.47-50).
В листопаді 2009 року позивачка звернулася до суду з заявою про уточнення позовних вимог та, посилаючись на те, що спільно з відповідачем вони взяли в борг у ОСОБА_3 7650,00 грн., які використані на підприємницькі цілі, просила цю суму виключити з позовної заяви та залишити позовні вимоги в цій частині без розгляду (а.с.149).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2009 року позовні вимоги позивачки та зустрічні позовні вимоги відповідача задоволені частково (а.с.186-188):
- визнано за відповідачем право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сплаченого кредиту за квартиру АДРЕСА_2 у розмірі 16102,53 грн. та судові витрати в розмірі 663,50 грн.;
- визнано за позивачкою право власності на автомобіль «ДЕУ-СЕНС»;
- виділено в натурі відповідачу човен «Барк», ехолот, набір меблів туристичний, два крісла розкладні для відпочинку, пилу «Болгарка», дрель, шліфувальна машина, фен, електричний радіатор, гвинтівка ІЖ-18 (одностволова), гвинтівка ТОЗ-БМ (двостволова), сейф, меблеву кухню, кондиціонер «Samsung», пилоcoc «Samsung», телевізор «Sonу», водонагрівач, витяжка, прихожа «Соня», холодильник «Samsung», а всього на суму 34661 грн.
- виділено в натурі позивачці варочну панель, духову шафу, пральну машину, мікрохвильову піч, а всього на загальну суму 5963 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості придбаних речей у сумі 241 грн., судові витрати у розмірі 403,50 грн.
В апеляційній скарзі (а.с.192-193) відповідач просить рішення суду частково скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд, оскільки:
- судом в порушення вимог п.5 ч.1 ст.214 ЦПК України не розглянуто питання про поділ наступного майна: стіл письмовий вартістю 232,00 грн., стіл письмовий – 248,00 грн., комп’ютер з його складовими – 7562,00 грн., телевізор «Sony» - 700 грн., кухонний комбайн «Philips» - 920,00 грн., міксер «Tefal» - 520,00 грн., диван «Ніка» - 5025,00 грн.;
- не врахував положення п.п.3,25 постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 2007 року та визнавши за позивачкою ОСОБА_1 право власності на автомобіль «ДЕУ-СЕНС» одноособово, суд в цій частині постановив рішення, що суперечить ст.365 ЦК України;
- судом не прийнято до уваги той факт, що гвинтівки ТОЗ-БМ та ІЖ-18 22 квітня 2009 року вилучені та утилізовані, а човен, ехолот, набір меблів туристичних, крісла, дрель,пила та шлифовальна машина є майном його підприємницької діяльності і ніколи не були спільним майном подружжя;
- меблева кухня, невід’ємною частиною якої є варочна панель та духова шафа, за своїм призначенням відноситься до неподільної складної речі, а тому суд незаконно відокремив меблеву кухню від варочної панелі і духової шафи, виділивши сторонам по справі складові однієї речі, порушуючи її цільове призначення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з позивачки на користь відповідача компенсації сплаченого кредиту за квартиру АДРЕСА_2 в розмірі 16102,53 грн., та встановивши в мотивувальній частині рішення, що право власності на цю квартиру слід визнати за позивачкою, оскільки вона сплачує заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що:
- позивачка з приводу кредиту за вказану квартиру в своєму позові просила виділити та визнати право власності за відповідачем на 1/2 частину сплаченого кредиту за вказану квартиру в розмірі 16102,53 грн., а іншу частину цього сплаченого кредиту в розмірі 16102,53 грн. стягнути з останнього;
- відповідач в зустрічному позові просив стягнути з позивачки на його користь 1/2 частину сплаченого кредиту з 13 серпня 2007 року по 10 липня 2009 року за вказану квартиру в розмірі 22000,00 грн., а на іншу 1/2 частку цього сплаченого кредиту в розмірі 22000,00 грн. визнати право власності за позивачкою;
- вимоги кожної з сторін з приводу розділу сплаченої частки кредиту не огрунтовані нормою закона;
- з вимогами про поділ та визнання права власності на цю квартиру ні одна з сторін до суду не зверталася.
Суд першої інстанції, ухваливши рішення в цій частині та встановивши, що зазначена квартира по вул. Ленінградскій придбана сторонами під час шлюбу за кредитні кошти, в порушення вимог ст.214 ЦПК України не вирішив питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, а відповідно до цього чи є правові підстави для задоволення різних позовних вимог з цього приводу кожної сторони, чи слід позов позивачки задовольнити або в позові відмовити в частині вимог про стягнення з відповідача частини сплаченого кредиту в розмірі 16102,53 грн., про що судом взагалі рішення не ухвалене.
Розглянувши зустрічні позовні вимоги щодо розподілу та сплати компенсації за 33/200 частки квартири АДРЕСА_1 та розподілу автомобіля за позоівами обох сторін, суд першої інстанції по різному застосував вимоги ч.4 та ч.5 ст.71 СК України щодо присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно лише за його згодою, а другому з подружжя - неподільної речі за умови попереднього внесення ним відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Визнавши за відповідачем право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції не врахував, що обме-ження, передбачені ч.4 та ч.5 ст.71 СК України, застосовуються лише до того з подружжя, який вимагає присудження йому неподільної речі, в той час як відповідач в зустрічному позові сам просить сплатити йому компенсацію за належну йому частку квартири.
Визнавши за позивачкою право власності на автомобіль та пославшись на те, що з позивачкою проживають неповнолітні діти, суд першої інстанції не врахував, що такі обставини є підставою для збільшення частка майна одного з подружжя з під-став, передбачених ч.3 ст.70 СК України, але з таких підстав позивачка до суду з позовом не зверталась, а крім того вказана норма права не позбавляє одного з подружжя його права на частку в спільному майні подружжя, а лише змцінює цю частку.
Посилання ж суду першої інстанції на вимоги абзацу другого ч.1 ст.71 СК України щодо прийняття до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інших об-ставин, що мають істотне значення, не позбавляє суд обов’язку при присудженні одному з подружжя неподільної речі одночасно вирішувати питання щодо грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно відповідно до вимог ч.4 та ч.5 ст.71 СК України, які судом не були застосовані.
Судом взагалі не розглянуто зустрічний позов відповідача в частині вимог про розділ сумісного майна подружжя, які за рішенням суду першої інстанції не були виділені ні одній з сторін, а саме: стола письмового вартістю 232,00 грн., стола письмового – 248,00 грн., комп’ютера з його складовими – 7562,00 грн., кухонного комбайну «Philips» - 920,00 грн., міксера «Tefal» - 520,00 грн., дивана «Ніка» - 5025,00 грн.
Зазначення в рішенні суду, що в судовому засіданні сторони добровільно визначилися залишити дітям комп’ютер з його складовими, стол письмовий, стол обідній та дитячий диван, не може бути визнане вирішенням позовних вимог, оскільки відповідач як позивач за зустрічним позовом не відмовився від цих вимог та не просив залишити в цій частині позовні вимоги без розгляду, а суд першої інстанції не вирішив це питання відповідно до вимог ст.ст.205,207 ЦПК України.
Так само не розглянуті позовні вимоги позивачки про стягнення з відповідача суми боргу за договорами позики.
Заява позивачки з приводу цих вимог судом першої інстанції не розглянута і питання відповідно до вимог ст.ст.205,207 ЦПК України судом також не вирішене.
З огляду на це колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи, що суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бу-ти усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
У зв'язку з викладеним і керуючись п.5 ч.1 ст.311 та ст.ст.307,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2009 року – скасувати.
Справу направити до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: