Справа № 33 – 92/10 Суддя у 1 інстанції Олексюк А.В.
Категорія: ч.3 ст. 122 КУпАП
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 25 березня 2010 року
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області Міліщук С.Л., при секретарі Уманській Л.С., за участю ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 10 лютого 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Даною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 520 гривень.
Згідно постанови ОСОБА_1 визнаний винний у тому, що 21 січня 2010 року о 8 год. 35 хв., керуючи транспортним засобом «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1, у м. Луцьку по вул. Єршова, не надав переваги в русі автомобілю ДАІ, номерний знак НОМЕР_2, який рухався з увімкненими світловими сигнальними пристроями синього та червоного кольорів та звуковим сигналом, чим порушив п. 3.2 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки він не був присутнім при розгляді справи, а постанова суду була надіслана йому лише через 14 днів.
Вказує, що почувши звукові сигнали автомобіля ДАІ, відразу розпочав рух вправо для зупинки свого транспортного засобу. Однак зупинитись швидко не зміг через погодні умови і важку ситуацію на дорозі. Крім того вважає, що адмінстягнення накладене на нього незаконно, оскільки ч. 3 ст. 122 КУпАП була виключена 24.09.2008 року. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, пояснення свідків, слід прийти до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме – копії повістки, адресованої ОСОБА_1, останнього було повідомлено про час та місце розгляду справи. В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, про причини неявки не повідомив.
Оскільки справу розглянуто у відсутності ОСОБА_1 та без направлення йому копії постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності у 3-денний термін, тому строк для апеляційного оскарження постанови йому необхідно поновити.
Відповідно до п. 3.2 Правил дорожнього руху України у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 о 8 год. 35 хв. 21 січня 2010 року не надав переваги в русі автомобілю ДАІ, який рухався з увімкненими проблисковими маячками синього і червоного кольору та звуковим сигналом. Дані обставини в судовому засіданні підтвердили:
- сам ОСОБА_1, який пояснив, що не зміг відразу це зробити із-за дорожньої обстановки;
- свідок ОСОБА_2, яка зазначила, що після того як почули звукові сигнали і побачили увімкнені проблискові маячки автомобіля ДАІ, її чоловік через 1-2 хвилини почав зупинятись;
- свідки: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – працівники ДАІ, які при цьому пояснили, що ОСОБА_1 був єдиним з водіїв хто не пропустив вищевказаний автомобіль ДАІ.
Відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП. Дана стаття КУпАП не виключена та є діючою, а Законом України від 24.09.2008 року у неї лише були внесені зміни. А тому посилання ОСОБА_1 у своїй апеляції на виключення статті, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, є безпідставним.
За таких обставин, суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1, правильно кваліфікував його дії, та з врахуванням особи винного, способу і характеру вчиненого правопорушення наклав адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 122 КУпАП, ближче до мінімального.
Підстав для скасування постанови та закриття провадження по справі не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду Волинської області,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду від 10.02.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 10.02.2010 року щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП – без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Волинської області підпис С.Л.Міліщук
Згідно оригіналу
Суддя апеляційного суду Волинської області С.Л.Міліщук