Судове рішення #8300113

Справа № 22ц-1954/10                                  Головуючий у суді 1 інстанції: Максименко О.І.

Категорія      31                                              Доповідач: Перцова В.А.

Р   І   Ш   Е   Н   Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

      23 березня 2010 року                   Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :

                         Головуючого  судді :  Глущенко Н.Г.

                         Суддів:                         Перцової В.А., Петешенкової М.Ю.    

                         При секретарі:             Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до головного управління Державного казначейства в Дніпропетровській області про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок злочину, -

В С Т А Н О В И В :

     ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до управління державного казначейства в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області і просила стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду у розмірі 7 415 грн. 68 коп.

     В обґрунтування апеляційної скарги позивачка посилалась на те, що вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2003 року було засуджено ОСОБА_3 за заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами ОСОБА_4 у зазначеній сумі і стягнуто з нього цю суму на її користь. Але, в частині стягнення шкоди вирок виконано не було у зв'язку із неплатоспроможністю ОСОБА_3

     ОСОБА_4 померла і вона – позивачка, як її спадкоємець має право відшкодування державою майнової шкоди, спричиненої злочином.

     В ході розгляду справи в якості була проведена за міна відповідача і до участі у справі в якості відповідача було залучено  головне управління Державного казначейства в Дніпропетровській області.  

     Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

     Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення суду і відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд не врахував вимоги норм матеріального права, щодо виплати бюджетних коштів, неповно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, рішення суду не відповідає вимогам процесуального права.

     Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки, ОСОБА_4, спадкоємицею якої є позивачка, спричинено внаслідок злочину майнова шкода, яку не може відшкодувати особа, що його скоїла, то цю повинна відшкодувати держава і вона підлягає стягненню з відповідача.

     З даним висновком суду погодитись неможливо, так як він не відповідає вимогам норм матеріального права.

     Як вбачається з матеріалів справи, вироком Бабушкинського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2003 року було засуджено за ст. ст. 190 ч. 3, 357 ч. 3 КК України ОСОБА_3 і стягнуто з нього на користь ОСОБА_4 7415 грн. 68 коп. спричиненої злочином шкоди (а. с. 6). 9 липня 2007 року було видано виконавчий лист на виконання вироку в частині стягнення відшкодування шкоди, який було повернуто стягувачу, у зв'язку із неможливістю його виконання внаслідок відсутності у боржника майна та грошових коштів, на які можливо було б звернути стягнення (а. с. 7-11).

     ОСОБА_4 1 вересня 2006 року померла і після її смерті із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2 (а. с. 13), яка і просить відшкодувати за рахунок держави шкоду спричинену злочином ОСОБА_4 на підставі ст. 1177 ЦК України.

    Згідно із ч. 1 ст. 1177 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

    Однак, відповідно до ч. 2 ст. 1177 ЦК України, умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом, а такий порядок на сьогоднішній день не встановлено.

     Тому,  апеляційний суд вважає, що районний суд безпідставно задовольнив позовні вимоги, і вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора, рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

     Керуючись ст. ст.307,  309 ЦПК України, апеляційний суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

    Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

    Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2009 року скасувати.

    В задоволенні позову ОСОБА_2 до головного управління Державного казначейства в Дніпропетровській області про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок злочину відмовити.

    Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

                     Судді:

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація